|
| Написано: |
2024 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
01.07.2025 |
|
| Твір змінено: |
01.07.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.9 МБ)
|
|
| Опис: |
86 діб українські військові тримали оборону в оточеному Маріуполі та на території заводу «Азовсталь». Для збереження життів бійців і порятунку поранених, наказом вищого військового командування, захисники припинили оборону, покинули територію заводу і мали здатися в так званий «почесний полон» у присутності міжнародних організацій і спостерігачів, з умовою обміну через 3–4 місяці. Валерія «Нава» Суботіна була в складі пресслужби полку «Азов». Їй судилося бути в полоні – спочатку в Оленівці, потім в Таганрозькій тюрмі – понад 11 місяців. Всі кола пекла, які вона пройшла за майже рік, Валерія описала в цій книжці. Постійне спостереження, контроль, приниження, нелюдські умови утримування, критичний дефіцит їжі та води, намагання ворога зламати її фізично і морально, підкорити, залякати, підштовхнути до зради – все це відбувалося з нею. Допити та катування виснажували. Неможливість контактів з друзями й рідними, дезінформація і пропаганда ворога забирали останню надію на обмін і свободу. Але неволя не зламала сміливу жінку, тепер вона – свідок злодіянь рф. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Передмова (Святослав «Калина» Паламар) ..... 3
Азовсталь ..... 5
Оленівка ..... 12
Душогубка ..... 44
Робота в пекарні ..... 61
Теракт в Оленівці. Барак «200» ..... 90
Дива в полоні ..... 93
Ще один теракт в Оленівці ..... 98
Зустріч з хлопцями ..... 100
Етап у Таганрог ..... 104
Допити ..... 118
Ліки ..... 124
Допит ..... 129
Карцер у Таганрозі ..... 135
Віта розмовляє з Андрієм ..... 165
Прогулянки і Донецький ..... 214
|
|
|
