За абеткою
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я A B C D F G H I J K L M N O P R S U W Z

Володимир Сибірцев » Державне регулювання інституціональних змін національного ринку праці

[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Державне регулювання інституціональних змін національного ринку праці

Дисертація


Написано:	2018 року

Розділ:	Наукова

Твір додано:	20.09.2025

Твір змінено:	20.09.2025

Завантажити:	pdf ^див. (8 МБ)

Опис:	Сибірцев В.В. Державне регулювання інституціональних змін національного ринку праці. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка МОН України. – Харків, 2018. В дисертації представлено авторський підхід до розв’язання вагомої науково-прикладної проблеми поглиблення наукових засад організації державного регулювання інституціональних змін національного ринку праці. Критичне осмислення наявних теоретичних підходів щодо змістовного наповнення процесу інституціоналізації дозволило встановити основні аспекти регулювання інституціональних змін національного ринку праці та його сегментів. Представлено теоретичне обґрунтування структурної побудови інституціонального механізму підвищення ефективності співробітництва учасників соціально-економічних відносин на національному ринку праці. Дію даного механізму спрямовано на упорядкування складного інтегрованого комплексу державних інтересів та пріоритетів розвитку ринку праці. Подано системно-рефлексивну парадигму організації взаємодії суб’єктів ринку праці, орієнтовану на сприяння досягненню необхідного рівня розвитку продуктивних сил та параметрів виробничих відносин. Формалізоване представлення інтересів учасників соціально-економічних відносин використано як підґрунтя розробки структурно-логічної схеми регулювання національного ринку праці. Систематизовано понятійно-категоріальний апарат дослідження. На основі дослідження природи та змісту інституціональних реформ висвітлено особливості даного процесу в контексті функціонування та розвитку національного ринку праці. Визначено закономірності створення 3 соціально-економічного середовища формування людського капіталу. Упорядковано теоретико-методологічний базис формування державної стратегії активізації інституціональної динаміки розвитку національного ринку праці. Доведено гіпотезу щодо необхідності розрізнення процесів функціонування та розвитку національного ринку праці і відповідного виокремлення методів та інструментів державного регулювання. Визначено специфічні риси, закономірності, принципи та методи формування цілісного інституціонального простору співробітництва учасників соціально- економічних відносин на національному ринку праці. Визначено причинно- наслідкові зв’язки між цілями розвитку та ефективністю управління інституціональними змінами національного ринку праці. Сформовано концептуальну основу реформування національного ринку праці. Визначено змістовні характеристики пріоритетів виконання системоутворюючих функцій держави на національному ринку праці в умовах активізації процесів соціалізації виробничо-господарських відносин. Простежено еволюцію системи державного регулювання національного ринку праці та надано характеристику сучасному етапу його розвитку. Наведено групування протиріч традиційних ринкових механізмів забезпечення зайнятості та новітнього постіндустріального технологічного способу виробництва. Розглянуто організаційне структурування та наведено принципи формування системи державного регулювання соціально-трудових відносин в національній економіці. В основу даної системи покладено комплекс державних планів та управлінських операцій з формування інституціонального забезпечення, орієнтованого на соціалізацію соціально- трудових відносин. Встановлено імперативи розвитку приватної трудової форми власності з урахуванням зростання самозайнятості та посилення ролі соціального партнерства. Систематизовано соціокультурні фактори впливу на формування та розвиток соціального капіталу суспільства. Виокремлення відмінностей між цими факторами дозволило розробити перелік дій зі створення комплексу 4 ментальних норм та цінностей, морально-етичних засад ефективних соціально-трудових відносин, необхідних для інституціонального забезпечення реформування національного ринку праці. За допомогою використання методу побудови канонічних кореляцій було визначено рівень взаємного впливу і залежності між характеристиками стану та динаміки розвитку національного ринку праці. У якості детермінант було обрано характеристики зайнятості та економічної активності населення, чисельність та структуру населення, доходи та оплату праці зайнятого населення, результати економічної діяльності суб’єктів господарювання, стан наявності та використання праці зайнятих працівників. Розроблено інституціональне забезпечення підтримки збалансованості розвитку національного ринку праці. Розширено зміст поняття збалансованості національного ринку праці шляхом введення додаткового переліку співвідношень між окремими параметрами його функціонування та розвитку. Таке розширення змісту дозволило сформувати когнітивну модель дії важелів механізму державного регулювання національного ринку праці. На основі доведення неможливості досягнення збалансованості у короткостроковому періоді введено поняття стратегічної збалансованості як певної динамічної характеристики. Для регулювання рівня стратегічної збалансованості зв’язано інститути ринку праці з ідентифікованою системою стратегічних розривів, формалізованих за допомогою настанов концепції збалансованої системи показників. Орієнтація на настанови концепції збалансованої системи показників дозволила представити останню як окремий інститут підтримки реалізації державних цільових програм. З використанням архітектурного підходу ідентифіковано причинно- наслідкові зв’язки між формами прояву незбалансованості ринку праці й складовими визначення його економічної безпеки. Диспропорції розвитку ринку праці представлено як фактори-загрози для розширеного відтворення трудового потенціалу країни. Врахування негативного впливу подібних диспропорцій здійснено в рамках системнодинамічної моделі визначення 5 впливу збалансованості ринку праці на параметри його розвитку та на потенційний рівень економічної безпеки ринку. Збалансованість ринку праці у даному випадку представлено як важіль мінімізації негативного прояву властивих національному ринку праці інституціональних пасток. Обґрунтовано науковий підхід щодо формування інформаційної мультиагентної системи організації взаємодії учасників національного ринку праці. Під такою системою запропоновано розуміти єдину скоординовану відкриту саморегулюючу систему, засновану на балансі очікувань і конкурентно-коопераційній взаємодії економічних агентів. Відмінність запропонованої мультиагентної системи, полягає у використанні теорії фракталів для розробки методологічного підґрунтя інституціонального реформування системи державного регулювання національного ринку праці. Дана пропозиція дозволила врахувати відмінності у характері та якості економічного розвитку різних галузей та секторів національної економіки. Розкриття фрактальної логіки процесу організації інформаційно- інституціональної підтримки державного регулювання розвитку національного ринку праці здійснено з використанням апарату мереж Петрі. Такий підхід дозволив підвищити ефективність управлінських рішень щодо державного впливу на інституціональні зміни ринку праці. Запропоновано напрями адаптації системи соціального партнерства до умов інституціональної трансформації національної економіки. Під час формування системи соціального партнерства враховано рефлексивну складову підпорядкованості економічних параметрів та якісних характеристик діяльності учасників партнерських відносин на національному ринку праці завданням державного регулювання економіки. Формування системної холархії національного ринку праці дозволило адаптувати діяльність та параметри взаємодії учасників соціального партнерства до умов інституціональної трансформації національної економіки. В основу подібної адаптації покладено інструментарій архітектурного моделювання складних соціально-економічних систем та мову архітектурного моделювання 6

