Ярослав Тарас » Церковна дерев’яна архітектура українців Карпат у системі традиційно-побутової культури
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Церковна дерев’яна архітектура українців Карпат у системі традиційно-побутової культури

Дисертація
Написано: 2011 року
Розділ: Історична
Твір додано: 23.04.2024
Твір змінено: 23.10.2024
Завантажити: pdf див. (2.4 МБ)
Опис: Мета дослідження – системне висвітлення регіональних і локальних комплексів традиційного церковного дерев’яного будівництва українців Карпат: розкриття ґенези й основних етапів його формування, особливостей планувально-просторових вирішень, пов’язаності з місцевим народним будівельним досвідом; визначення шкіл народного храмобудування та з’ясування співвідносності архітектурно-етнографічного й історико-етнографічного районування Карпатського регіону.

Завдання дисертації:
– дослідити внесок українських і зарубіжних учених у вивчення теми, виокремити аспекти й питання, що потребують додаткового розсліду або перегляду з урахуванням потреб і рівня розвитку сучасної етнології, архітектури та археології;
– здійснити системний аналіз археологічних і писемних відомостей про давній період церковного дерев’яного будівництва (XII–XVI ст.) для з’ясування історичної тяглості, збереження і розвитку будівельних традицій українців у новітні часи (XVIII–XIX ст.);
– з’ясувати зовнішні і внутрішні чинники, церковно-канонічні, ідеологгічні та політичні засади формування храмової дерев’яної архітектури українців Карпат;
– розкрити традиційний досвід народного храмобудівництва (вибір місця, будівельного матеріалу, час закладання і перебігу зведення церков, їхня просторова орієнтація, освячення, характер планувальної організації прицерковних ділянок тощо);
– з’ясувати ґенезу об’ємно-планувальних вирішень дерев’яних церков українців Карпат, змоделювати їхній генетичний потенціал;
– визначити типологічні особливості формування церковної дерев’яної архітектури досліджуваного регіону в контексті з ширшим українським етнокультурним простором;
– на основі застосування сучасної наукової методики окреслити архітектурно-етнографічні райони Карпат за архетипами церковного дерев’яного будівництва;
– з’ясувати співвідносність архітектурно-етнографічного й історико-етнографічного районування та об’єктивну підставовість визначення шкіл народного храмового будівництва.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.