|
| Написано: |
2022 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
10.09.2023 |
|
| Твір змінено: |
10.09.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.6 МБ)
|
|
| Опис: |
Страшинський Б. Р. Принцип розумності в праві: теоретико-правові
аспекти. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081
«Право» (08 – Право). – Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН
України, Київ, 2022.
Дисертаційна робота присвячена визначенню та характеристиці теоретико-
правових аспектів принципу розумності в праві, а також обґрунтуванню
практичних рекомендацій щодо удосконалення його правового забезпечення та
функціонування.
У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено зв’язок з
науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету і завдання
дослідження, виокремлено об’єкт і предмет дослідження, розкрито
функціональні можливості методів дослідження, вказано на положення наукової
новизни отриманих результатів, обґрунтовано практичне значення одержаних
результатів дослідження, наведено відомості про апробацію матеріалів
дисертації та публікації автора. Відзначено, що наукове дослідження теоретико-
правових аспектів принципу розумності в праві має високий ступінь
актуальності, що доводиться як теоретичним значенням вказаного принципу,
так і практикою його функціонування. Принцип розумності в праві походить від
його невід’ємної властивості закріплювати раціональні об’єктивно необхідні
правила поведінки та поширювати їх на суспільні відносини, тим самим
забезпечувати логічність та раціональність суспільного життя. Підтверджує
високий рівень актуальності теми дисертації також недостатній рівень наукової
розробки теоретико-правових аспектів принципу розумності в праві, особливо
крізь призму його функціонування в сучасних умовах розбудови правової
системи України. Посилення саме теоретико-правового вектору вивчення
принципу розумності в праві покликане сформувати теоретико-методологічні та
3
практичні засади подальшого розвитку його доктринальної розробки, наукового
обґрунтування шляхів вдосконалення його правового забезпечення та
функціонування в Україні.
У Розділі 1. «Історіографічні та методологічні аспекти наукового
дослідження принципу розумності в праві» здійснено аналіз світоглядних та
доктринальних уявлень про принципи права, на підставі чого відзначено
історичну тривалість їх становлення. Підсумовано, що на сьогодні правова
доктрина представлена широким колом: а) світоглядних і наукових уявлень
мислителів Античності; б) різноманітними теоретичними та практичними
ідеями філософів середньовічного періоду; в) науковими роботами Нового часу
та доби Просвітництва; г) новаторськими концепціями і теоріями, висунутими
філософами Новітнього часу, сучасними політологами, соціологами,
філософами, правознавцями (як представниками теоретико-історичних
юридичних наук, так і галузевих).
Здійснено періодизацію історії становлення уявлень про принцип
розумності в праві, на підставі чого зроблено висновок, що сучасний стан
наукового пізнання принципу розумності в праві визначається положеннями:
1) правової гносеології, в межах якої розглядається як першоджерело права, що
походить від загальної раціональної ідеї про необхідність правового
унормовування життя людей та втілення цієї ідеї в процесі людської розумової
діяльності та в подальшому реалізується за допомогою людського розуму і поза
ним існувати не може; 2) комунікативної теорії права, що розкривають
принцип розумності в праві крізь призму сприйняття правової сфери як прояву
взаємодії людей, рівень інтелектуального розвитку та юридичних знань яких
дозволяють їм бути суб’єктами правового регулювання; 3) правової
антропології, де принцип розумності в праві характеризується через його вплив
на суспільне життя, виходячи із засад загальної корисності для людей, оскільки
«нерозумне» право потенційно нівелює цінність людини, а отже є шкідливим
для людини і для людського середовища; 4) правової аксіології, методологічне
значення яких дозволяє охарактеризувати принцип розумності в праві як засаду
4
його існування та функціонування, що забезпечує ефективну дію правової
норми як одного із елементів раціонального і «розумного» правового
регулятора; 5) онтології права, що дозволяють здійснити аналіз принципу
розумності в праві в межах загальної проблеми розуміння права, де центральне
місце займатиме питання сутності правового розуму, що є його вимогою,
критерієм виміру та джерелом.
На підставі виокремлення та характеристики пізнавальних аспектів
принципу розумності в праві встановлено методологічну основу наукового
дослідження його теоретико-правових аспектів, яка представлена комплексом
принципів наукового пізнання, що визначають вихідні положення пізнавальної
діяльності; методологічних підходів, що формують науково-дослідну стратегію
цієї роботи; методів наукового пізнання, що сприятимуть вивченню принципу
розумності в праві крізь призму його світоглядного виміру (філософські
методи), пізнавального виміру (загальнонаукові методи), теоретико-правового
виміру (спеціально-наукові методи). Відзначено, що встановлена методологічна
основа наукового дослідження забезпечить формування концептуального
уявлення про принцип розумності в праві як феномен, що представлений: в
історико-методологічному; понятійно-функціональному, формально-
юридичному та прогностичному вимірах.
