Сергій Васильович Таранець » Старообрядство в соціокультурному просторі Російської імперії наприкінці ХVІІ - на початку ХХ століття
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Старообрядство в соціокультурному просторі Російської імперії наприкінці ХVІІ - на початку ХХ століття

Дисертація
Написано: 2014 року
Розділ: Історична
Твір додано: 22.04.2024
Твір змінено: 22.04.2024
Завантажити: pdf див. (2.6 МБ)
Опис: Мета полягає у всебічному дослідженні старообрядства як явища
світової історії через аналіз соціокультурних процесів російського


7
старообрядства наприкінці ХVІІ – на початку ХХ ст. Для її досягнення в
дисертації поставлено такі дослідницькі завдання:
– обґрунтувати старообрядознавство як науковий напрям у всесвітній
історії;
– дослідити інформативні можливості джерельної бази у вивченні
основних питань, пов’язаних з проблемою; розглянути еволюцію історичної
думки від її зародження до сьогодення;
– визначити найважливіші фактори поширення старої віри, які сприяли
масовим утечам населення з традиційних місць проживання в окремі регіони
Росії та за кордон, географію колонізації, кількість старообрядців, їхній
національний склад, соціальну структуру старообрядської спільноти,
характер збільшення кількості місць компактного проживання старообрядців
після скасування кріпосного права;
– виокремити особливості правового становища, форми переслідування
та захисту прав старовірів на різних етапах розвитку; дослідити причини
радикалізації старообрядських настроїв, зменшення негативного ставлення
старообрядців до світської й духовної влади; розглянути фактори
лібералізації російського законодавства щодо старовірів у сфері фіскальної,
цивільної та конфесійної політики, що зумовили покращення стосунків між
державою і старовірами;
– назвати причини, за якими сповідування давньоправослав’я
прирівнювалося до кримінальних злочинів; проаналізувати закономірності
швидкого росту радикальних безпопівських згод, збільшення кількості
старообрядських громад;
– визначити найважливіші форми адаптації старообрядців до існуючої
правової системи світської й духовної влади, канали отримання
конфіденційної інформації, основні причини переходу духовенства панівної
Церкви в старообрядство, міжконфесійні та міжнаціональні відносини,
неоднозначний характер стосунків усередині основних старообрядських
деномінацій, їхню відносну замкнутість та ізольованість у контактах з


8
місцевим населенням у неросійських регіонах, формування нових моделей
національної самосвідомості;
– висвітлити основні етапи духовного життя різних старообрядських
конфесій та провідних духовних центрів, зокрема Білокриницької церковної
ієрархії, включаючи її неокружницьку гілку із вказівкою на найстійкіші
старовірські єпархії як у Росії, так і за її межами. Установити періоди
активних пошуків і правонаступність єпископату; указати на значення
«Окружного послания» в примиренні старообрядців з офіційною Церквою;
простежити еволюцію монастирського життя й виділити провідні духовні
центри старовірів; закцентувати увагу на тій частині попівщини, яка не
визнала Білокриницької ієрархії; дослідити основні віхи розвитку
безпопівських рухів;
– окреслити поняття старообрядського менталітету, вплив на нього
природного середовища, культурної та історичної дійсності; указати на
властивість і здатність менталітету змінюватися протягом поколінь та
зберігати при цьому стійкість і стабільність у звичаях, нормах і традиціях;
– виділити моральні принципи старовірів та способи їхнього
формування, звернути увагу на специфіку старообрядської моралі, її двояке
ставлення до навколишнього світу; з’ясувати характер російської
інтелігенції, причини підтримки нею старообрядства;
– дослідити фактори успіху старовірів у формуванні російської
національної моделі трудової етики; визначити причини й специфіку успіху
старообрядського капіталу, періоди його найвищого досягнення та спаду;
обґрунтувати неможливість визначити частку старообрядського капіталу в
російській економіці; дослідити вплив старовірів на формування передової
російської промисловості, досягнення ними високого життєвого рівня;
– виділити основні напрями старообрядської благодійності у сфері
культури й мистецтва, суспільства й віри, відмінності від аналогічних
західноєвропейських і американських форм, поширення таємної милостині,
спрямованої на вирішення важливих соціальних завдань;


9
– дослідити форми і методи домашньої, шкільної та вищої освіти й
виховання, благодійності у сфері просвіти; визначити причини занепаду
«класичної» старообрядської освіти та відкриття старовірами нових
навчальних закладів;
– виокремити основні етапи розвитку старообрядської літератури,
створення старовірами паралельної культури демократичного напряму;
визначити основні літературні центри й розглянути твори старовірів;
проаналізувати рукописну та друкарську діяльність старообрядців; назвати
основні рукописні центри, їхні особливості та причини занепаду
рукописання;
– дослідити широкомасштабну археографічну роботу вчених у галузі
стародрукованої й рукописної книги; визначити найбільші зібрання цих книг
у державних сховищах та приватних колекціях;
– простежити розвиток старообрядського іконописання й культової
архітектури; визначити основні центри іконопису й литва, їхні характерні
особливості;
– закцентувати увагу на колекціонуванні старовірами рукописів,
стародруків, ікон та інших старожитностей, їхньому виховному потенціалі
для молодшого покоління.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.