Анне Свердруп-Тіґесон » Жали, дзижчи, кусай
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Жали, дзижчи, кусай

(пер. Інна Бодак)
Праця
Написано: 2024 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 30.08.2025
Твір змінено: 01.09.2025
Завантажити: Файли вилучено з бібліотеки на запит власника авторських прав.
Опис: Жали, дзижчи, кусай / Анне Свердруп-Тіґесон; пер. з англ. I.Бодак. – Рівне: Видавець Тетяна Кідрук, 2024. – 240 с.: іл., вкл.
ISBN 978-617-8154-01-1


На кожну людину на Землі припадає 200 мільйонів комах. Вони живуть усюди: глибоко в печерах, високо в Гімалаях, у гарячих джерелах Єллоустоуну й навіть у ніздрях моржів. А ще вони напрочуд різноманітні: є комахи, в яких вуха на колінах, очі на пенісах, а язики під ногами. Однак за той самий час, коли населення Землі подвоїлося, кількість комах скоротилася вдвічі. Більшість із нас не вбачає у цьому проблеми, вважаючи, що життя без них було б кращим. Насправді ж життя без комах неможливе.

Ми знаємо, що без медоносних бджіл не матимемо меду, але мало кому відомо, що без крихітної шоколадної мошки не було б ні какао, ні шоколаду. Що личинка мухи може очищати рани, а личинка борошняного хрущака вміє перетравлювати пластик. Що плодова мушка стала учасницею дослідницьких експериментів, які принесли шість Нобелівських премій, а декілька видів жуків відіграли важливу роль у розробленні антибіотиків.

«Жали, дзижчи, кусай» – це дотепне й пізнавальне знайомство зі світом комах. Анне Свердруп-Тіґесон з ентузіазмом розповідає про істот, які на перший погляд видаються лячними і непотрібними, а насправді є незамінними для екосистеми: вони запилюють квіти, забезпечують їжею інших тварин, стримують поширення шкідливих організмів. Це книжка про те, як сильно ми – і наша планета загалом – залежимо від крихітних комашок.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.