Сергій Стельмах » Історична думка і методологія історії в Україні (XIX -початок XX ст.)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Історична думка і методологія історії в Україні (XIX -початок XX ст.)
Дисертація
|
|
|
| Написано: |
2005 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
04.05.2024 |
|
| Твір змінено: |
04.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(3.3 МБ)
|
|
| Опис: |
Метою дослідження є визначення концептуального значення пара-
дигми класичного історизму (з його складовими: ідеалістичним істориз-
мом, позитивістською філософією історії, неокантіанською методологією
історії) для розвитку теоретичних аспектів історичної науки в Україні ХІХ
— початку ХХ ст. Для реалізації цієї мети поставлені наступні завдання:
– проаналізувати історіографію проблеми, виявити перспективи її пода-
льшого опрацювання;
8
– виявити базові елементи класичного історизму як світоглядної моделі
ХІХ ст. і теоретичної основи історичної науки та особливості їхньої
рецепції вітчизняними істориками;
– реконструювати процес професіоналізації та інституціоналізації істо-
ричної науки в Україні ХІХ — початку ХХ ст. у європейському порів-
нянні й виявити його типові та специфічні ознаки;
– встановити періодизацію розвитку історичної науки в Україні ХІХ —
початку ХХ ст. у взаємозв’язку теоретико-методологічних рефлексій
та процесів періодизації й інституціоналізації;
– визначити особливості виникнення корпоративних фахових органів
історичної науки та засобів наукової комунікації в Україні у контексті
специфічної політичної й інтелектуальної ситуації ХІХ — початку ХХ
ст.;
– відтворити процес генераційних змін у фаховій корпорації та його за-
лежність з утвердженням нових теоретико-пізнавальних парадигм;
– проаналізувати теоретико-методологічні праці вітчизняних вчених і
розкрити особливості поширення в Україні західноєвропейських істо-
ріософських і гносеологічних систем;
– реконструювати інтеграційні процеси в європейській історичній науці
на початку ХХ ст. і визначити їх вплив на організаційні засади вітчиз-
няної історичної науки та теоретичні погляди істориків. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП ........................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ, ДЖЕРЕЛА,
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ... 14
1.1. Історіографія проблеми ....................................................................... 14
1.2. Аналіз джерел ...................................................................................... 34
1.3. Теоретичні основи і методи дослідження ......................................... 39
РОЗДІЛ 2. ІСТОРИЗМ — ТЕОРЕТИКО-ІНТЕРПРЕТАЦІЙНА
МОДЕЛЬ І СВІТОГЛЯД ХІХ СТОЛІТТЯ ............................ 45
2.1. Виникнення і тлумачення поняття ..................................................... 47
2.2. Історизм як світоглядна категорія ...................................................... 51
2.3. Історизм як наукова парадигма ........................................................... 62
2.4. Рецепція німецької моделі історичної науки в європейських
історіографіях ........................................................................................ 72
РОЗДІЛ 3. ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЯ ТА ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ
ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ .............................................................. 80
3.1. Типи історичних інститутів і періодизація процесів
інституціоналізації ................................................................................ 81
3.2. Професіоналізація наукового дослідження і створення
“професійного поля” істориків ............................................................ 87
3.3. Наукові товариства: між професіоналізацією і національною
історичною культурою ....................................................................... 112
3.4. Створення історичної періодики і розширення засобів
наукової комунікації ........................................................................... 132
РОЗДІЛ 4. ІДЕАЛІСТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ ІСТОРИЗМУ ................ 151
4.1. Універсалізм історичного процесу в концепції Г. Гегеля
і органологія німецької “історичної школи” .................................... 152
4.2. Поширення західноєвропейських історіософських систем
в Україні .............................................................................................. 168
4.3. Універсалізм харківської школи істориків: М. Лунін і М. Петров...... 176
4.4. Ідея прогресу і розробка теоретико-пізнавальних проблем історії..... 204
РОЗДІЛ 5. ПОЗИТИВІСТСЬКО-СОЦІОЛОГІЧНІ ТЕОРЕТИЧНІ
КОНЦЕПЦІЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНІ МОДЕЛІ ІСТОРІЇ ..... 223
5.1. Теорія історичного процесу та історична гносеологія
позитивізму ......................................................................................... 224
5.2. Зміни в університетській політиці й груповий профіль генерації
істориків-“шістдесятників” ............................................................... 237
5.3. Становлення соціальної історії як світоглядно-інтерпретаційної
парадигми ........................................................................................... 255
5.4. Психологізм в історії. “Методологія історії” Є. Щепкіна ............. 280
РОЗДІЛ 6. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ДИСКУСІЇ
В УМОВАХ КРИЗИ КЛАСИЧНОГО ІСТОРИЗМУ........ 298
6.1. Пошук нових теоретико-пізнавальних основ історії:
В. Дільтей і баденська школа неокантіанства ................................. 299
6.2. Формування принципів методологічного плюралізму:
М. Вебер і Б. Кістяківський .............................................................. 314
6.3. Методологічна дискусія і становлення аналітичної соціальної
історичної науки ................................................................................ 327
6.4. Інтеграційні процеси в європейській історичній науці .................. 347
ВИСНОВКИ ................................................................................................. 371
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА .................................................................. 378
|
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
