|
| Написано: |
2023 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
14.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
14.04.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.9 МБ)
|
|
| Опис: |
Cтупак А.В. Господарство мисливських племен мезоліту та неоліту
України за даними археозоології. – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі
знань 03 «Гуманітарні науки» за спеціальністю 032 «Історія та археологія». –
Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ, 2023.
Племена мисливців-збирачів мезоліту та неоліту існували на теренах
України не менше 7 тисяч років (10 – 4 тис. р. тому). Протягом ранніх та
середніх етапів голоцену сформувалися різні моделі адаптацій до умов
навколишнього середовища, з відповідними природному оточенню
специфічними способами й засобами полювання та рибальства.
У порівнянні із плейстоценовою епохою, на ранніх етапах голоцену різко
збільшилась кількість лісів, в яких домінували нестадні копитні види тварин.
Підвищення середньорічної температури в голоцені призвело до радикальної
зміни об’єктів полювання на Європейському континенті та збільшенню
видового різноманіття прісноводних риб (Makowiecki 2003). Нові умови життя
вимагали докорінних змін ведення привласнювального господарства у
порівнянні з попередніми епохами.
Господарство племен мезоліту та неоліту України вже тривалий час є
об’єктом зацікавлення багатьох фахівців, суміжних з археологією, дисциплін.
Це дисертаційне дослідження присвячене реконструкції господарства
мисливців збирачів мезоліту та неоліту України за допомогою даних і методів
археозоології.
Об’єктом дослідження археозоології є рештки тварин, полишені в якості
кухонних та інших господарських відходів людьми попередніх історичних
епох. В нашому випадку, первісними мисливцями та рибалками на своїх
стоянках. Археозоологічні дослідження передбачають процедури визначення
видового складу тварин поселень; розподілу кісткових решток за
3
господарським призначенням – від фрагментів знарядь праці до їхніх заготовок;
вивчення специфічних слідів використання продукції тваринного походження;
стану збереженості кісткового матеріалу. Результати археозоологічних
досліджень можуть дати відповіді на питання визначення основних
промислових тварин тієї чи іншої мисливської спільноти, способи поведінки з
продукцією тваринного походження, сезону функціонування поселення та
організації господарського життя на поселенні. Тож матеріали археозоології є
важливим джерелом вивчення первісного мисливсько-рибальського
господарства.
Історія залучення даних археозоології до інтерпретації археологічних
джерел в Україні сягає початку ХХ століття (Підоплічко 1954; Рековець 2012).
Першим дослідником який почав визначати кістки тварин з археологічних
пам’яток був О. Браунер. Він працював з видовим визначеннм решток коней з
курганів півдня України (Браунер 1916).
В. Громова була першою дослідницею, яка вивчала рештки тварин, що
походять з пам’яток мезоліту та неоліту. Їй належать визначення фауни
кримських мезолітичних пам’яток (Громова 1935). Систематично досліджувати
фауністичні рештки з пам’яток археології України розпочав І. Г. Підоплічко.
Він працював з низкою пам’яток мезоліту та неоліту Надпоріжя – пам’ятками
сурської культури – Вовниги, Сурський острів, Шулаєв острів, степу – Кам’яна
могила, та Керченського півостову – Фронтове І, ІІ (Пидопличко 1952b). Окрім
того вчений є засновником школи палеозоологічних досліджень. Під його
керівництвом постала ціла плеяда вчених дослідників теріофауни
четвертинного періоду.
До складу групи дослідників палеозоологів входила В. І. Бібікова. Їй
належить найбільш вагомий внесок в дослідженні фауністичних матеріалів
низки опорних пам’яток мезоліту та неоліту України – Мирне, Ласпі 7, Фатьма-
Коба, Білолісся, Гіржове, Базьків Острів, Огрінь 8 та багатьох інших (Бибикова
1963, 1984). Дослідниця приділяла увагу способам адаптації племен мезоліту та
неоліту до навколишнього середовища; методам полювання на різні групи
4
копитних тварин; географічній та хронологічній мінливості ареалів окремих
видів копитних тварин. Зібрані дослідницею дані відіграли важливу роль
увиділенні окремих ГКТ мисливців-збирачів ранніх етапів голоцену території
України.
