|
| Написано: |
2024 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
06.07.2024 |
|
| Твір змінено: |
06.07.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.3 МБ)
|
|
| Опис: |
Стеців Я. В. Старшини–артилеристи українських армій періоду Української революції (1917–1921): просопографічний портрет. –
Кваліфікаційна праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 –
історія та археологія. – Національна академія сухопутних військ імені гетьмана
Петра Сагайдачного. – Львів, 2024.
Дисертаційна робота є системним дослідженням старшинського складу
артилерії армій Української Народної Республіки (далі УНР), Української Держави
(далі УД) та Західно–Української Народної Республіки (далі ЗУНР) у 1917–1921 рр.
Центральною фігурою дослідження постає український старшина–артилерист як
особа з її власними професійними та особистими проблемами, здобуттям досвіду і
повсякденною життєдіяльністю.
У дисертації використано широкий комплекс архівних джерельних
матеріалів, мемуарів видатних військових і політичних діячів періоду революції
1917–1921 рр., а також тогочасну періодику.
Найцінніші для дослідження архівні матеріали зберігаються у фондах
Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України
(ЦДАВО України), Центрального державного архіву громадських об’єднань
України (ЦДАГО України), Галузевого державного архіву Служби безпеки України
(ГДА СБУ) в Києві, Полтаві, Тернополі, Сумах, Львові, Галузевого державного
архіву Служби зовнішньої розвідки України (ГДА СЗР), а також Центрального
державного історичного архіву України у Львові (ЦДІА України у Львові),
Державного архіву Львівської області (ДАЛО), Львівської національної бібліотеки
імені В. Стефаника (ЛННБ ім. В. Стефаника), Національного архіву в Празі
(Národní archiv v Praze), Центрального військового архіву у Варшаві (Centralne
Archiwum Wojskowe w Warszawie) та Національної бібліотеки у Варшаві.
У дисертації досліджено особливості бойової діяльності, роль і значення
українських офіцерів–артилеристів російської та австро–угорської армій на
фронтах Першої світової війни. Підраховано кількісний склад українців серед
3
рядових і офіцерів збройних сил Австро–Угорщини. Проаналізовано участь
українських генералів–артилеристів у процесі планування та проведення
оперативних і стратегічних операцій командування російської армії, що часто
визначало хід перебігу подій на фронті. Наведено неодноразові приклади прояву
українськими офіцерами–артилеристами мужності і героїзму в боях і нагородження
їх високими державними відзнаками Російської імперії та Австро–Угорської
монархії. Узагальнено дані щодо обійманих посад і військових звань на момент
закінчення служби в складі імперського та монаршого війська. Наголошено на
важливості здобутого старшинського бойового досвіду та його значення для подій
Української революції 1917–1921 рр. Актуалізовано важливість вивчення
проблематики українського офіцерства в революційний період 1917–1921 рр. та
його значення для виховання сучасних офіцерів Ракетних військ і артилерії та
безпілотних систем Збройних Сил України.
Автор розглянув особливості суспільно–політичних настроїв офіцерів–
артилеристів українського війська на тлі революції в Україні в період 1917–1921 рр.
Особливу увагу присвячено процесу трансформації свідомості старшин та
конструювання образу влади на тлі революцій, воєнно–політичних та соціально–
економічних подій в Україні під час зазначеного періоду. Наведено ключові аспекти
взаємовідносин та причини конфронтації між владою і старшинським корпусом.
У роботі досліджено роль старшин–артилеристів у формуванні гарматних
частин армій УНР/УД та ЗУНР на початку Української революції 1917–1921 рр.
Наведено приклади лідерства офіцерів–гармашів у питаннях українізації артилерії
російської та австрійської армій, а також формування перших українських
гарматних дивізіонів і батарей. Проаналізовано основні проблеми, зумовлені
зовнішньою загрозою (агресія від радянської Росії та Другої Речі Посполитої,
перебування значної кількості старшин на далеких фронтах Світової війни і в
полоні) та внутрішньополітичними протиріччями (недовіра політичного
керівництва до старшин, які служили в російській армії), а також загальна
виснаженість ресурсів після війни (зруйнована інфраструктура, загиблі, поранені,
втомлені від війни старшини, бажання якнайшвидше повернутися додому).
4
Наголошено на важливості здобутого за роки Світової війни досвіду та його
значення для формування артилерії українських армій.
У дисертації проаналізовано особливості військово–організаційної та
службово–бойової діяльності старшин–артилеристів в добу Центральної Ради, УД,
Директорії УНР та ЗУНР під час польсько–української та більшовицько–
українських воєн. Простежено роль старшин у формуванні української артилерії на
різних посадах в органах військового управління, гарматних бригадах, полках,
дивізіонах та батареях. Наведено приклади ефективності старшин у підборі
офіцерських кадрів, формуванні гарматних частин та впорядкування їх штатів,
реорганізації системи військової освіти. Наголошено на важливості здобутого під
час служби в імперських арміях практичного організаційного досвіду для
будівництва української артилерії. Виявлено проблеми формування артилерії
українських армій та їх основні причини. Доведено значущість діяльності
старшин–артилеристів у розбудові української артилерії в період Української
революції 1917–1921 рр.
Автором охарактеризовано хід бойових дій української артилерії під
командуванням старшин–гармашів у різні періоди війни за незалежність.
Проаналізовано роль старшин–гармашів на різних посадах військового управління
під час бойових дій української артилерії. Наведено приклади лідерства офіцерів–
гармашів на фронтах боротьби за державність, що часто мало вирішальне значення
для перемоги над противником. Наголошено на важливості здобутого в роки
Першої світової війни старшинського бойового досвіду для управління
підпорядкованою артилерією на фронтах визвольної боротьби українського народу.
