|
| Написано: |
2023 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
04.10.2023 |
|
| Твір змінено: |
04.10.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(23.1 МБ)
|
|
| Опис: |
Ситник І. В. Творча діяльність Тетяни Яблонської у контексті
культурно-мистецьких процесів України середини ХХ – початку ХХІ ст.
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво,
реставрація. Київський університет імені Бориса Грінченка. Київ, 2023.
Дослідження покликане розкрити художні особливості творчості Тетяни
Яблонської у розрізі культурно-мистецьких процесів України середини ХХ –
початку ХХІ ст.
Задля цього проаналізовано стан наукового вивчення теми, осмислено
джерельну базу дослідження, визначено методологічний інструментарій і
теоретичні засади роботи.
Розглянуто насамперед публікації про художню діяльність Тетяни
Яблонської В. Денисова, В. Курильцевої, Н. Яворської, Л. Владича,
В. Афанасьєва, І. Диченка, Н. Асєєвої, О. Голубця, О. Петрової, Г. Скляренко,
Л. Смирної, Е. Димшиця, О. Роготченка, М. Юр, Ц. Шаньши, К. Мамаєвої,
Г. Атаян.
Сутність кращих творчих досягнень Т. Яблонської вдалося осягнути
завдяки аналізу її доробку з музейних і приватних колекцій, творчих та
учбових організацій, архівних сховищ, просопографічних і меморіальних
джерел. А саме – з Дніпровського художнього музею; Донецького обласного
художнього музею; Запорізького обласного художнього музею; Музею
мистецтв Прикарпаття (м. Івано-Франківськ); Національного художнього
музею України (НХМУ), Національної академії образотворчого мистецтва і
архітектури (НАОМА), Національного музею «Київська картинна галерея»,
Дирекції художніх виставок Міністерства культури та інформаційної політики
України, Київської організації Національної спілки художників України,
Національної спілки художників України, Національного заповідника «Софія
3
Київська», Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва
України, Галузевого державного архіву Служби безпеки України (всі –
м. Київ); Кмитівського музею образотворчого мистецтва імені Й. Буханчука
(с. Кмитів Житомирської обл.); Луганського художнього музею;
Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, Львівської
національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького; Миколаївського
обласного художнього музею імені В. Верещагіна; Одеського художнього
музею; Сімферопольського художнього музею; Сумського обласного
художнього музею імені Н. Онацького; Тернопільського обласного художнього
музею; Закарпатського обласного художнього музею імені Й. Бокшая
(м. Ужгород); Харківського художнього музею; Чернігівського обласного
художнього музею імені Григорія Ґалаґана. Це дозволило, фактично, створити
віртуальний музей кращих художніх здобутків мисткині під однією
«обкладинкою» й дало змогу виробити комплексну методологію вивчення її
творчості.
У роботі було застосовано принципи наукової достовірності та
всебічності, мистецтвознавчий, культурологічний та історичний підходи;
онтологічний, аксіологічний, герменевтичний, історико-хронологічний,
компаративний, культуротворчий, крос-культурний, формально-стилістичний,
типологічний, іконологічний, метод мистецтвознавчого аналізу, методи
опитування й інтерв’ювання (учнів, колег), сукупність яких дозволила
комплексно дослідити живописний і графічний спадок Тетяни Яблонської, а
також її художньо-організаційну і педагогічну діяльність.
Значну увагу приділено культурно-мистецьким аспектам формування
творчої індивідуальності мисткині у розрізі рефлексій художніх процесів, що
відбувались в українському суспільстві 1940-х – середини 1950-х років. Адже
у час становлення її творчого почерку ще активно працювали поруч і
висловлювали свої погляди митці-бойчукісти й авангардисти, яких відносили
до так званих «лівих» художників і «формалістів». Це суттєво вплинуло на
специфічну образність і декоративізм, неофольклорні пошуки, україніку в
4
доробку майстрині у подальшому (характерні приклади – ранні твори штибу
«Гуцульська пара» (1939–1940), «Дівчина з хлопцем» (1940), «Автопортрет в
українському вбранні» (1946)).
Хоча справжня слава прийшла до Тетяни Нилівни у зв’язку з визнанням
її творчих досягнень у соцреалізмі (насамперед епохальна, епічна картина
«Хліб» (1949), життєствердна «У парку» (1949), а також «Ранок» (1954), що
включений до шкільної програми). Ці твори вирізнялися самобутністю та
певною творчою зрілістю на тлі усього образотворчого мистецтва середини
століття в Україні й Центральній і Західній Європі. В середині 1950-х років
відбулися трансформації творчого почерку Тетяни Яблонської, яка уважно
вивчала в цей час світовий мистецький досвід. Її визнанню у вказаний період
також сприяли роботи авторки й у «суворому стилі», котрий завдяки контурам
та монохромності дозволяв здійснювати стилізацію, підкреслювати
площинність, експресивну виразність робіт.