Зміст:	[натисніть, щоб розгорнути] ЗМІСТ ВСТУП 21 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РИНКУ ПРАЦІ 35 1.1. Інституціональне регулювання та узгодження економічних інтересів суб’єктів національної економіки 35 1.2. Механізм регулювання структурно-інноваційних трансформацій в умовах реформування національної економіки 57 1.3. Базові елементи підґрунтя формування та розвитку людського капіталу та соціального капіталу в умовах постіндустріального суспільства 80 Висновки за розділом 1 91 РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗМІН НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ 94 2.1. Система державного регулювання соціально-трудових відносин в контексті реформування інституціонального середовища національного ринку праці 94 2.2. Методологічні засади державного регулювання інституціональних змін національного ринку праці 117 2.3. Концепція реформування національного ринку праці 135 Висновки за розділом 2 154 РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА СТАНУ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ 156 3.1. Аналіз стану національного ринку праці та оцінка ефективності використання людського капіталу 156 3.2. Еволюційні зміни системи державного регулювання національного ринку праці 179 3.3. Роль соціального капіталу суспільства та якості життя населення при вирішенні інституціональних конфліктів в умовах трансформації національного ринку праці 198 Висновки за розділом 3 213 20 РОЗДІЛ 4. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБАЛАНСОВАНОСТІ ТА БЕЗПЕКИ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ 215 4.1. Методичні засади державного прогнозування збалансованості розвитку національного ринку праці 215 4.2. Теоретико-методичні засади забезпечення економічної безпеки національного ринку праці 237 4.3. Теоретико-методологічне забезпечення формування інформаційної системи організації взаємодії учасників національного ринку праці 258 Висновки за розділом 4 283 РОЗДІЛ 5. ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ 285 5.1. Державна стратегія розвитку соціального партнерства в умовах трансформації інститутів національної економіки 285 5.2. Організація управління економічними інтересами учасників соціального партнерства на основі агентського підходу 306 5.3. Методичне забезпечення оцінки ефективності взаємодії бізнесу, влади та суспільства в системі соціального партнерства 323 Висновки за розділом 5 334 РОЗДІЛ 6. ДЕРЖАВНЕ СТИМУЛЮВАННЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ 336 6.1. Освітнє забезпечення формування національного ринку праці та державного стимулювання розвитку людського капіталу суспільства 336 6.2. Державне стимулювання розвитку людського капіталу суспільства на основі безперервного підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів 356 6.3. Інфраструктурне забезпечення державного регулювання регіональних сегментів національного ринку праці 375 Висновки за розділом 6 394 ВИСНОВКИ 396 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 403 ДОДАТКИ 471

Відгуки читачів:

Поки не додано жодних відгуків до цього твору.

Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.

Про сайт | Правовласникам | Мапа сайту

Авторів: 30232 Творів: 89500