Встановлено більшу ефективність новоутворених з ініціативи старшин–
артилеристів гарматних формацій, порівняно з українізованими частинами.
Доведено важливість участі старшин–артилеристів у військових операціях
українських армій та їх внесок у боєготовності артилерії періоду Української
революції 1917–1921 рр.
У роботі висвітлено основні елементи повсякдення українських старшин–
артилеристів на фронтах революції 1917–1921 рр. Охарактеризовано матеріальне
5
забезпечення, що включало фінансове утримання, забезпечення одностроями і
додатковими речами до нього, а також надходження продуктів харчування.
Проаналізовано рівень забезпечення старшин–гармашів у різні періоди існування
української державності. Проведено порівняння матеріального забезпечення
Наддніпрянських і Наддністрянських старшин–артилеристів. Встановлено основні
причини погіршення різних видів старшинського забезпечення. Охарактеризовано
матеріальне забезпечення старшин–артилеристів під час інтернування та на
території інших країн.
Автором досліджено матеріальну частину артилерії та особисту зброю
старшин–артилеристів українських армій у період війни за державність, що
включало артилерійські системи російського та німецького виробництва, а також
стрілецьку зброю бельгійського, німецького і австрійського походження. Подано
технічні характеристики гармат, гаубиць і основних зразків особистої зброї, яку
використовували старшини українських армій в період Української революції 1917–
1921 рр.
Дисертантом простежено родинне соціальне походження старшини–
артилериста, рівень освіти та умови її здобуття у військових або цивільних
навчальних закладах, а також подальший життєвий шлях після закінчення
Української революції 1917–1921 рр. Досліджено період старшинського
перебування в таборах на території Польщі і Чехословаччини, а також висвітлено їх
щоденний побут, проблеми таборового життя та їхню взаємодію із цивільними
організаціями (Українським Горожанським Комітетом, Українським Червоним
Хрестом, Християнською молодіжною організацією та ін.), які здійснювали
соціальну опіку над інтернованими українськими вояками, насамперед жертвами
війни.
Наведено приклади політичних переслідувань та репресій щодо українських
старшин з боку радянської Росії, насамперед від органів НКВС за їхню службу в
українських визвольних арміях. Охарактеризовано громадську і політичну
діяльність старшин українських армій серед УНР–івської еміґрації на прикладах
Р. Дашкевича, Є. Коновальця та ін. Адже вони ставали засновниками та учасниками
6
численних військових і громадсько–політичних організацій (Українська військова
організація, «ЛУГ», «Воля», Спілка українських вояків та ін.).
У дисертаційному дослідженні доведено, що серед українського офіцерського
корпусу старшини–артилеристи були окремою цілісною групою, поєднаною
спільною корпоративною ідентичністю та власними військовими традиціями, а їхня
участь у державотворчих процесах (насамперед будівництві армії) під час
Української революції 1917–1921 рр. була значущою і суттєво вплинула на
відновлення історичної пам’яті про події визвольної боротьби українського народу
на початку XX ст.
Ключові слова: Україна, Українська Народна Республіка, Західно–Українська
Народна Республіка, Українська революція 1917–1921 рр., Перша світова війна,
Українська Держава, Директорія УНР, армія УНР, Дієва армія, Галицька Армія,
старшини–артилеристи, російська та австро–угорська армії, НКВС, репресії,
просопографічний портрет. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ...........................................................................................................2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ І ПОЗНАЧЕНЬ.................................15
ВСТУП...................................................................................................................17
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА
ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ............................................................23
1.1. Історіографія дослідження.............................................................................23
1.2. Джерельна база................................................................................................34
1.3. Методологія дослідження..............................................................................46
РОЗДІЛ 2. СТАРШИНИ–АРТИЛЕРИСТИ В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ
ТА АВСТРО–УГОРСЬКОЇ АРМІЇ ПІД ЧАС ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ
ВІЙНИ І ПІСЛЯ ПАДІННЯ ІМПЕРІЙ...........................................................49
2.1. Українські старшини–артилеристи в складі російської армії.....................49
2.2. Українські старшини–артилеристи в складі австро–угорської армії.........60
2.3. Аналіз та порівняння світоглядних настроїв українських
старшин–артилеристів напередодні завершення Першої світової війни.........71
РОЗДІЛ 3. СТАРШИНИ–АРТИЛЕРИСТИ В СКЛАДІ
УКРАЇНСЬКИХ АРМІЙ У ПЕРІОД
УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917–1921 РОКІВ...........................................82
3.1. Роль старшин–артилеристів у формуванні українських армій
на початку Української революції 1917–1921 рр................................................82
3.2. Особливості військово–організаційної діяльності......................................92
3.3. Службово–бойова діяльність старшин–артилеристів на фронтах
Української революції 1917–1921 рр..................................................................119
3.4. Матеріальне забезпечення і організація побуту.........................................142
3.5. Матеріальна частина артилерії та особиста зброя
старшин–артилеристів.........................................................................................164
14
РОЗДІЛ 4. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТА ПРОСОПОГРАФІЧНИЙ
ПОРТРЕТ СТАРШИН–АРТИЛЕРИСТІВ УКРАЇНСЬКИХ АРМІЙ
ПЕРІОДУ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917–1921 РОКІВ......................173
4.1. Соціальне походження..................................................................................173
4.2. Рівень освіти..................................................................................................179
4.3. Подальший життєвий шлях..........................................................................196
ВИСНОВКИ........................................................................................................219
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................235
ДОДАТКИ (ПОДАНО ОКРЕМОЮ КНИГОЮ)...........................................271
|
|
|
