|
| Написано: |
2021 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
01.05.2024 |
|
| Твір змінено: |
01.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.5 МБ)
|
|
| Опис: |
Сустрєтов А. С. Грошовий обіг в Наддніпрянській Україні в
дореформений період: історіографія – Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі
03 Гуманітарні науки за спеціальністю 032 – Історія та археологія. –
Центральноукраїнський національний технічний університет,
Кропивницький, 2021.
Уперше у вітчизняній та зарубіжній історичній науці здійснено
системне та узагальнювальне дослідження історіографічного характеру, у
якому аналізується науковий доробок проблематики грошового обігу
Наддніпрянської України з кінця XVIII ст. до початку реформ у Російській
імперії 1860-х рр. імперського, радянського періодів та за часів незалежної
України.
Стверджується, що історіографічні праці поділяються на три основні
групи, першу з яких формують дисертації, монографії та посібники й
підручники, що узагальнюють наявний науковий доробок окресленої
проблематики, другою є фундаментальні дисертаційні та монографічні
дослідження, де окремим елементом постає історіографічний аналіз, а третя
група джерел репрезентована науковою періодикою, у якій студіюються суто
історіографічні аспекти історії грошового обігу на українських землях. Також
підкреслюються, що описана історіографічна база поділяється на підгрупи за
конкретними аспектами, що становлять предмет дослідження, а саме:
регіональна історіографія історії грошового обігу, загальноімперська система
грошового обігу, певні грошові одиниці (монети, паперові грошові знаки
тощо), конкретні реформи, спрямовані на зміни в грошовому обігу та щодо
державних діячів, які ці реформи реалізовували (реформаторська діяльність
М. Сперанського та Є. Канкріна).
3
Зазначається, що проблемні питання історії грошового обігу на теренах
Наддніпрянської України у складі Російської імперії в дореформений період
розглядаються в рамках шести історіографічних періодів розробки
відповідної проблематики: 1) II половина XVIII – початок XIX ст.;
2) середина ХІХ ст.; 3) остання чверть ХІХ – початок ХХ століть; 4) 20-ті –
30-ті роки ХХ ст.; 5) середина 30-х – ІІ пол. 80-х років ХХ ст.; 6) з кінця 80-
х років ХХ ст. до наших днів. Науковий доробок, який побачив світ протягом
цих етапів, відображає загалом усі основні тенденції в науці та суспільному й
державному житті, які мали там місце; їх можна поділити на такі групи:
1) документальні джерела, а також компіляції авторами нормативно-
правових джерел, норми яких урегульовували суспільні відносини щодо
грошового обігу; 2) дисертаційні дослідження, автореферати, монографії,
статті, у яких висвітлюються питання історії грошового обігу
Наддніпрянської України у складі Російської імперії, а також відповідні
праці, що стосуються питань загального функціонування грошової системи в
імперії; 3) різноманітні видання довідкового характеру, рецензії, а також
нумізматичні каталоги; 4) тези та інші матеріали наукових конференцій.
Зауважується, що дослідники вивчали питання історії карбування
монет, які перебували в обігу на українських землях Наддніпрянщини за
часів дореформеної Російської імперії, за різних державницьких та
цивілізаційних систем, а саме: за часів Російської імперії, Радянського
Союзу, за часів незалежної України, коли зникла цензура та з’явилася
свобода висловлення, зокрема наукових думок. Підкреслюється, що вже з
кінця XVIII ст. та в першій половині ХІХ ст. з’являються фундаментальні
праці сучасників подій, що відбувалися в обігу монет, які займалися
компіляціями збірок нормативних документів, що стосувалися грошового
обігу, саме на дослідження за часів Російської імперії, перших збірок
каталогів монет, спираються наступні покоління дослідників.
Конкретизується, що крім праць щодо обігу монет в загальноімперських
масштабах, дослідники значну увагу приділяють своєрідним «регіональним»
4
монетам, а саме таврійським, і саме в імперський період нагромаджено
фундамент відповідного наукового доробку.
Розкривається історіографія питань реформи у сфері грошової справи,
яка на початку ХІХ ст. була проведена М. Сперанським. Акцентується на
позитивному ставленні дослідників усіх історіографічних етапів та
державних систем щодо запропонованих М. Сперанським заходів реформи,
однак думки дослідників різняться щодо ефективності втілення задуманих
кроків реформи в життя. Фахівці наголошують на першочерговість
об’єктивних факторів (війна з Наполеоном) та суб’єктивних факторів
(реально впроваджувались у життя другорядні положення реформи тощо),
які призвели до того, що реформа не мала очікуваного ефекту. У дисертації
аргументується, що слабкою стороною історіографії є відсутність
фундаментальних досліджень щодо впливу реформи М. Сперанського та її
реалізація саме в українських губерніях, повітах, містах та селах.
В аспекті історії фальшивомонетництва зазначається відсутність у
науковому доробку системних та узагальнювальних праць, які б стосувались
усього періоду, що визначений хронологічними рамками дисертаційного
дослідження. Деякі праці висвітлюють питання підробок грошових знаків у
контексті правових досліджень історії держави і права, діяльності органів
державної влади (одним із завдань яких була боротьба із
фальшивомонетниками). Також підкреслюється, що наявні публікації часто
не вирізняються глибинним критичним аналізом наявної інформації, що
своєю чергою виявляється в продукуванні та поширенні наявних
неісторичних міфів тощо. Водночас існують фундаментальні наукові
дослідження щодо окремих подій, які відбувались у сфері підробок,
наприклад, поширення фальшивих грошових знаків французами в часи
наполеонівських війн.
