|
Написано: |
2011 року |
|
Розділ: |
Наукова |
|
Твір додано: |
24.09.2023 |
|
Твір змінено: |
24.09.2023 |
|
Завантажити: |
doc
див.
(2.5 МБ)
doc.zip
(655.2 КБ)
pdf
див.
(1.5 МБ)
|
|
Опис: |
Мета дослідження – виявити національно ідентичні жанрові моделі української та російської драми кінця ХІХ - 30-х рр. ХХ ст. та розглянути їхню трансформацію в аспекті порівняльної поетики на основі поєднання трьох загальнонаукових концепцій поступового та вибухового розвитку культури: лінійної (історичної), циклічної (пульсуючої), та вибухової (хаосу).
Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких завдань:
• визначити жанрову парадигму повторюваних жанрів містерії, комедії (трагедії), трагікомедії та мелодрами паралельно та одночасно у трьох описових моделях культури: лінійній, пульсуючій та вибуховій;
• охарактеризувати взаємодію та взаємопроникнення цих трьох принципових моделей в реальному часі українського та росіського модерну, авангарду та соцреалізму на матеріалі жанрів драматургії (комедія, трагедія, трагікомедія, мелодрама);
• проаналізувати трансформацію жанрової парадигми в залежності від певного стилю доби (модерн, авангард, соцреалізм) та від конкретного напрямку (неонатуралізм, неокласицизм, експресіонізм)
• розглянути жанрово-стильовий літературний процес означеного періоду як нерозривну єдність, без провалів та розривів, як засвоєння традицій і розвиток загальноєвропейських тенденцій, як спільний шлях радянської та європейської масової культури;
• обгрунтувати підхід до драматургії соцреалізму як до масової культури, що розвивалася за тими ж законами, що й масова культура Європи та Америки у 30-х рр. ХХ ст.
• з’ясувати національну ідентичність кожної із діючих жанрових моделей, зосібна всередині феномену радянської драматургії, який вже не може мислитися нерозчленовано, як раніше;
• дослідити модифікації жанрових моделей в системі неканонічних жанрів драматургії радянського періоду (оптимістична трагедія, колгоспна трагедія, колгоспний водевіль, радянське «кримінальне чтиво», «комедія із самогубством» тощо);
• подати класифікацію моделей формульних та інноваційних жанрів залежно від історичного ракурсу синхронії або діахронії та відповідно до вектору орієнтації на масове або високе мистецтво; |
|
Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП….……………………………………...…………...……………………….5
РОЗДІЛ 1. Закономірності зміни жанрових парадигм в російській та українській драматургії ХІХ ‑ початку ХХ ст. як компаративна проблема…………………………………………….…………...…………. 13
1.1. Порівняльна поетика, генологія та історія драми……………...…………..13
1.2. Трансформація жанрів драми в контексті нелінійних концепцій культури……………………………………………………………………...38
1.3. Жанрові домінанти в драматургії російського та українського Модерну в аспекті історичної та порівняльної поетики: містерія – трагедія (комедія) – трагікомедія – мелодрама (водевіль)….…………………………………56
1.4. Стиль Модерн як реалізація вибухових процесів у міжжанровій взаємодії……………………………………………………………………...64
1.4.1. На порозі Модерну: «Власть тьмы» Л. Толстого в колі містерії, трагедії, трагікомедії, мелодрами…………………………………………..69
1.4.2. Національні особливості «сільського адюльтеру» в літературному дискурсі пізнього народництва: «Украдене щастя» І. Франка і «Влада темряви» Л. Толстого – містерія, трагедія чи мелодрама? ………………78
1.4.3. Динаміка містерії «діонісійного» та «християнського» типу в драматургії українського та російського Модерну (Леся Українка та Леонід Андрєєв)……………………………………………………………..91
1.4.4. Драматична поема як неоміфологічна трагедія: образ «іншої країни» в мелійному дискурсі драматургії українського та російського Модерну (Леся Українка, І. Анненський, М. Гумільов)……………….…………...112
Висновки до розділу 1……………………………………………..…………….127
РОЗДІЛ 2. Від Модерну до Авангарду: стильові течії та взаємодія жанрів в російсько-українському контексті..............................................................130
2.1. Неонатуралізм та мелодрама. Жанрові аспекти неонатуралізму в російській та українській драматургії (В. Винниченко, М. Арцибашев, Л. Андрєєв): зміна формату психологічної драми…………………........131
2.1.1. Трансформація жанру російської сімейно-психологічної драми: шлях мелодрами і шлях трагікомедії (М. Арцибашев – А. Чехов -- Л. Андрєєв)…………………………………………………………………138