Після цього багато здобутків Т. Яблонської стали широко відомі в
Україні та за її межами ще й завдяки активній соціальній позиції, плідній
творчій діяльності й участі у громадському житті країни. Так, визначними
полотнами Тетяни Нилівни стали «Вдови», «Україна», «В гості до онуків» (всі
– 1964), «Життя. Родоначальниця», «Стара» (обидві 1966), «Життя йде»
(1971), «Впоралась» (1977), у котрих авторка ніби проклала «місток» від
перманентних стилізацій «суворового стилю» до неофольклорних візій 1960-х
– середини 1970-х років.
Паралельно, упродовж 1960-х років, Т. Яблонська захоплювалась
імпресіоністично-фовістськими експериментами, навіяними пленерами у
Закарпатті, та пошуками «мистецької екзистенції». У цьому сенсі новими її
художніми досягненням стали картини «Вересневе сонце», «Ануца» (обидві
1961), «Весілля» (1964), «Травень» (1965), «Щастя», «Лебеді», «Молодята»
(всі – 1966), «Паперові квіти», «Літо» (обидві 1967), «Колиска» (1968),
«Юність» (1969), «Стара Флоренція» (1973), «Льон», «Ранок у Флоренції»,
«Гондоли. Етюд» (всі – 1977).
5
У період активних творчих пленерів за кордоном, разом з колегами-
мистецтвознавцями в середині – другій половини 1970-х років, зокрема в
Італії, що супроводжувались вивченням художнього спадку попередніх епох,
– творча мова мисткині знову зазнала оновлення. Крім дослідження творів
епохи ренесансу, Тетяну Нилівну глибоко цікавили питання розвитку
вітчизняної образотворчості, що були вкорінені у фресковому живописі та
монументально-декоративних мозаїках часів Київської Русі. Детальні роздуми
стосовно джерел інспірацій, авторства творів давнини мисткиня викладала у
своїх щоденниках, після її смерті оприлюднених авторським колективом за
участі її доньки та учениці Гаяне Атаян.
З кінця 1970-х років ґрунтовні знання, глибоке розуміння історії
світового мистецтва стало для Тетяни Яблонської рушійною силою еволюції
її пластичної мови, яка тривала до початку 1990-х років, коли художниця
почала приділяти більше уваги щоденним враженням. Найвиразніше це
виявилося в її численних пейзажах на кшталт «Видів» з кімнати. Певні вікові
зміни здоров’я і вимушене перебування переважно в одному й тому ж самому
обмеженому просторі спричинили пошуки нових засобів виразності й жанрову
еволюцію творчості художниці 1990-х – початку 2000-х років.
Крім значних мистецьких досягнень, упродовж середини ХХ й перших
років ХХІ ст. активна, плідна творча діяльність Тетяни Яблонської зумовила
особливий вплив її доробку на все українське образотворче мистецтво
означеного періоду. Зокрема, зважаючи на широкомасштабне визнання її
таланту від часів всесоюзних премій середини ХХ ст., численних нагород і
відзнак, перед мисткинею відкрилося багато пропозицій музейних, галерейних
і виставкових інституцій.
Після участі у Венеційській бієнале 1958 року, Тетяна Нилівна ввійшла
до керівництва Спілки художників України (член правління упродовж 1956–
1973 років), очолила живописну секцію; відбулося визнання її як заслуженої, а
згодом і народної художниці УРСР. Подібні картбланши дозволили відбутися
їй як номенклатурній мисткині, якій делегували право представляти творчу
6
Спілку художників УРСР на загальносоюзних засіданнях, викладати у
Київському художньому інституті, брати участь у багатьох культурних заходах
країни і представляти її як громадського діяча і визнану мисткиню у
міжнародному, зокрема, європейському художньому середовищі.
Учениця Федора Кричевського, Тетяна Яблонська підготувала плеяду
відомих митців, з-поміж яких варто згадати імена Олександра Белянського,
Володимира Буднікова, Віталія Буйгашева, Володимира Бовкуна, Гаяне
Атаян, Марини Годунової, Людмили Красюк, Миколи Калашника, Світлани
Лопухової, Тетяни Ларюшиної, Олександра Подерв’янського, Олександра
Мельника, Миколи Стороженка, Тіберія Сільваші, Віктора Романщака,
Анатолія Токарєва, Тамари Турдиєвої, Степана Химочки.
Значні творчі, організаційні, мистецько-педагогічні здобутки принесли
Тетяні Яблонській світову славу: 1997 рік в ЮНЕСКО був оголошений роком
вшанування її творчого доробку («Художник року»); 1998-го року Тетяна
Нилівна була удостоєна Державної премії України імені Тараса Шевченка у
галузі літератури, журналістики, мистецтв і архітектури; 2001-го року їй було
присуджено звання Героя України і статус Почесного громадянина Києва.
