Василь Сивак » Євхаристійна іконографія в культурно-історичній традиції українців ХVІІ–ХVІІІ ст.: походження та символіка
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Євхаристійна іконографія в культурно-історичній традиції українців ХVІІ–ХVІІІ ст.: походження та символіка

Дисертація
Написано: 2023 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 19.04.2024
Твір змінено: 19.04.2024
Завантажити: pdf див. (38.1 МБ)
Опис: Сивак В. В. Євхаристійна іконографія в культурно-історичній традиції українців ХVІІ–ХVІІІ ст.: походження та символіка. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Інститут українознавства
ім. І. Крип’якевича НАН України, Львів, 2023.
Дисертація розкриває теоретичну основу та художньо-образну значущість
євхаристійної іконографії в українській культурно-історичній традиції ХVІІ–
ХVІІІ ст. Вказана тема важлива як вагомий релігійний та світський елементи
розвитку української історії. Основною, без сумніву, є культурна тяглість
розвитку іконографії, пов’язаної відповідними церковними канонами, які
регламентували дотримання певних правил, що уособлювало теоретичні та
практичні функції. У роботі також проаналізовано призначення іконології,
важливого богословського вчення про ікону, яке включає трактати і проповіді
Отців Вселенської Церкви, постанови Вселенських і помісних церковних
соборів, молитви, пов’язані з іконами, особливості рецепції Східного християнства на українських землях тощо. Євхаристійна іконографія найяскравіше
висвітлена в творах іконопису, де іконописці відповідними сюжетами, композиційним вирішенням, символічними образами, кольором зуміли розкрити
глибину євангельських подій. Зауважено, що вказана традиція потрапила на
українські землі з Візантії, а пізніше окремі сюжети запозичувалися із
західноєвропейського мистецтва внаслідок підвладності земель з українським
населенням Польському королівству та Речі Посполитій. Тут вона отримала
відповідне продовження, була творчо переосмислена українськими майстрами,
які витворили самобутню мистецьку основу українського іконопису та
народного малярства, що пізніше знайшло своє продовження у творах гравюри,
церковного гаптування, різьби, в металопластиці, графіці тощо. Важливість цих
процесів для української культурної історії беззаперечна.
3
Вагоме завдання дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу значного пласту мистецьких матеріалів визначити основні напрямки становлення
євхаристійної іконографії в історико-мистецькій традиції українців ХVІІ–
ХVІІІ ст.: зародження і становлення євхаристійної іконографії у християнському мистецтві та богословське вчення про неї, особливості рецепції на
українських землях; висвітлення образно-мистецьких символів євхаристії в
інтер’єрі українського храму ХVІІ–ХVІІІ ст.; роботи, тематично пов’язані з
образно-іконографічною структурою євхаристійної теми в українському
мистецтві ХVІІ–ХVІІІ ст. Відповідні напрями дослідження аналізуватимуться
крізь призму релігійно-філософського, художньо-образного та національного у
становленні українського мистецтва та євхаристійної іконографії зокрема.
У роботі ставилися завдання визначити ґенезу євхаристійної іконографії, її
особливості в релігійному мистецтві; простежити мистецьку індивідуальність в
українській культурно-історичній традиції відповідного періоду; розглянути
стилістичну основу іконографії зазначеного періоду; висвітлити основні
напрямки впровадження символіко-алегоричних сюжетів євхаристійної іконографії в різних зрізах церковного мистецтва України, спричинених особливостями культурних запозичень та місцевого історичного розвитку. Наприклад,
використання символіки виноградної лози в оздобленні інтер’єру українського
храму ХVІІ–ХVІІІ ст. знайшло своє широке застосування у різьбленні
іконостасів, вівтарів, престолів, тетраподів, хрестів, процесійних ікон тощо.
Стверджуємо, що зміни в євхаристійній іконографії на українських землях
в середовищі східнохристиянського мистецтва проходили вже в ХVІІ ст. та
були пов’язані насамперед з новими західноєвропейськими гуманістичними
віяннями та мистецтвом Відродження. Слід зазначити, що з середини ХVІІ ст.
більшість композицій, зображуваних на стінах храму та у святилищі, переміщуються в іконостас (зокрема сцена Причастя апостолів, яка з’являється в
іконостасі на Царських воротах або над ними).
У дисертації прослідковано еволюцію ідейно-мистецького облаштування
святилища у Київській церкві ХІ–ХVІІІ ст. Адже відома з середньовіччя ідея
4
євхаристійної жертви, яка використовувалася в церковному мистецтві,
найповніше представлена в оздобленні вівтарної частини храму (святилища), де
здійснюється Свята Літургія. Досліджено відображення євхаристійної іконографії в стінописі святилища храму, що є першорядним питанням для осмисленого
розуміння всієї системи монументального розпису.
У роботі визначено, що в історії української культури надзвичайно вагому
роль відіграли події ХVІІ–ХVІІІ ст.
Берестейська Унія провокувала певне протистояння між православними та
ієрархією і вірними злученої з Римом Української церкви, що передбачало
розвиток в Україні двох церков київської традиції. До цієї дискусії долучалися
протестанти і римо-католики. Суперечки всередині роз’єднаної церкви набрали
обертів практично відразу ж після прийняття частиною єпископату Унії в
Бересті і продовжувалися з різною інтенсивністю до початку ХVІІІ ст.
