Тетяна Стоян » Політична цензура в УРСР у 20- 30-ті рр. ХХ ст.
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Політична цензура в УРСР у 20- 30-ті рр. ХХ ст.

Не визначено
Написано: 2010 року
Розділ: Історична
Твір додано: 24.04.2024
Твір змінено: 24.04.2024
Завантажити: pdf див. (2.8 МБ)
Опис: Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове
з’ясування особливостей діяльності партійних і радянських органів політично-
ідеологічної цензури в галузі літератури, мистецтва, преси, радіомовлення та
історичної науки, виявлення форм, методів та принципів діяльності персональної та
інституційної номенклатури, висвітлення проблеми взаємин між суб’єктом та
об’єктом цензури, встановлення масштабності нагляду держави за суспільством.
Для досягнення окресленої мети передбачається вирішення конкретних
науково-пошукових завдань:
- дослідити стан та рівень наукової розробки проблеми, розкрити проблемно-
тематичні пріоритети та концептуальні підвалини сучасної вітчизняної і
зарубіжної історіографії, запропонувати та реалізувати нові методологічні
підходи системного вивчення діяльності партійно-радянської цензури;


8





- розкрити особливості формування органів цензури, їх функції, персональний
склад та повноваження номенклатури, становлення організаційної структури
Укрголовліту;
- показати вплив партійних цензорів на розвиток художньої літератури,
виявити теоретичні та організаційно-функціональні принципи здійснення
марксистської критики та політичного ритуалу «самокритики»;
- висвітлити форми і методи функціонування «репресивної цензури» у
видавництвах;
- проаналізувати діяльність партійно-радянських органів цензури в радянській
кінематографії;
- з’ясувати специфіку ідеологічного нагляду за театральним репертуаром та
образотворчим мистецтвом;
- довести історичний факт системного політичного контролю за періодичною
пресою, за діяльністю РАТАУ, розкрити техніку оперативного цензурного
нагляду за політичним та художнім радіомовленням;
- відстежити формування проблемно-тематичних пріоритетів науково-
історичних досліджень та особливості впровадження марксистської парадигми
вивчення історії;
- з використанням архівних та опублікованих документів показати політично-
ідеологічну мотивацію інтелектуально-фізичної ізоляції учених-істориків,
драматичні наслідки масових репресій проти них;
- спираючись на фактологічний матеріал і теоретичні висновки, подати
рекомендації законодавчим та виконавчим органам влади щодо визначення
функціональних ознак політично-ідеологічної цензури загалом і її
історичного феномену – системи партійно-радянського контролю за
друкованим словом та мовленням.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.