У цей період перед художницею та членами її родини постала проблема,
пов’язана із численними підробками під її роботи, тобто, йшлося про
збереження творчої спадщини й підтвердження авторства. Надалі це
спричинило низку колізій і дискусійних моментів у контексті авторського
права, окремих аспектів мистецтвознавчої атрибуції та експертизи спадщини
майстрині.
Наразі хронологія виставкової діяльності Тетяни Яблонської розроблена
за її творами, що знаходяться в музейних і приватних зібраннях (колекціях),
архівах.
Уважне ставлення до доробку художниці з різних інституцій дозволило
дослідити етапи творчості Тетяни Яблонської, оновити й деталізувати
періодизацію її діяльності з урахуванням соціокультурних зрушень і напрямків
розвитку українського образотворчого мистецтва ХХ ст.
7
Загалом, здійснене дослідження має, крім теоретичної, ще й практичну
цінність. Адже завдяки йому стало можливим станом на сьогодні скласти
уточнений перелік творів Тетяни Яблонської у художніх музеях й приватних
колекціях України, закладах культури й освітніх установах. Це своєю чергою
дозволило унаочнити вплив соціально-політичного та культурного середовища
в Україні 1940-х − 1990-х років на становлення, зростання й еволюцію
мистецької мови Т. Яблонської, розкрити її стилістичні, формотворчі, жанрові
(типологічні) й образні новації.
Поряд із цим, аналіз громадської діяльності і непересічний педагогічний
доробок мисткині сприяв визначенню ролі художньо-образної еволюції її
творчості для розвитку українського образотворчого мистецтва другої
половини ХХ – початку ХХІ ст.
Ключові слова: Тетяна Яблонська, Україна, творча діяльність,
образотворче мистецтво, живопис, графіка, стиль, імпресіонізм, соцреалізм,
соціалістичний реалізм, неофольклоризм, суворий стиль, українське
мистецтво, художня мова, пластична мова.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП 20
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ 31
1.1. Історіографія дослідження 32
1.2. Джерельна база дослідження 52
1.3. Методологія і теоретичні принципи дослідження 74
Висновки до Розділу 1 80
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ
ТЕТЯНИ ЯБЛОНСЬКОЇ В КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКОМУ
СЕРЕДОВИЩІ 1940-Х – СЕРЕДИНИ 1950-Х РР. 82
2.1. Культурно-мистецькі зрушення в Україні 1940-х – середини
1950-х років 83
2.2. Формування художньої особистості Т. Яблонської на тлі реалій часу 102
2.3. «Суворий стиль» і соцреалізм в творчості Тетяни Яблонської 129
Висновки до Розділу 2 163
РОЗДІЛ 3. ЕВОЛЮЦІЯ ПЛАСТИЧНОЇ МОВИ ТЕТЯНИ
ЯБЛОНСЬКОЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНИ 1950-Х − 2000-Х РОКАХ 165
3.1. Інтенції творчості Тетяни Яблонської другої половини 1950-х рр. 166
3.2. Неофольклоризм у творчому доробку художниці 1960-х років 172
3.3. Мистецька екзистенція як новий тип художнього мислення Тетяни
Яблонської впродовж 1970-х – 1980-х років 183
3.4. Пошуки нових засобів виразності й жанрова еволюція 1990-х –
початку 2000-х років 190
Висновки до Розділу 3 195
РОЗДІЛ 4. ТЕТЯНА ЯБЛОНСЬКА ТА ЇЇ СПАДЩИНА В АСПЕКТІ
ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ СУЧАСНОГО ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА 197
4.1. Тетяна Яблонська як громадський діяч і педагог 198
19
4.2. Значення художньої спадщини Тетяни Яблонської для українського
мистецтва 205
Висновки до Розділу 4 210
ВИСНОВКИ 212
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 218
ДОДАТКИ 250
ДОДАТОК А. Список публікацій здобувача за темою дисертації 250
ДОДАТОК Б. Глосарій 253
ДОДАТОК В. Просопографічні та меморіальні джерела 257
ДОДАТОК Г. Архівні документи 264
ДОДАТОК Д. Репродукції графічних творів Тетяни Яблонської періоду
ХХ – початку ХХІ століть з музейних, навчальних, архівних, творчих
установ України та літературних джерел 277
ДОДАТОК Е. Репродукції творів живопису Тетяни Нилівни Яблонської
періоду ХХ – початку ХХІ століть з музейних, навчальних, архівних,
творчих установ України та літературних джерел 302
ДОДАТОК Ж. Хронологія основних виставок, на яких експонувались
твори Тетяни Нилівни Яблонської (1939–2020 рр.) 360
ДОДАТОК К. Реєстр аукціонів з творами Тетяни Нилівни Яблонської 369
|
|
|