У питаннях функціонування паперових грошових знаків уточнюється,
що основний науковий матеріал було накопичено саме за імперських часів
такими дослідниками й тогочасними фахівцями та державними діячами у
5
сфері фінансів, як І. Кауфман, Є. Ламанський, В. Гольдман, П. Нікольський
та ін. У науковому доробку не існує єдиного бачення періодизації
впровадження та функціонування паперових грошових знаків, однак
більшість дослідників погоджуються з думкою про накопичення із часів
появи асигнацій (XVIII ст.) до кінця 1830-х років, коли розпочалося
фундаментальне реформування системи функціонування паперових
грошових знаків у Російській імперії загалом, та на українських землях
зокрема. Акцентується увага на тому, що за радянських часів історія
паперових грошей та загалом історія грошового обігу періоду Російської
імперії дослідників здебільшого не цікавила, хоча вже в останні десятиліття
існування Радянського Союзу подібні праці з’являються. Українські
дослідники вже за часів незалежності, які торкаються проблематики
паперових грошових знаків, користуються працями ще імперських часів, й
проблематика функціонування паперових грошових знаків конкретно в
українських губерніях згадується дотично, у контексті інших досліджень.
Щодо історіографії реформи Є. Канкріна та її впливу на подальше
існування грошової системи Російської імперії зауважується, що активне
висвітлення проблематики розпочалося лише через двадцять років після його
смерті, тобто в 1860-х рр., тому що дослідники функціонування грошової
системи в цей час намагалися проаналізувати причини нових кризових явищ,
саме тоді активно розвивалася фінансова наука в імперії, зокрема у ЗВО
українських губерній. Науковий доробок у цей час підкреслював деякі
недоліки реформи попри те, що загалом висвітлював її результати позитивно.
У радянський час через негативне ідеологічне ставлення до Є. Канкріна не
існувало праць, присвячених суто цій реформі. Після розпаду Радянського
Союзу реформа Є. Канкріна розглядається російськими дослідниками дещо
ідеалізовано, з позицій виключно державних інтересів тощо. Акцентується,
що українські дослідники наголошують на неоднозначності реформаторської
діяльності Є. Канкріна крізь призму її впливу на населення українських
губерній.
6
З-поміж перспективних тем подальших досліджень визначено
проблематику аспектів грошового обігу саме в українських губерніях
загалом, окремих губерніях та повітах, щодо історії функціонування
монетних дворів на теренах України, впровадження реформ М. Сперанського
та Є. Канкріна, які спиралися б не на фундаментальні ще імперські
дослідження, а на матеріали місцевих українських архівів.
Наукова та практична цінність роботи полягає в тому, що її
узагальнення, теоретичні результати та висновки щодо історіографічного
наявного матеріалу можуть бути використані в подальших наукових
дослідженнях щодо проблематики історії України, грошового обігу України,
соціально-економічної та історії фінансів, окремих аспектів історії держави
та права України й історії держави та права зарубіжних країн, а також під час
підготовки посібників для закладів вищої освіти. Також фактичні матеріали
дисертації можуть бути використані під час написання праць суто
історичного або історіографічного характеру щодо проблематики грошового
обігу на українських землях у складі Російської імперії з кінця XVIII –
першої половини ХІХ ст.
Ключові слова: історіографія, історіографічний процес, вітчизняна
історична наука, історіографічне джерело, грошовий обіг, дзвінка монета,
паперові грошові знаки, асигнації, фальшивомонетництво, реформаторська
діяльність, М. Сперанський, Є. Канкрін. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП ........................................................................................................ 14
РОЗДІЛ 1.
ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛА, МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ..... 19
1.1. Наукова розробка проблематики ....................................................... 19
1.2. Історіографічні джерела дослідження ............................................... 44
1.3. Методологічні засади роботи ................................................................. 48
РОЗДІЛ 2.
МОНЕТНА СПРАВА НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ У СКЛАДІ
РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ В ДОРЕФОРМЕНИЙ ПЕРІОД ЯК ОБ'ЄКТ
НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. ................................................................... 52
2.1. Вивчення в наукових працях особливостей функціонування «дзвінкої
монети» у Наддніпрянщині. ..................................................................... 52
2.2. Реформа М. Сперанського та її вплив на монетну систему як об’єкт
наукових досліджень.................................................................................. 85
2.3. Фальшивомонетництво в системі грошового обігу: історіографія
питання. ....................................................................................................... 99
РОЗДІЛ 3.
ПАПЕРОВІ ГРОШОВІ ЗНАКИ У ГРОШОВОМУ ОБІГУ УКРАЇНСЬКИХ
ГУБЕРНІЙ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ В ІСТОРІОГРАФІЇ (ДО 1861 р.) 122
3.1. Поява, становлення, розвиток та роль і місце паперових грошових
знаків як об’єкт історичних досліджень. ............................................... 122
3.2. Історіографія реформи Є. Канкріна 1839–1843 років та її впливу на
подальший грошовий обіг Наддніпрянської України .......................... 150
ВИСНОВКИ .............................................................................................. 182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ................ 187
ДОДАТКИ ................................................................................................... 223
|
|
|