Розділ 2. «Поняття принципу розумності в праві та його функціональне
призначення» стосується дослідження категоріальних аспектів принципу
розумності в праві та його функціонального призначення. На підставі аналізу
доктринальних підходів до визначення «принципу розумності в праві»
здійснено їх узагальнення в межах: критеріального, імперативного,
презюмуючого та людиноцентриського підходів. Доведено доцільність
розширити розуміння принципу розумності в праві, врахувавши відповідні
аспекти його прояву в правовому житті соціуму. Виходячи з цього, принцип
розумності в праві як багатопроявний феномен можливо охарактеризувати у
різних значеннях (суб’єктивному та об’єктивному; регулятивно-правовому та
5
охоронно-правовому; позитивному та негативному; динамічному
та статичному).
З’ясовано, що за своєю сутністю принцип розумності в праві поєднує в
собі однорідні зустрічні вимоги: з одного боку – щодо відповідності права
можливості бути сприйнятим та зрозумілим будь-якою пересічною людиною,
яка володіє нормальним, середнім рівнем інтелекту, знань та життєвого досвіду,
а з іншого боку – щодо керування людиною своєю поведінкою раціонально,
відповідно до сприйнятого і зрозумілого змісту права. Обґрунтовано
удосконалене визначення поняття «принцип розумності в праві», як комплексу
властивостей явищ і процесів правової реальності (витрат, ціни, строків тощо),
а також орієнтованих на середньостатистичну людину, із середнім рівнем
інтелекту та розумових здібностей вихідних правил і вимог (пропорційність,
справедливість, сумлінне ставлення суб’єкта до виконання покладених на нього
обов’язків, реальність, передбачуваність та ін.) визначення нею логічно та
раціонально зумовлених орієнтирів здійснення формалізації, пізнання,
тлумачення та реалізації правових норм. Доповнено систему ознак принципу
розумності в праві, що характеризують його як: по-перше, складову явищ та
процесів правової дійсності; по-друге, раціонально зумовлений феномен, що
відображає сутність самого принципу розумності в частині відповідності
формалізації та функціонування права загальним засадам мислення; по-третє,
універсальний принцип, що функціонує в межах людського середовища,
розрахований на поширення на взаємовідносини між людьми, які аксіоматично
відповідають розумовим засадам середньостатистичної людини із середнім
рівнем інтелекту та розумових здібностей; по-четверте, об’єктивно зумовлений,
оскільки передбачає прояв найбільш поширеної поведінки або вчинків чи стану,
який виступає критерієм виміру конкретних життєвих ситуацій тощо.
Узагальнено та охарактеризовано функції принципу розумності в праві, до
яких віднесено правоохоронну, контрольну, правозахисну, правопоновлюючу,
регулятивну, системну, ідеологічну та стабілізаційну.
6
У Розділі 3. «Правове забезпечення принципу розумності в праві України
та шляхи посилення його функціонування» здійснено критичний аналіз норм
права, що закріплюють принцип розумності в праві, визначено недоліки та
обґрунтовано шляхи посилення його функціонування в Україні. Відзначено, що
міжнародно-правове забезпечення принципу розумності в праві України має
універсальний характер, переважно реалізоване в нормах міжнародного
кримінального права, міжнародного гуманітарного права, міжнародного
приватного права, міжнародного права соціального захисту. Водночас правове
забезпечення принципу розумності в законодавстві України переважно
представлено на конституційно-правовому, цивільно-правовому, кримінально-
правовому, цивільному процесуальному, кримінальному процесуальному,
податково-правовому рівнях. На підставі встановлених недоліків правового
забезпечення принципу розумності в праві України обґрунтовано напрями його
вдосконалення. Виокремлено та розкрито зміст шляхів посилення
функціонування принципу розумності в праві України.
Ключові слова: принцип права, властивість права, розумність, принцип
розумності в праві, правове регулювання, правова охорона, правовий вплив.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………….. 14
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ
НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИНЦИПУ РОЗУМНОСТІ В
ПРАВІ …….………………………..………………… 26
1.1 Ґенеза уявлень про принцип розумності в праві та перспективи
його наукового дослідження…..…………………………………………...
1.2 Методологічні аспекти наукового дослідження...…………………..
26
63
Висновки до Розділу 1 ……………………………………………………..
РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ ПРИНЦИПУ РОЗУМНОСТІ В ПРАВІ
ТА ЙОГО ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ……...………….....
2.1 Принцип розумності як елемент понятійно-категоріального
апарату юридичної науки………………………………………………….
2.2 Функціональне призначення принципу розумності в праві.……….
83
85
85
115
Висновки до Розділу 2 …………………………………………………….. 143
РОЗДІЛ 3. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИНЦИПУ
РОЗУМНОСТІ ТА ШЛЯХИ ПОСИЛЕННЯ ЙОГО
ФУНКЦІОНУВАННЯ В УКРАЇНІ…………….……………………... 145
3.1 Міжнародно-правове забезпечення принципу розумності
в праві……………………………………………………………..................
3.2 Принцип розумності як об’єкт правового забезпечення в
законодавстві України ……………………………………………………..
3.3 Вдосконалення правового забезпечення та посилення
функціонування принципу розумності в праві України…………………
145
160
190
Висновки до Розділу 3 ……………………………………………………..
ВИСНОВКИ………………………………………………………………..
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….
218
221
228
ДОДАТОК А ……………………………………………… 250
|
|
|
