Надія Суровцова » Спогади (вид. 1996)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Спогади (вид. 1996)
Спогади
|
|
|
| Джерело: |
Sfumato |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
03.12.2018 |
|
| Твір змінено: |
03.12.2018 |
|
| Завантажити: |
djvu
(9.4 МБ)
pdf
див.
(37.7 МБ)
|
|
| Опис: |
Вид-цтво ім Олени Теліги - Київ - 1996. 432 ст.
---------------------------------------
Надія Віталіївна Суровцова народилася 18 березня 1896 р. в Києві. Навчалася у Фундуклеївській та Уманській гімназіях; на історико-філологічному факультеті Вищих жіночих курсів Санкт-Петербурзького університету (навчання не завершила через революційні події). З 1917 р. – співробітниця секретаріату МЗС УНР. 1918 р. у складі дипломатичної місії Директорії УНР виїхала за кордон. Протягом 1919–1925 рр. мешкала у Відні. Закінчила філософський факультет Віденського університету. Захистила дисертацію «Богдан Хмельницький і ідея української державності», за що їй було присвоєно ступінь доктора філософії. 19 квітня 1925 повернулася до СРСР. Працювала в Харкові (РАТАУ, Наркомат закордонних справ УСРР). 1927 р. – заарештована органами ГПУ СРСР як шпигунка (насправді за відмову співпрацювати з ГПУ). Покарання відбувала в таборах ГУЛАГу. Під час перебування в Архангельську одружилася з російським есером Д. Олицьким. Звільнена 1954 р. Після реабілітації мешкала в Умані. Решту життя присвятила громадській та літературній праці, написанню мемуарів.
Надія Суровцова – жінка непересічної долі. У її житті, як у краплі води, відобразилося все, що випало пережити Україні у неспокійному ХХ столітті. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
Сам ще не читав, але хочу поділитися відгуком Оксани Забужко в одному інтерв'ю 2015 року
"Повірте, що попереду в нас приємних відкриттів значно більше, ніж неприємних. Он хоча б спогади Надії Суровцової взяти – вони абсолютно непрочитані, але вони просто-таки мають бути навіть у шкільній програмі. Цієї весни їх інсценізували у Варшаві, в Польському Театрі, і це була справжня сенсація: такої України – України старої, "корінної" інтеліґенції – польська публіка раніше просто не знала. Але й Україна себе такою досі ще не знає, вся наша спадщина, свого часу затаврована в СРСР як "петлюрівська", й досі недоторкана."
Джерело: http://texty.org.ua/pg/news/textynewseditor/read/62330/Zabuzhko_z_russkim_Kijevom_i_Bulgakovym_pora
|
| |
|
|
| |