Проаналізовано, що сакральне мистецтво на українських землях зазначеного для дослідження періоду не могло уникнути впливів західноєвропейської
культури, яка до того ж намагалася диктувати своє бачення тих чи інших явищ.
Іншими словами, якщо було запозичення, то можемо допускати лише зовнішню
форму відповідного сюжету, але при цьому зберігався її внутрішній,
національний, а відтак і традиційний зміст з яскраво вираженими рисами. На
відміну від західноєвропейських майстрів, українські іконописці зображували
Христа не мертвим, а живим. Лик Христа виражав не муки і страждання, а до
певної міри оптимізм і надію.
У дослідженні простежено діяльність мистецьких шкіл та осередків з
навчання іконопису. У ХVІІ–ХVІІІ ст. з-посеред них на особливу увагу
заслуговують Жовківський (м. Жовква, Львівщина), Риботицький (м. Риботичі,
нині Республіка Польща) та іконописна майстерня Києво-Печерської лаври. Ці
осередки духовної культури українців акумулювали традиції не лише
східнохристиянської культури, але й перебували у тісних контактах із
західноєвропейським світом. Відомо, що в іконописних майстернях КиєвоПечерської лаври використовувалися альбоми західних гравюр на біблійні й
5
історико-церковні теми. Це спричинилося до поступового розповсюдження
відповідних зразків на українських землях та копіювання цих сюжетів
місцевими малярами.
У роботі аналізується творчий доробок відомих львівських граверів другої
половини ХVІІІ ст. Никодима Зубрицького та Іллі. Також зосереджено увагу на
малознаних або й зовсім невідомих пам’ятках церковного призначення. Період
ХVІІ–ХVІІІ ст. пронизаний утвердженням нової естетики, а українська
культура в той час стала більш відкритою для контактів із західноєвропейським
мистецтвом. Це привнесло в Україну друкарські книги і гравюри, нові
філософські ідеї, технічні нововведення.
Окрему увагу приділено образно-мистецькій еволюції євхаристійної
іконографії в українській історико-культурній традиції другої половини ХVІІ –
першої половини ХVІІІ ст. Це була доба найвищого піднесення українського
барокового мистецтва. Відповідно, сакральне мистецтво упродовж століть було
чи не найголовнішою ділянкою творчості українських митців, де взаємодіяли
сфери професійного і народного, духовного та естетичного ідеалів. Отже,
бароко стало своєрідним поштовхом і виразником нових (на відміну від ренесансу) ідей і концепцій в українській культурі загалом. У той же час мистецькі
та філософські засади розуміння світу доби бароко не були позбавлені ідеї
середньовічного теоцентризму.
У дисертації проаналізовано, що поряд із професійним мистецтвом
розвивалося і народне малярство, у тематиці якого були широко присутні
сюжети на євхаристійну тему з яскраво вираженою іконографією. Стверджуємо, що уже з кінця ХVІІІ ст. українська народна ікона була виразником
національних художніх традицій. Відповідно, ікони на євхаристійні теми,
виконані малярами, відображали народне трактування сюжетів, що аж ніяк не
применшувало їхньої мистецької вартості та релігійного змісту, а певна
непропорційність фігур сприяла надзвичайній художній виразності цих
артефактів, здебільшого основаних на традиціях народної творчості.
6
Також простежено посутній вплив на розвиток церковного мистецтва
київського митрополита Петра Могили, який не тільки сприяв відродженню
візантійської першооснови українського православ’я, а й всіляко підтримував
копіювання взірців західних гравюр з альбомів, атласів та інших збірок, що
включали сюжети євхаристійної теми.
У роботі стверджено, що твори українського іконопису ХVІІ–ХVІІІ ст.
мають незаперечну цінність як пам’ятки нового розуміння сакральних тем.
Розвиток євхаристійної іконографії проходив у руслі характерних художньостильових явищ відповідної епохи і відобразив тісне взаємопроникнення
впливів східної, європейської та української мистецьких традицій. Місцеві
майстри інтерпретували їх відповідно до власних уподобань і творчої фантазії
та, як наслідок, розвивали нові символічні теми.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у роботі вперше
розкрито та проаналізовано вагомий пласт церковного мистецтва на
євхаристійну тему ХVІІ–ХVІІІ ст. як важливий елемент культурно-історичної
традиції українців; узагальнено аналіз основних праць дослідників наявної
проблеми, що дало можливість окреслити основні етапи її наукової розробки;
виявлено низку мальованих і різьблених дерев’яних ікон на євхаристійну тему,
які раніше не потрапляли у поле зору дослідників. У дисертації з’ясовано
спільні та відмінні риси у творах церковного мистецтва з яскраво вираженим
сюжетом, композицією на євхаристійну тему, які побутували на західних,
центральних, північних і східних теренах України.
Ключові слова: Євхаристія, ікона, іконографія, символіка, бароко,
Ренесанс, сакральне мистецтво, традиція, художньо-стильові особливості,
богослов’я, ікони.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.