|
| Написано: |
2022 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
01.05.2024 |
|
| Твір змінено: |
01.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.1 МБ)
|
|
| Опис: |
Стойків А.Д. Метанаратив хеві-метал музики 1968‒2018: історико-
культурологічний вимір. ‒ Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 032 ‒ Історія та археологія. ‒ Тернопільський національний
педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2022.
У дисертаційній роботі на основі партитур композицій проаналізовано хід
розвитку хеві-металу від його становлення наприкінці 1960-х до 2018 року.
Поруч з цим, задля глибшого висвітлення елементів відповідного розвитку в
дисертації окреслено послідовні музичні впливи, які також відіграли значну
роль у еволюції відповідного жанру.
Систематизовано ключові схожості між субжанрами важкої музики, які у
своїй сумі демонструють системність та цілісність хеві-металу як окремого
напрямку.
Проаналізовано розвиток хеві-металу як контркультурного феномену не
тільки у музичній індустрії, а також соціокультурне відображення частини
тогочасного суспільства, його несприйняття мейнстрімності та бажання до
нового творіння, неподібного до попередніх, усталеніших зразків, наприклад
культури Гіппі в США, розвиток якої припав на середину 1960 рр.
Разом з цим, описано процес трансформації важкої музики до мейнстріму в
декількох етапах, на кожному з яких всередині хеві-металу один із субжанрів
здобував широкої популярності, що відстежується на прикладах трансляцій
композицій в радіоефірах та на телебаченні, зокрема американському каналу
MTV. Відповідно, на кожному з цих етапів з’являвся новий, екстремальніший
субжанр, який прагнув шокувати слухачів, або повернути важку музику назад
до андеграунду, вважаючи цей стан своєрідним «Золотим Часом» жанру.
Важливе місце посідає розгляд кожного окремого субжанру водночас як
елементу в системі хеві-метал музики (його зв’язки з попередніми субжанрами,
культурницькі запозичення з інших сфер музики чи загальної культури) і як
окремого яскравого аспекту зі своїми особливостями та відмінностями. Такий
3
розгляд складає ціліснішу картину розвитку важкої музики і особливо чітко
викристалізовує унікальність кожного з субжанрів всередині системи хеві-
металу.
Значну увагу надано питанню виникнення хеві-металу, яке містить
декілька вимірів, зокрема:
- Музичний, який пояснює композиційні запозичення та впливи, на основі
яких формувався новий жанр.
- Контркультурний, який окреслює феномен темної чи химерної тематики
у текстах композицій та окремих музичних елементах.
- «Вимір випадковості», який, завдяки тогочасній музичній журналістиці
зіграв роль найменування відповідного жанру і без якого музичний феномен,
котрого називають «хеві-метал», або не відбувся під відповідною назвою, або
не відбувся взагалі.
У дослідженні, окрім контркультурного виміру, проаналізовано загальну
культурну сферу, що є важливим під час опису розвитку важкої музики в
європейських державах, особливо екстремальних субжанрів, наприклад блек-
металу (Black Metal) в Норвегії та Швеції, які справедливо вважаються
крайніми проявами екстремальної музики через заклики у текстах і відповідних
діях, наприклад підпаленні церков у 1990 рр. Без розуміння загального
культурного виміру відповідних держав у той чи інший історичний час,
відповідні феномени не можуть бути вичерпно пояснені. Разом з цим, своє
місце посідають інші чинники, зокрема географічно-кліматичні особливості,
економічний стан, розвиток технологій комунікації, тощо.
Розвиток хеві-металу для зручності дослідження диференційовано на два
етапи:
- доекстремальний, у якому описано становлення нового жанру наприкінці
1960 рр. як відмінного від вже, відносно, популярної рок-музики та її культури,
формування головних відмінностей від відповідної культури в час розквіту
субжанрів рок-музики в 1970 рр., вихід на передній план у музичній
контркультурі хеві-металу як окремого незалежного жанру в перших двох
третинах 1980 рр. У цьому періоді описано хеві-метал першочергово як
4
феномен британської музичної тривалої традиції, яка досягнула свого апогею
на початку 1980 рр., створивши своєрідну «школу», яка увійшла в
історіографію як «Нова Хвиля Британського Хеві-Металу» («New Wave of
British Heavy Metal»). Вплив британської сцени доволі швидко поширився у
США, де в середині 1980 рр. виник новий субжанр – треш-метал (Thrash Metal),
у рамках якого творили найвідоміші виконавці важкої музики, такі як Metallica,
Megadeth, Slayer, Anthrax та інші. Конкуруючи з іншим популярним на той час
субжанром в США глем-металом (Glam Metal), відбувся перший феномен
конфлікту всередині важкої музики, де один із субжанрів здобув час ефірів на
радіо та телебаченні, а інший намагався повернути жанр в андеграунд, з чого
розпочався перехід до наступного етапу.
