Ольга Свідерська » Співвідношення психологічних та інституційних детермінант масової політичної поведінки в транзитних суспільствах
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Співвідношення психологічних та інституційних детермінант масової політичної поведінки в транзитних суспільствах

Дисертація
Написано: 2018 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 17.02.2024
Твір змінено: 17.02.2024
Завантажити: pdf див. (2.1 МБ)
Опис: Свідерська Ольга Іванівна. Співвідношення психологічних та інституційних детермінант масової політичної поведінки в транзитних суспільствах.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 23.00.01 «Теорія та історія політичної науки». – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2018.


Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю концептуалізації співвідношення психологічних й інституційних детермінант масової політичної поведінки в суспільствах транзитного типу, із врахуванням особливостей вияву і конструювання нових форм та моделей віртуалізації сучасного життя, недостатністю вивчення цієї проблематики в українській політичній науці, відсутністю комплексних наукових досліджень масової політичної поведінки, особливостей її трансформації в суспільстві Постмодерну, тож це дослідження є актуальним та відповідає сучасним викликам політичної науки.

Мета і завдання дослідження – здійснити комплексний політологічний аналіз співвідношення психологічних та інституційних детермінант масової політичної поведінки у транзитних суспільствах. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких дослідницьких завдань: проаналізувати джерельну базу зарубіжних і вітчизняних наукових досліджень масової політичної поведінки; розкрити сутність поняття «масова політична поведінка» і визначити основні детермінанти, форми й типи цього поняття; обґрунтувати релевантність застосування теоретичних засад психологічного, неоінституційного та транзитологічного підходів, як методологічної бази дисертаційного дослідження; визначити основні напрями дослідження поняття «масова політична поведінка; дослідити особливості формування механізмів взаємозв’язку «масової людини» та особливостей вияву масової політичної поведінки в індустріальному (масовому) суспільстві; визначити актуальність поняття «масова людина» в умовах індивідуалізованого суспільства; окреслити інституційні і психологічні аспекти віртуальної та симулятивної поведінки як нових форм масової політичної поведінки у постмодерних суспільствах, ґрунтуючись на дослідженнях впливу інтернет-технологій та віртуалізації суспільства; з’ясувати взаємозв’язок трансформації ціннісно-інституційної системи і формування масової політичної поведінки у транзитному суспільстві; розглянути «кольорові революції» як приклад вияву масової політичної поведінки в суспільствах, що здійснюють демократичний транзит; розкрити специфіку прояву масової політичної поведінки в Україні на прикладі революційних подій 2013–2014 рр.

Об’єктом дослідження є масова політична поведінка в сучасних суспільствах.

Предмет дослідження – масова політична поведінка в транзитних суспільствах у контексті взаємозв’язку психологічних та інституційних чинників її формування.

Методологічну основу дисертації складають сукупність принципів, підходів, загальнонаукових та спеціальних методів політичної психології, неоінституціоналізму та транзитології.

Наукова новизна дослідження Наукова новизна зумовлена сукупністю завдань, засобами їх вирішення та конкретизована в таких положеннях:

вперше:

на основі поєднання засад психологічного підходу та неоінституціональної й транзитологічної теорій сформульовано й обґрунтовано авторську концепцію взаємодії психологічних та інституційних чинників масової політичної поведінки в сучасних суспільствах. Первинними детермінантами її формування в модерному (індустріальному) суспільстві визначено інституційні норми та формальні правила обмеження масової активності, або її стимулювання задля досягнення політичних цілей владної еліти; в індивідуалізованому (постмодерному) суспільстві такими детермінантами виступають постматеріальні цінності та культурні, часто універсалізовані, норми, що супроводжуються комунікативно-інформативними впливами медіа, інтернет-мереж та інститутів влади. На основі цього доведено, що масова політична поведінка в масовому (індустріальному) за базовими характеристиками суспільстві набувала ознак конформізму, індиферентності та мобілізаційності, тоді як у постіндустріальному, індивідуалізованому суспільстві через домінування невизначеності, ірраціоналізму, відсутність усталених індивідуальних і групових зв’язків, масова політична поведінка набуває ознак симулятивності та реалізується переважно через віртуальний простір, а не соціальне середовище;

доведено, що домінантні форми вияву масової політичної поведінки інтерналізуються індивідами у процесі соціалізації та ґрунтуються на інституційно-нормативному регулюванні з використанням психологічної маніпуляції та сугестії;

визначено, що взаємозв’язок психологічних та інституційних детермінант масової політичної поведінки в транзитних суспільствах ґрунтується на взаємодії двох взаємозаперечних категорій – емоційно-ірраціонального та раціонального, що відображаються в мотиваційній структурі та політичних установках й орієнтаціях індивідів, домінантність яких зумовлена соціально-політичним і цивілізаційним контекстом;

доведено, що в транзитному середовищі масова політична поведінка має переважно неконвенційний характер, що зумовлено поєднанням невизначеності й неформалізованості правил її регулювання, труднощами інституційного контролю з боку державних органів і практично необмеженим впливом транснаціональних акторів на її формування через соціальні мережі та інтернет-портали;

доведено, що, попри загальну тенденцію індивідуалізації життя в постсучасному суспільстві, індивід зберігає в собі сутність «масової людини», з уваги на що можливим є формування нових форм масової політичної поведінки, релевантних соціально-політичному та ціннісному контексту постіндустріального суспільства, які супроводжуються елементами театралізації, віртуалізації, симуляції, набуваючи тим самим ознак масового шоу;

з’ясовано, що «кольорові революції» кінця ХХ століття, здійснюючи функцію демократизації політичних режимів європейських країн, водночас створили платформу для масових акцій з використанням новітніх інтернет-технологій і маніпулювання масовою свідомістю індивідів.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.