Розвиток уявлень про мезоліт та неоліт сприяє постановці нових завдань,
які потребують вирішення. Багато археозоологічних досліджень обмежувалося
складаням видового списку тварин, який дає поверхневі дані щодо
господарства племен кам’яної доби. Відтак, актуальним є перегляд видового
складу фауністичних залишків окремих поселень, узагальнення даних щодо
археозоологічних колекцій пам’яток мезоліту та неоліту, які потенційно могли
б розширити наші уявлення щодо моделі поведінки давніх мисливців з
продукцією тваринного походження. Варто проаналізувати стан кісткових
колекцій досліджень, спрямованих на визначення стану збереженості
кісткового матеріалу та впливу на нього чинників природного та
антропогенного характеру. Аналіз вікових категорій ссавців є корисним у
визначенні сезону існування конкретного поселення. Аналіз репрезентації
анатомічних елементів вказує на спосіб використання різних частин туші
тварини в їжу. В окремих випадках, нестача другорядних за поживністю частин
може вказувати на те, що тварину вполювали на великій відстані від табору, до
якого доставляли лише найбільш поживні шматки туш тварин.
Пам’ятки мезоліту та неоліту України продовжують становити об’єкт
зацікавлення вчених, відтак фауністичний матеріал накопичується та потребує
вивчення.
Для вирішення поставлених завдань в дисертаційному дослідженні
представлені результати опрацювання фауністичних матеріалів пам’яток, які
розташовані в різних кліматичних зонах та належать до різних ГКТ – мисливців
та рибалок великих річок, лісових мисливців, степових мисливців та мисливців
гірських лісів.
У дисертаційному дослідженні представлені пам’ятки різних мисливсько-
рибальських ГКТ. Зокрема до ГКТ мисливців та рибалок великих річок були
5
віднесені пам’ятки Огрінь 8, Базьків Острів, Туба V, Занівське І, Мельнича
Круча. Поселення В’язівок 4а, Лисогубівка, Гришівка, Мньово-Ліс,
Погорілівка-Вирчище належать до ГКТ лісових мисливців з елементами
степового господарства (полювання на коней). Носії цих моделей господарчої
адаптації мешкали в смузі закритих лісових просторів. Спільною рисою
матеріалів цих пам’яток є відносне видове різноманіття промислових тварин,
присутність у вибірках решток риб та птахів (Залізняк 1990b). Копитні тварини
цих пам’яток представлені нестадними видами, які характерні для закритих та
змішаних ландшафтів – тур, зубр, олень європейський, козуля, тарпан та дикий
кабан (Бибикова 1984). Річний цикл носіїв ГКТ був пов’язаний із поєднанням
індивідуального полювання на копитних тварин з рибальством в залежності від
пори року.
Склад фауни пам’яток степового регіону України – Білолісся, Гіржове, та
Мирне був досліджений В. І. Бібіковою (Бибикова 1975, 1982). Основними
промисловими видами тварин мешканців степу України в мезоліті були тарпан,
тур, та сайгак. В невеликій кількості на пам’ятках були зафіксовані рештки
європейського віслюка. В атлантикумі аридні умови попередніх кліматичних
періодів – преборіалу та бореалу, змінилися на більш вологі. Відтак, в степових
регіонах з’явилися переліски, де мешкали олені, козулі та дикі кабани. Саме
такий фауністичний склад промислових тварин був виявлений на мезолітичній
пам’ятці Мирне. Пам’ятки мезоліту степу України були віднесені до ГКТ
«мисливців степу». На думку В. І. Бібікової полювання на нестадних тварин –
тура та тарпана, відбувалося на місцях їх водопоїв, на узбережжях річок
(Бибикова 1982b, с. 164). Водночас полювання на стадну тварину сайгака могло
бути здійснене за допомогою загінних методів. Саме загінний метод із
залученням спеціальних сіток та природних пасток донедавна
використовувався в Казахстані (Атдаев 2016).