2.1.2. Трансформація жанру української мелодрами в неонатуралізмі: персонажі п’єс В.Винниченка – кати чи жертви ідеї «чесності з собою»?..........................................................................................................149
2.2. Національні жанрові версії неокласицизму в драмі першої третини ХХ ст.: трансформація мотивів античної трагедії та образів літургійної містерії в драматичних поемах Лесі Українки і Марини Цвєтаєвої………………….164
2.3. Жанрові моделі російского та українського експресіонізму в драмі 20‑30 х рр.................................................................................................................186
2.3.1. Проблема національної ідентичності драми експресіонізму та месіанський проект «Нового Єрусалиму» як жанроутворюючий мотив…………………………………………………………………187
2.3.2. Драматургічний образ сучасного пророка у матрицях містерії та трагікомедії. «Пророк» В. Винниченка та «Адам и Ева» М. Булгакова………………..……………………………………….203
2.3.3. Оніричний топос дії в жанрах трагікомічних видінь та антиутопій росіської та української драми та модель трагікомедії експресіонізму у М. Куліша………………………………………..220
Висновки до розділу 2……………..…………………………………………….230
РОЗДІЛ 3. Соцреалізм в аспекті компаративної поетики жанрів…………………………………………………………………….....232
3.1. Жанрові модифікації драми 20-х – 30-х рр.: модернізм – авангардизм -- соцреалізм з погляду теорії культурного вибуху......................................232
3.2. Драматургія радянського періоду в дискурсі жанрів масової культури та проблема культурної ідентичності багатонаціонального феномену соцреализму………………………………………………………………...239
3.3. Формульні жанри радянської драматургії як реалізація тяглих процесів у жанровому порядку………………………………………………………..258
3.4. Жанр трагедії 30-х рр. поза класичним каноном………………………...264
3.4.1. Жанр радянської «оптимістичної трагедії»: стратегії масової культури в «героїчній драмі» О. Корнійчука «Загибель ескадри» та в «Оптимистической трагедии» Вс. Вишневського……………………….270
3.4.2. Різновекторна трансформація трагедійного у формульних та міметичних жанрах………………………………………………...………290
3.4.2.1. Ракурс діахронії. Жанр революційної драми на мотиви громадянської війни як масовий та іноваційний проекти: неоромантична мелодрама 30-х рр. та екзистенційна народна трагедія 60‑х рр...................................................................................290
3.4.2.2. Ракурс синхронії. Київський текст 1918 року у жанрових версіях І. Микитенка (трагедійний кітч «Як сходило сонце») та М. Булгакова (трагедійний роман-полілог-міф «Белая гвардия»).308
3.4.3. Жанр «колгоспної трагедії» у матрицях кітчу й у матрицях абсурду: міфологема героїчної смерті в драмах Ю. Яновського та І. Микитенка та утопія як апокаліпсис в трагедіях А. Платонова та М. Куліша………325
3.4.4. Міфологема ентузіазму в моделі психологічної драми О. Корнійчука та О. Афіногенова: версія подолання смерті в радянському «високому» кітчі………………………………………………………………………..365
3.5. «Колгоспна комедія» як формульний жанр………………………………..376
3.5.1. «Колгоспний водевіль» О. Корнійчука «В степах України» в аспекті жанрової інтертекстуальності : Шекспір та Гоголь.……………………377
3.5.2. Імідж українського драматурга О.Корнійчука як «чужого-свого» у фантастичному бойовику київського російського письменника В. Нєкрасова та радянська біографія як драматургічний кітч…………………………………………………………………………..391
3.6. Міжжанрові взаємодії радянської формульної драматургії: синтез та трансформація жанрів (комедія – водевіль – неоромантична мелодрама – психологічна мелодрама – кримінальна мелодрама)…………………...395
3.6.1. Канон європейської «добре зробленої п’єси» у водевілях та неоромантичних мелодрамах І. Кочерги 20-40-х рр. та російська рецепція жанру мелодрами («Таня» О. Арбузова)………………………397
3.6.2. Політичні репресії як «кримінальне чтиво» 30-х рр. та протожанри кримінальної драми в мелодрамах І. Кочерги, О. Афіногенова та І. Микитенка…………………………………………………………….….422
3.7. Модель «комедії з самогубством» в драматургії радянського періоду 20‑30‑х рр. в жанровому контексті Гоголя: Микола Ердман і Микола Куліш. Лесь Курбас – критик М. Ердмана……………………………..437
Висновки до розділу 3……………………………………………………..……452
ВИСНОВКИ. Жанровий шлях драми від містерії до мелодрами…………….455
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..461
|
|
|