| Опис: |
Stefanowska, L. (2017). Pisarz poza ojczyzną: sylwetka Jurija Szewelowa. Studia Ucrainica Varsoviensia, 5, 262–277.
### Анотація
Стаття є біографічним нарисом про Юрія Шевельова, який в еміграції після Другої світової війни відіграв ключову роль у формуванні українського літературного життя. У ній детально описуються його погляди та участь в Мистецькому українському русі (МУР), де він спочатку виступав як ідеолог і пропагував концепцію "національно-органічного стилю", що викликало жваві дискусії. З часом Шевельов переосмислив свою позицію, визнавши її ілюзорною, і зосередився на науковій діяльності. Нарис також висвітлює його відносини з іншими митцями, зокрема з Володимиром Державиним та Віктором Петровим (Домонтовичем), а також аналізує його стиль як "театр одного актора".
---
### Основні ідеї твору
* **Роль еміграції:** Після Другої світової війни українські письменники, що опинилися в таборах для переміщених осіб у Німеччині, змогли створити інтенсивне літературне середовище.
* **Діяльність у МУРі:** Юрій Шевельов, використовуючи псевдонім Юрій Шерех, був головним теоретиком і рушієм Мистецького українського руху (МУР), створеного у вересні 1945 року.
* **Концепція "національно-органічного стилю":** Шевельов спочатку намагався впровадити цю концепцію, вірячи, що вона допоможе створити "велику літературу", що, на думку критиків, нагадувало принципи соцреалізму.
* **Конфлікти та полеміки:** Його діяльність викликала бурхливі суперечки, зокрема з професором Володимиром Державиним, який протестував проти спроб керувати літературним процесом "згори".
* **Еволюція поглядів:** Згодом Шевельов відійшов від ідеї "національно-органічного стилю", визнавши її "солодкою ілюзією", і після переїзду до США у 1950 році присвятив себе виключно науковій роботі.
* **Значення Віктора Петрова (Домонтовича):** Шевельов високо цінував творчість Віктора Петрова, вважаючи його "єдиним послідовним європеїстом" в українській прозі та "шостим" у гроні неокласиків, на що не погоджувалися інші дослідники.
* **Багатогранність ролей:** Шевельов, як і багато представників української інтелігенції того часу, поєднував різні ролі: літературознавця, критика, письменника та ідеолога культури, що було типовим явищем в історії України.
* **"Театр одного актора":** Автор статті характеризує стиль письма Шевельова як "театр одного актора", що відзначається інтелектуальним пошуком, самоіронією та драматизмом.
* **Рецепція творчості:** У 1990-х роках твори Шевельова, раніше заборонені в СРСР, стали бестселерами в Україні, що здобула незалежність.
* **Критика та апологія:** Навіть сьогодні ставлення до Шевельова не є однозначним: одні (як Сергій Квіт і Ярослав Поліщук) критикують його за аполітичність, інші (як Роман Корогодський) бачать у ньому новатора, який визначив напрямок для культурології нового тисячоліття. |