Багатою на пам’ятки мезоліту та неоліту є територія Криму. Умови
півострову у поєднанні із гірськими масивами та степовими просторами
сприяли формуванню в його межах специфічного складу фауни, який поєднує
6
співіснування типових степових та лісових видів тварин. Господарство племен
мезоліту та неоліту Криму було віднесено до ГКТ «мисливців гірських лісів»
(Яневич 1991; Залізняк 1998, с. 86-89). Зокрема, на ранніх етапах голоцену в
межах Криму були поширені олені європейські, дикі коні та сайгак. Починаючи
з атлантичного періоду у вибірках пам’яток мезоліту та неоліту починають
домінувати рештки диких свиней, а також з’являються рештки козуль. У
вибірці шару ІІ1В пам’ятки Буран-Кая IV були виявлені унікальні знахідки –
рештки антилопи-джейрана (Вейбер та ін. 2021). Фрагмент черепу джейрана в
межах Гірського Криму виявлений вперше. Найближчі знахідки кісток
джейрана була виявлені І. Г. Підоплічком на мезолітичних стоянках Фронтове І
та Фронтове ІІ на Керченському півострові (Вейбер та ін. 2021; Мацкевой
1977). Особливістю мисливського господарства племен мезоліту та неоліту
Криму є полювання на тварин змішаних ландшафтів. Рештки птахів та риб
зберігаються в археозоологічних колекціях пам’яток Криму в рідкісних
випадках. Найбільше вони представлені на пам’ятці Ласпі 7. На пам’ятці Буран-
Кая IV в одиничному екземплярі була виявлена кістка дрохви.
Окрім матеріалів археозоології для реконструкції господарського життя
племен мезоліту та неоліту перспективним є використання даних інших
суміжних наук, зокрема етнографії. Метод реконструкції первісних суспільств
через моделювання їх ГКТ був апробований Л. Л. Залізняком для реконструкції
господарства та побуту суспільств фінального палеоліту та мезоліту (Залізняк
1989, 1990,1991, 1998). В докторській дисертації дослідника на основі даних
археології та етнографії традиційних мисливсько-рибальських суспільств
подано опис способу життя, методів полювання та рибальства, річного
господарського циклу етнографічних та археологічних мисливців закритих
лісових ландшафтів.
Для підтвердження здійснених реконструкцій були використані дані
археології щодо методів та засобів полювання та рибальства з пам’яток
мезоліту та неоліту лісової смуги Європи. Стоянки мезоліту Данії та Німеччини
є багатими на знахідки виробів з органічних матеріалів. Зокрема, завдяки
7
дослідженню мезолітичних пам’яток торф’янистої місцевості Сатруб, Дювенсі
(Німеччина) та Х’ярно (Норвегія) були виявлені рештки різних рибальських
пасток для риби (заколів, вершей), сіток, гачків, а також дерев’яних човнів та
весел. Краще збереглися кістки тварин, на яких були досліджені сліди обробки
та сліди від ударів метальної зброї (Leduc 2012; Noe-Nyagaard 1974; Jan, Sachers
2009). Ці дані є досить показовими для реконструкції елементів господарської
діяльності мезолітичних та неолітичних мисливців.
Сучасні методи досліджень різних видів археологічних джерел значно
піднесли рівень інтерпретації минулого. Так, археозоологічні дослідження
якнайкраще допомагають реконструювати економіку суспільств кам’яної доби.
Завдяки застосуванням природничих методів в археології з’являються нові
дані, які потребують інтерпретації та узагальнення.
