|
| Написано: |
2019 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
23.05.2024 |
|
| Твір змінено: |
23.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.3 МБ)
|
|
| Опис: |
Синяк Л. В. Музичний театр Б. Бйорнсона та Е. Гріга: становлення
і розвиток національних художніх традицій. – Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
мистецтвознавства за фахом 17.00.03 «Музичне мистецтво». – Національна
музична академія України ім. П. І. Чайковського Міністерства культури
України, Київ, 2019.
Дисертацію присвячено дослідженню музично-театральної спадщини
драматурга Бйорнстьєрне Бйорнсона та композитора Едварда Гріга в аспекті
становлення й розвитку національних художніх традицій Норвегії.
У роботі виявлено місце національного в контексті загальносвітового,
визначено зміст національного концепту, який зумовлений географічно-
кліматичними та часопросторовими умовами й поєднує в собі історичний
досвід, релігію, мову, національні традиції. Наголошено, що традиція є
шляхом до національної ідентичності. Віднайдено базисну універсальну
складову традицій, якою є архетипи – первинні культурні прамоделі, що
містять архаїчні змістовні символи колективної підсвідомої пам’яті як
людства загалом, так і окремої нації. Зокрема, зазначено, що, як в усіх сферах
мистецтва, архетипи діють і в музиці, де є носіями музичної ментальності.
Висвітлено сучасні теорії та концепції європейського романтизму.
Представлено концепцію німецького музикознавця Ф. Блуме про єдність
класико-романтичної доби, розкрито основні тези теорії романтизму
І. Неупокоєвої, що засвідчує наявність рис просвітництва в романтизмі тих
країн, які зазнали певних перешкод у процесі культурного розвитку,
схарактеризовано концепцію «авторського театру» О. Корчової.
Визначено основну ідею романтизму в Норвегії – формування
національної ідентичності й самосвідомості мешканців країни.
Проаналізовано базові культурні універсалії норвезької ментальності,
3
зокрема розкрито семантику образів природи (гір, моря, лісу), історії
(фермерів-бонде, героїв давніх саг та казок), означено низку традиційних
елементів народної музики.
Сформульовано основні положення художньої естетики Б. Бйорнсона,
зокрема всебічну національність його творчості, непохитну орієнтованість на
цінності християнської віри, утілення педагогічно-виховної
просвітительської функції, гуманність і невичерпну життєствердність
творчих поглядів.
Розглянуто історію творчої дружби Б. Бйорнсона та Е. Гріга, виявлено
спільність ідейних наративів митців. Проведено змістовні та аналітичні
вертикалі крізь опуси музичного театру Б. Бйорнсона – Е. Гріга, виявлено
композиційно-драматургічні та стилістичні риси, спільні для всіх музично-
драматичних творів митців. Установлено визначальну ідею авторів – завдяки
націоналізації музично-театрального мистецтва Норвегії сколихнути у
свідомості пересічних норвежців відчуття ментальної ідентичності й
національної гідності. Попри всеохопний вплив на європейське оперне
мистецтво вагнерівського міфу, установлено, що в театрі Б. Бйорнсона –
Е. Гріга використано іншу модель національних архетипів. Інструментами в
реалізації поставленої мети стали звернення творців до єдиного літературно-
історичного першоджерела – зводу давньоскандинавських саг «Коло Земне»
скальда-оповідача Сноррі Стурлусона, що відносить події всього сценічного
доробку до часів Високого Середньовіччя – етапу найвищого розквіту
Норвезького Королівства. Цей період в історії країни пов’язаний із процесом
християнізації північних земель, тому важливе місце у творах композитора та
драматурга відводено християнській моралі. З огляду на це характерною стає
зосередженість митців на суб’єктивних драмах конкретних особистостей на
тлі розгортання загальномасштабних конфліктів. Провідним є й образ жінки,
яка посідає однаково чільне місце і в скандинавській культурі, і в
християнстві. Водночас він виступає втіленням архетипів Праматері й
4
Матері-Землі, які виявляються основними у творчості Б. Бйорнсона, а разом
із ним й Е. Гріга.
Досліджено різноманітну жанрову палітру театральних опусів
норвежців, яка представлена музично-драматичною сценою «Біля брами
монастиря», мелодрамою «Бергліот», музикою до драми «Сігурд
Юрсальфар» та незавершеною оперою «Олаф Трюггвасон». Виявлено
національні домінанти в усіх чотирьох сценічних творах авторів. Кожний
твір збагачений специфічною універсалією норвезької культури. Зокрема, у
сцені «Біля брами монастиря» архетип брами демонструє неосяжний спектр
духовних шляхів, що відкрито перед норвежцями; у мелодрамі «Бергліот»
архетип моря постає уособленням нескінченної сили, нескореної волі,
неосяжного внутрішнього ресурсу; архетип вікінга в драмі «Сігурд
Юрсальфар» розкриває амбівалентний дух норманців, що прагне до
цільності; водночас архетип храму в незавершеній опері «Олаф Трюггвасон»
є символом оновленої віри та незламанної надії.
Виявлено єдність епічного, ліричного й героїчного начал у кожному з
досліджених творів та визначено засоби їх утілення в музичному тексті.
Висвітлено логіку побудови тональної драматургії та принципи тематичних
зв’язків.
