|
Написано: |
2021 року |
|
Розділ: |
Наукова |
|
Твір додано: |
24.07.2024 |
|
Твір змінено: |
24.07.2024 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(1.6 МБ)
|
|
Опис: |
Стороженко І. О. Кримінальна відповідальність неповнолітніх осіб: історико-
правове дослідження (на матеріалах українських губерній у складі Російської
імперії). – На правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за
спеціальністю 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і
правових учень» (081 – Право). Харківський національний університет
внутрішніх справ, Харків, 2021.
У вказаному дисертаційному досліджено всебічно розглянуто становлення та
трансформацію інституту кримінальної відповідальності неповнолітніх осіб на
українських територіях. Всебічно охарактеризовано особливості державно-
правового забезпечення кримінального судочинства у справах щодо
неповнолітніх осіб, а також визначено специфіку нормативно-правового
регулювання відносин у сфері протидії злочинності.
У вступі дисертації подано актуальність теми, визначено її зв'язок із
науковими програмами, планами, темами, мету і завдання дослідження, його
об’єкт і предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне
значення одержаних результатів, надано дані про їх апробацію і структуру
роботи.
Перший розділ «Загальні засади дослідження проблематики кримінальної
відповідальності неповнолітніх осіб (на матеріалах українських губерній у складі
Російської імперії)» присвячено висвітленню історіографічної та джерелознавчої
основи дослідження, з’ясуванню особливостей еволюції та генезису становлення
нормативно-правових засад інституту кримінальної відповідальності
неповнолітніх осіб.
У другому розділі «Державно-правове забезпечення кримінального
судочинства у справах відносно неповнолітніх осіб (XVIII-XX століття)»
представлено організаційно-правові засади становлення та розвитку органів та
установ по здійсненню правосуддя відносно неповнолітніх, характеризуються - 3 -
кримінально-процесуальні аспекти проваджень та особливості функціонування
системи органів по виконанню покарань для неповнолітніх осіб.
Третій розділ «Трансформація нормативно-правового регулювання відносин у
сфері протидії злочинності неповнолітніх осіб в контексті еволюції української
державності в XVIII-XX столітті» характеризується дослідженням
загальнотеоретичних засад формування державної діяльності направленої на
попередження та протидію злочинності неповнолітніх осіб.
У роботі удосконалено певні поняття та положення:
- наукову періодизацію еволюції та трансформації становлення інституту
кримінальної відповідальності неповнолітніх осіб у період знаходження
українських земель у складі Російської імперії шляхом виділення трьох історико-
правових хронологічних етапів: перший (XI – перша половина XVIII століття) – в
різних збірниках можна зустріти норми права, що оповідають про звільнення
неповнолітніх від покарання за ті чи інші види злочинів, але конкретного поділу
чи приналежності особи до вікових рамок не існувало; другий (XVIII століття) –
прийняття нормативних актів, які встановлювали кримінальну відповідальність за
вчинення злочину неповнолітніми особами за віковою конкретизацією на такі
стадії як безумовної неосудності та умовної осудності; третій (ХІХ століття – ХХ
століття) – пов'язаний із систематизацією кримінального законодавства у сфері
відповідальності неповнолітніх осіб та прийняттям Уложення про покарання
кримінальні та виправні у 1845 році, що стало наслідком визначення на
нормативному рівні вікових рамок умовної осудності осіб віком до чотирнадцяти
років;
- існуючі знання про процесуальний порядок здійснення правосуддя у
кримінальних справах щодо неповнолітніх осіб, зокрема щодо відсутності
окремих процесуальних стадій при порушенні кримінального провадження
судовими слідчими;
- наукові уявлення про сутність державно-управлінської діяльності
направленої на закріплення та функціонування системи органів по виконанню
покарань для неповнолітніх осіб, яка здійснювалась не організовано на - 4 -
загальнодержавному рівні, а залежала від очільників губерній та посадовців
тюремного комітету на місцях;
- існуючі знання про процесуальний порядок застосування запобіжних
заходів до неповнолітніх-злочинців, зокрема відповідальний нагляд, поміщення у
виправні притулки та колонії, а також тюремне ув'язнення в особливих
приміщеннях при в'язницях, які суд був зобов’язаний обрати в залежності від
свого особистого переконання.