Своєрідні природні умови різних природно-ландшафтних зон України
зумовили різні варіанти адаптації мезолітичних та неолітичних племен. Ці
способи адаптації первісних мисливсько-рибальських суспільств отримали
назву господарсько-культурних типів (ГКТ). У мезоліті та неоліті України
виділено ГКТ лісових мисливців, мисливців та рибалок узбереж великих річок,
мисливців степу, та мисливців гірських лісів. Матеріальна культура пам’яток
різних ГКТ має власну специфіку. Зокрема вона проявляється у видовому
складі тварин в археозоологічних колекціях, їх пропорції в кожній з них. Дані
етнографії доповнюють наші уявлення щодо особливостей побудови
господарського життя на поселеннях, способах полювання та використання
продукції тваринного походження.
Результати дисертаційного дослідження демонструють спільні та відмінні
риси у моделях адаптацій мисливців та рибалок мезоліту та неоліту України.
Подані дані щодо видового складу промислових тварин з опорних пам’яток
мисливців мезоліту та неоліту регіону. Вони узагальнюють результати більш
ніж сторічної історії вивчення фауни пам’яток раннього голоцену України.
8
Ключові слова: Східна Європа, палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, кам’яна
доба України, первісні мисливці та рибалки, теріофауна, археозоологія,
доісторія, хронологія, історіографія.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП………………………………….…...……………………………………22
РОЗДІЛ 1 ІСТОРІОГРАФІЯ…………………………………………………….27
1.1 Історія дослідження господарства племен мезоліту та неоліту за даними
археології…………………………...………..…………………………………27
1.2 Історія залучення етнографічних джерел в археології для соціально-
економічних реконструкцій мисливських суспільств……….………………32
1.3 Історія вивчення фауни пам’яток мезоліту та неоліту України…………….43
1.4 Висновки Розділу 1…………………………………………………………….56
РОЗДІЛ 2 ФАУНА ПАМ’ЯТОК МЕЗОЛІТУ ТА НЕОЛІТУ……….……..….60
2.1 Матеріали і методи остеологічного дослідження………………………..…62
2.2 Фауна мезолітичної пам’ятки культури кукрек Огрінь 8 (Ігрень 8)……...64
2.3 Фауністичні знахідки багатошарового поселення Базьків Острів….….…74
2.4 Фауна стоянки буго-дністровської культури Мельнича Круча ……..……78
2.5 Фауна стоянок Туба V та Занівське І……………………………………..…79
2.5.1 Фауна стоянки Туба V…………………………………………………..….80
2.5.2 Фауна стоянки Занівське І ……………………………………………..….81
2.6 Фауна стоянки В’язівок 4а (за матеріалами досліджень 1988 року)…..…82
2.7. Фауна неолітичних поселень Українського Полісся (за матеріалами
поселень Лисогубівка, Гришівка, Мньово-Ліс, та Погорілівка-
Вирчище)…………………………………………………………………….……86
2.7.1 Фауністичні матеріали пам’ятки Лисогубівка…………………….…...…86
2.7.2 Фауна неолітичного поселення Гришівка………………………….……..88
2.7.3 Фауна неолітичного поселення Мньово-Ліс……………………….…….90
2.7.4 Фауна неолітичного поселення Погорілівка-Вирчище………………....91
2.8 Фауна мезолітичних пам’яток степового регіону України – Білолісся,
Гіржове та Мирне (за результатами дослідження В. І. Бібікової)..………..…92
18
2.8.1 Фауна стоянки Білолісся……………...…………………………………...93
2.8.2 Фауна стоянки Гіржове……………...…………………………………....93
2.8.3 Фауна стоянки Мирне………………………………………………….…..94
2.9 Фауна гротових пам’яток заходу України…………………………….…....97
2.9.1 Фауна мезолітичних шарів пам’ятки Прийма І……………………….....98
2.9.2 Фауна гроту Прийма VII………………………………………………….99
2.9.3 Фауна пам’ятки Львів VIII………………………………………….……100