Проаналізовано музично-драматичний доробок Б. Бйорнсона – Е. Гріга
згідно з моделлю авторського театру О. Корчової. Сценічний доробок
рівномірно спільне дітище драматурга та композитора. Основна націєтворча
концепція музично-драматичних опусів не раз маніфестована в їхній
епістолярній спадщині. Їхня творча колаборація 1870–1873 років
відзначилась майже винятково зосередженістю митців на сфері театральної
музики, активною жанровою політикою в межах музичного театру,
інтенсивною еволюцією музично-драматичного стилю, абсолютною
залученістю творців до процесу формування вистави – від задуму до
постановки. Відповідно зроблено висновок щодо трактування музично-
5
драматичних творів Б. Бйорнсона – Е. Гріга як унікального явища
колективного авторського театру двох митців.
Наукова новизна отриманих результатів. Предметне вивчення
музичного театру Б. Бйорнсона – Е. Гріга сприяє відтворенню цілісної
картини творчої особистості найвідомішого композитора Норвегії, оскільки
зосереджено увагу на маловідомій лакуні його художнього доробку.
Водночас висвітлено перший етап становлення норвезького музичного
театру – питання, яке досі залишалося поза увагою науковців. У роботі
вперше: розкрито специфіку втілення традицій норвезької культури в
літературній творчості Б. Бйорнсона та композиторській практиці Е. Гріга;
висвітлено основні естетичні домінанти творчості Б. Бйорнсона;
репрезентовано варіант комплексного вивчення музично-драматичного
доробку композитора, створеного в безпосередній співпраці з драматургом;
здійснено докладний музикознавчий аналіз оперної сцени «Біля брами
монастиря», мелодрами «Бергліот», музики до драми «Сігурд Юрсальфар»,
незавершеної опери «Олаф Трюггвасон» і виявлено особливості їхнього
ідейно-образного, композиційно-драматургічного та стилістичного
вирішення; доведено визначальну – просвітницько-виховну – функцію в
художньо-естетичній концепції музичного театру Б. Бйорнсона – Е. Гріга,
яку автори вважали власним внеском до процесу національного відродження
Норвегії другої половини ХІХ століття. Набули подальшого розвитку теорія
«історії ментальностей» М. Блока та Л. Февра, теорія архетипів К. Г. Юнга,
ідея спадкоємної єдності класико-романтичної доби Ф. Блуме, концепція
авторського театру О. Корчової.
Практичне значення отриманих результатів роботи полягає в
можливості їх залучення до педагогічної вишівської практики, зокрема
включення матеріалів дисертації до лекційних курсів з історії світової
музики, історії опери, культурології; безпосереднє їх використання в
режисерській та виконавській практиці музичних театрів і музично-
6
драматичних студій, а також як теоретичної бази для подальших
музикознавчих досліджень у цій галузі.
Ключові слова: музичний театр Норвегії, авторський театр, Е. Гріг,
Б. Бйорнсон, норвезькі традиції, архетип, «Біля брами монастиря»,
«Бергліот», «Сігурд Юрсальфар», «Олаф Трюггвасон». |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП ............................................................................................................... 14
РОЗДІЛ 1 ........................................................................................................... 25
КУЛЬТУРА НОРВЕГІЇ ХІХ СТОЛІТТЯ В АСПЕКТІ ТЕНДЕНЦІЙ
РОМАНТИЧНОЇ ДОБИ ЯК ЧАСУ СТВОРЕННЯ НОВИХ
НАЦІОНАЛЬНИХ МУЗИЧНИХ ШКІЛ ....................................................... 25
1.1. Сучасні підходи до розуміння категорії національного та її
функціонування в науковому просторі .......................................................... 25
1.2. Універсалізм та поліморфність європейського романтизму: новітні
теорії та концепції ........................................................................................... 32
1.3. Специфіка втілення романтичних естетичних принципів у норвезькій
культурі ............................................................................................................ 43
Висновки до розділу І .................................................................................. 61
РОЗДІЛ 2 ........................................................................................................... 64
НОРВЕЗЬКИЙ ТЕАТР ДОБИ РОМАНТИЗМУ: ТВОРЧИЙ ТАНДЕМ
Е. ГРІГА ТА Б. БЙОРНСОНА ....................................................................... 64
2.1. Творчі принципи Б. Бйорнсона як духовного наставника норвезької
нації .................................................................................................................. 64
2.2. Єдність художніх настанов Б. Бйорнсона та Е. Гріга ............................. 76
2.3. Загальна характеристика музичного театру Б. Бйорнсона – Е. Гріга .... 88
Висновки до розділу ІІ ............................................................................... 100
РОЗДІЛ 3 ......................................................................................................... 102
МУЗИЧНИЙ ТЕАТР Б. БЙОРНСОНА – Е. ГРІГА: ЖАНРОВІ
МОДИФІКАЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРОЧИТАННЯ
НАЦІОНАЛЬНИХ ТРАДИЦІЙ ................................................................... 102
3.1. Семантичні коди музично-драматичної сцени «Біля брами монастиря»
........................................................................................................................ 102
3.2. Композиційно-драматургічні особливості мелодрами «Бергліот»...... 112
3.3. Музика до драми «Сігурд Юрсальфар» ................................................ 128
3.4. Національні акценти в драматургії прологу ......................................... 141
до опери «Олаф Трюггвасон» ....................................................................... 141
3.5. Музичний театр Б. Бйорнсона – Е. Гріга: жанрові та стильові
особливості .................................................................................................... 156
13
Висновки до розділу ІІІ ............................................................................. 165
ВИСНОВКИ .................................................................................................... 169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................... 180
ДОДАТКИ ....................................................................................................... 203
Додаток А ...................................................................................................... 203
Додаток Б ....................................................................................................... 204
|
|
|