- Екстремальний, у якому на основі кризи метал-музики проаналізовано її
атомізацію та розпорошення на багато нових субжанрів, кожен з яких
намагався у той чи інший спосіб шокувати слухачів, головним чином це були
започаткований на хвилі занепаду треш-металу — американський дез-метал
(Death Metal) і норвезький блек-метал. Хронологічно, це кінець 1980 — початок
1990 рр. Окрім екстремальності, яка проявлялась у тематиці творів,
композиційних елементах, новій техніці брутального вокалу, крайність сягнула
позиції невиходу з андеграунду, однак з розвитком відповідних субжанрів за
сприяння музичних журналів, які висвітлювали важку сцену, відповідне
питання втратило свою актуальність. Подібно до попередніх субжанрів,
екстремальні течії також розділили долю своїх попередників, зокрема
вийшовши з андеграунду в мейнстрім та втративши ідеї, закладені у своїй
сутності, що найпомітніше у блек-металі, про що детально описано в
дисертації.
Поруч з цим, розвивалась експериментальна й авангардна сцена, яка,
головним чином, добивалась використання нових форм та інструментів у
творах, відході від стандартної композиційної структури до моменту знищення
її цілісності, що стало характерним для авангардних музикантів, де поруч з
ними формувались прогресивні гурти, які навпаки повертались до витоків хеві-
металу чи сцени розвинутої рок-музики 1960 рр., ускладнюючи саму
5
композиційну структуру та використовуючи складніші техніки гри на
інструментах чи підвищуючи технічні уміння для музикантів задля виконання
творів.
Розвиток експериментальної сцени також утворив окремий феномен серед
гітаристів — неокласичний-метал (Neoclassical Metal), у якому,
використовуючи елементи, характерні для академічної музики, гітаристи
змагались у техніці гри та спромоглись виступати у складі оркестрів, яскравим
прикладом є шведський віртуоз Інгві Мальмстін та його концерт 2002 р. з
японським філармонічним оркестром, офіційна назва якого Yngwie Johann
Malmsteen – Concerto Suite for Electric Guitar and Orchestra in E Flat Minor Live
with The New Japan Philharmonic.
Успіх Інгві Мальмстіна та частини інших музикантів-віртуозів відкрив у
середині 1980 рр. у хеві-металі незвідану раніше компоненту, яка розкрила
коріння відповідного жанру в академічній музиці, використовуючи які
утворились гурти, що використовували оркестрове аранжування для своїх
творів. Відповідна ідея «розвернула правила гри» у хеві-металі, який основним
чином черпав коріння з блюзу та рок-музики, продовжуючи традиції саме цих
жанрів, що помітно навіть зі складу інструментів гуртів.
Разом з цим, наприкінці ХХ ст. розвивались інші контркультурні течії,
наприклад «Готік культура», яка утворила своєрідний мікс з хеві-металом.
Пізніше у ХХІ ст. подібна річ відбудеться з електронною музикою, що створить
додаткову диференціацію у важкій музиці. Ба більше, з’являться жанри
електронної музики, які свою основу сформують на хеві-металі.
Відповідні аспекти розвитку хеві-металу проаналізовано у дисертаційному
дослідженні, що склало цілісний метанаратив розвитку хеві-метал музики 1968
— 2018 рр.
Ключові слова: культура, контркультура, музика, композиційна структура,
музичні впливи, жанри.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
АНОТАЦІЯ..........................................................................................................2
ПЕРЕЛІК СПЕЦИФІЧНИХ ДЕФІНІЦІЙ........................................................12
ВСТУП................................................................................................................14
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА
МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ..................................................................20
1.1 Аналіз історіографії.....................................................................................20
1.2 Огляд джерел...............................................................................................26
1.3 Методологія дослідження...........................................................................32
РОЗДІЛ 2. ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ТА РАННІ ЕТАПИ
РОЗВИТКУ МЕТАЛ-МУЗИКИ.......................................................................41
2.1 Витоки, формування та становлення хеві-метал музики.........................41
2.2 Від першого хеві-метал гурту до Нової Хвилі Британського Хеві-
Металу. Композиційна структура хеві-металу кін. 1960 — поч. 1980 рр....45
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МЕТАЛ-МУЗИКИ З СЕРЕДИНИ
1980 рр..............................................................................................................103
3.1 Розвиток екстремального металу та особливості його композиційної
структури сер. 1980 — сучасність.................................................................103
3.2 Диференціації в експериментальній метал-сцені...................................163
ВИСНОВКИ.....................................................................................................206
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................216
|
|
|
