Андрій Сидоренко » Українознавчий напрямок в культурно-науковій діяльності української військової еміграції міжвоєнного періоду ХХ століття
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Українознавчий напрямок в культурно-науковій діяльності української військової еміграції міжвоєнного періоду ХХ століття
Стаття
|
|
|
Написано: |
2021 року |
|
Розділ: |
Історична |
|
Твір додано: |
28.12.2024 |
|
Твір змінено: |
28.12.2024 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(2.8 МБ)
|
|
Опис: |
Сидоренко А.О. Українознавчий напрямок в культурно-науковій діяльності української військової еміграції міжвоєнного періоду ХХ століття. Українознавство [Текст] = Ukrainian Studies: наук. журн. Київ: НДІУ, 2021. № 1 (78). С. 179-187.
У статті досліджено специфіку українознавчого напрямку в культурно-науковій діяльності української військової еміграції. На основі архівних документів та наукових публікацій української військової еміграції з’ясовано витоки культурно-наукової роботи української військової еміграції з огляду на її інтернування в 1920–1921 рр.; місце українознавчого напрямку в діяльності наукових військових товариств та відповідних відділів музейних установ; українознавчі аспекти, яких торкалися в своїх наукових працях представники української військової еміграції.
У процесі дослідження були отримані такі результати: витоки культурно-наукової діяльності української військової еміграції полягають у діяльності Військової секції при Українській дипломатичній місії та культурно-освітніх комісій, які забезпечували для таборових солдатів читання українознавчих лекцій, проведення літературно-театральних мистецьких заходів, бібліотечну роботу. У діяльності наукових військових товариств та відділів музейних установ українознавчий напрямок виражався у зібранні архівних документів та матеріалів, присвячених Національно-визвольним змаганням 1917–1921 рр., публікації тематичних видань, читанні лекцій з історії України та участі в урочистих заходах та заходах пам’яті, які проводилися в науковому середовищі української еміграції. Представники української військової еміграції в своїх наукових працях торкалися аспектів історії України часів Національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. та козаччини, української етнографії та географії. Вони зуміли акумулювати суттєвий інтелектуальний доробок у галузі українознавства, який і нині є актуальним.
На основі комплексного опрацювання джерел та історіографії проблема діяльності української військової еміграції міжвоєнного періоду розглядається крізь призму українознавчих студій, що є досить нетиповим для вітчизняної історіографії, присвяченій цьому питанню, що дало змогу отримати нові висновки.
Ключові слова: українська військова еміграція; українознавство; військово-наукові товариства; військово-наукові праці.
|
|
|
|
|
Відгуки читачів:
|
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
|
|
|