2.10 Фауна шару ІІ1B стоянки Буран-Кая IV ……………………….…..…….100
2.11 Фауна багатошарової стоянки Таш-Аїр І…………………………….…..109
2.12 Фауна багатошарової стоянка Заміль-Коба ІІ…………………………...112
2.13 Фауна стоянки Ласпі 7…………………………………………………....112
2.14 Висновки Розділу 2………………………………………………………..114
РОЗДІЛ 3 ФОРМУВАННЯ МОДЕЛЕЙ ГОСПОДАРСТВА ПЛЕМЕН
МЕЗОЛІТУ ТА НЕОЛІТУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЛІСОВИХ, ЗМІШАНИХ ТА
ГІРСЬКИХ ЛАНДШАФТІВ……………………………………….…………...116
3.1 Кліматичні особливості ранніх та середніх етапів голоцену………….…116
3.2 Формування господарсько-культурних типів мисливців-збирачів мезоліту
та неоліту території України………………………………………...................120
3.3 Господарство ГКТ лісових мисливців………………………………...…..122
3.3.1 Особливості господарства мешканців мезолітичної стоянки
В’язівок 4а………………………………………………………………………122
3.3.2 Особливості мисливського господарства неолітичних пам’яток
Українського Полісся – Лисогубівка, Гришівка, Мньово-Ліс та Погорілівка-
Вирчище………………………………………………………………………….124
3.4 Господарство ГКТ мисливців та рибалок узбереж великих річок……...125
3.4.1 Особливості господарства носіїв ГКТ мисливців та рибалок узбереж
великих річок за даними етнографії…………………………………….…….126
3.4.2 Особливості мисливського господарства мешканців мезолітичного
поселення Огрнь 8…………………………………………………………...…137
19
3.4.3 Особливості мисливського господарства племен буго-дністровської
культури (за матеріалами пам’яток Базьків Острів та Мельнича Круча)…..143
3.4.4 Господарство мезолітичних та неолітичних племен в околицях озера Туба
(за матеріалами стоянок Туба V та Занівське І)………………………………149
3.5 Господарство носіїв ГКТ мисливців степів……………………………….149
3.5.1 Особливості мисливського господарства стоянок Мирне, Гіржове та
Білолісся…………………………………………………………………...……151
3.6 Господарство носіїв ГКТ мисливців гірських лісів……………………...153
3.6.1 Особливості полювання та риболовлі носіїв ГКТ мисливців гірських лісів
за даними етнографії…………………………………………………………...154
3.6.2 Особливості мисливського господарства племен мезоліту та неоліту
Гірського Криму (За матеріалами стоянок Буран-Кая IV; Таш-Аїр І; Заміль-
Коба ІІ та Ласпі 7)…………………………………………………...………….157
3.6.3 Господарство гротових поселень Передкарпаття (за матеріалами пам’яток
Львів VII, Прийма VII та Прийма І)…………………………………………..160
3.7 Висновки Розділу 3………………………………………………….…..…162
РОЗДІЛ 4 АСПЕКТИ РОЗВИТКУ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
МЕЗОЛІТУ ТА НЕОЛІТУ УКРАЇНИ В СВІТЛІ АРХЕОЛОГІЧНИХ
ДАНИХ……………………………………………………………….………....165
4.1 Дані археології щодо окремих аспектів мисливського господарства
мисливців-збирачів мезоліту та неоліту……………………………………....165
4.2 Дані археології стосовно рибальського промислу мисливців – збирачів
мезоліту та неоліту……………………………………………………………..168
4.3 Проблема появи одомашнених тварин на території України за даними
археозоології …………………………………………………………………...171
4.4 Ссавці в якості хронологічних маркерів раннього та середнього голоцену
України…………………………………………………………………………..181
4.5 Висновки Розділу 4…………………………………………………….…...185
ВИСНОВКИ……………………………………….…………………………....187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЕРЕЛ………………………………………...194
20
ДОДАТОК 1……………………………………….…………………………....214
ДОДАТОК 2………………………………………………………….…………217
ДОДАТОК 3…………………………………………………………………….264
|
|
|