Дістали подальшого розвитку:
- положення про основні форми, зміст, спрямованість, організаційну
структуру органів державної влади діяльність яких спрямована на попередження
та протидію злочинності неповнолітніх осіб в умовах української незалежності;
- наукові уявлення про систему політико-правових, соціально-економічних та
законодавчих чинників, які зумовили трансформацію інституту кримінальної
відповідальності неповнолітніх.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у
юридичній науці здійснено спробу надати концептуальне обґрунтування та
історико-правовий аналіз процесу становлення та трансформації кримінальної
відповідальності неповнолітніх осіб на матеріалах українських губерній у складі
Російської імперії. В межах дисертаційної роботи обґрунтовано низку наукових
концептуальних положень, висновків та узагальнень, які характеризуються
важливим значенням для історико-правової науки України та можуть бути
враховані в процесі українського державотворення, зокрема:
уперше:
- аргументовано показано, що неповнолітні особи до середини XІХ століття
не мали жодного особливого кримінально-правового статусу, що було пов’язано
із відсутністю будь-яких уявлень відносно сутнісного наповнення поняття
«дитинства» у юридичному та соціальному значенні;
- встановлено, що суди при розгляді справ за обвинуваченням неповнолітніх
встановлювали лише фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у особи
«розуміння» характеру вчинюваного діяння та його наслідків, зокрема в разі його - 5 -
відсутності – злочин вважався вчиненим за наявності пом’якшуючої обставини, а
в разі наявності – особа підлягала кримінальній відповідальності на загальних
підставах;
- з’ясовано, що процес державно-правового забезпечення кримінального
судочинства та попередження злочинності неповнолітніх постійно відставав, а
будь-які спроби науково-теоретичного обґрунтування необхідності
цілеспрямованої державної політики наштовхувались на яскраво виражену
консервативність владних структур, які, апелюючи до низької правової культури
народу, нездатності його адекватно оцінити сутність здійснюваних перетворень та
реформ, вважали за можливе застосовувати лише адміністративний примус на
засадах соціальної ангажованості, практологічності та критичного ставлення до
іноземних концепцій та теорій;
- констатовано, що кримінальне законодавство відносно неповнолітніх-
злочинців будувалось за становим принципом, а міра покарання за вчинення
одного і того ж самого злочину для неповнолітнього залежала від того до якого
суду будуть направлені матеріали кримінального провадження – мирового чи
окружного;
- показано, що жорсткий характер заходів кримінальної відповідальності
застосовувався щодо соціально-незахищених категорій неповнолітніх осіб –
дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також безпритульних,
які в обов’язковому порядку підлягали мірі покарання у вигляді позбавлення волі
через відсутність на законодавчому рівні державного піклування;
- доведено, що система органів та установ по попередженню та протидії
злочинності неповнолітніх уособлювалась Міністерством внутрішніх справ
Російської імперії та благодійними організаціями, які, не дивлячись на відсутність
нормативно-правових засад їх діяльності та державного фінансування, вважалися
ключовим органом у контексті надання соціальної допомоги та створенні умов,
які б унеможливлювали подальший розвиток і поширення кримінальних
правопорушень серед неповнолітніх та їх криміналізації взагалі. - 6 -
Ключові слова: кримінальна відповідальність, неповнолітні, кримінальне
судочинство, протидія злочинності, попередження злочинності, правосуддя. |
|
Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП…………………………………………………………………………...13
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ
КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ ОСІБ (НА
МАТЕРІАЛАХ УКРАЇНСЬКИХ ГУБЕРНІЙ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ
ІМПЕРІЇ)…….………………………………………………………………………..23
1.1 Історіографічна та джерелознавча основа дослідження………………23
1.2 Нормативно-правові засади становлення інституту кримінальної
відповідальності неповнолітніх осіб………………………………………………....37
Висновки до розділу 1…………………………………………………………...65
РОЗДІЛ 2. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА У СПРАВАХ ВІДНОСНО
НЕПОВНОЛІТНІХ ОСІБ (XVIII-XX СТОЛІТТЯ)……………………………...68
2.1 Організаційно-правові засади становлення та розвитку органів та
установ по здійсненню правосуддя відносно неповнолітніх………………………68
2.2 Кримінально-процесуальні аспекти проваджень у справах щодо
неповнолітніх осіб…………………………………………………………………….94
2.3 Законодавче закріплення та функціонування системи органів по
виконанню покарань для неповнолітніх осіб……………………………………...125
Висновки до розділу 2…………………………………………………………145
РОЗДІЛ 3. ТРАНСФОРМАЦІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО
РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН У СФЕРІ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИННОСТІ
НЕПОВНОЛІТНІХ ОСІБ В КОНТЕКСТІ ЕВОЛЮЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ
ДЕРЖАВНОСТІ В XVIII- XX СТОЛІТТІ………………………………………150
3.1 Еволюція та трансформація концепції протидії злочинності
неповнолітніх у вітчизняній науковій думці………………………………………150
3.2 Концептуальні та організаційно-правові засади попередження
злочинності серед неповнолітніх…………………………………………………..164
3.3 Державно-правове забезпечення попередження злочинності
неповнолітніх осіб…………………………………………………………………..183
3.4 Система органів та установ по попередженню та протидії злочинності
неповнолітніх осіб…………………………………………………………………...210
Висновки до розділу 3………………………………………………………….221
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………....228
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...237
ДОДАТОК……………………………………………………………...............257
|
|
|