Наталя Старченко » Конфлікт у шляхетському середовищі Волині (друга половина XVI – початок XVII ст.)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Конфлікт у шляхетському середовищі Волині (друга половина XVI – початок XVII ст.)

Дисертація
Написано: 2015 року
Розділ: Історична
Твір додано: 22.04.2024
Твір змінено: 22.04.2024
Завантажити: pdf див. (2.5 МБ)
Опис: Мета дослідження – всебічний аналіз конфліктних комунікацій шляхти
Волинського воєводства від середини XVI до 30-х років XVII ст., їх
обумовленість культурними нормами, базовими соціальними стосунками,
владними формальними і неформальними механізмами.
Відповідно до мети сформульовані дослідницькі завдання:
– дослідити особливості основного джерела для ранньомодерної історії
України – судових книг – як сконструйованого, часто фікційного наративу,
що обумовлювалося обставинами його постання, пріоритетами
шляхетського етосу, змагальним характером судової системи та ставленням
до злочину переважно як до приватної кривди постраждалого;
– проаналізувати культурні пріоритети та базові соціальні стосунки шляхти
Волині (родинні, приятельські, клієнтарно-патрональні) з акцентом на
взаємовідносинах пана та рукодайного слуги-шляхтича, адже останні
виступали головним інструментом провадження конфлікту;
– виділити та описати зони конфлікту з точки зору важливості їх для
спільноти, виявити присутність цих місць у правових приписах, простежити
збіги/незбіги права та шляхетського етосу у поглядах на зони конфлікту, що
дасть можливість охарактеризувати конфлікт як приватну чи публічну
справу;
– реконструювати ритуал «одповіді» (оголошення про помсту) як один із
найважливіших елементів провадження конфлікту, що сигналізував про
його початок, а також часто супроводжував усі його етапи, зокрема
завершення ворожих стосунків («знесення одповіді»);


7
– з’ясувати місце поєдинку в процесі провадження конфлікту: чи був він
спробою позасудового завершення суперечки, а чи лише символічним
жестом – одним із ритуалів упродовж перебігу конфлікту, аналогом
оголошення про помсту;
– простежити особливості шляхетських правопорушень (убивств, наїздів та
грабежів), що служили підставою для тверджень про нехтування шляхтою
правом: судову риторику, яка використовувалася для їх описування, правові
приписи щодо цих злочинів, шляхетські уявлення про них та реальні
обставини їх скоєння;
- показати функціонування судової системи в контексті особливостей
шляхетської культури та її результативність щодо полагодження
суперечностей в соціумі: її «автономію», що ґрунтувалася на використання
ІІ Литовського статуту та руської мови як мови судочинства; механізми
формування складу судових урядників; реальний режим роботи судових
інституцій та межі їхньої юрисдикції; етапи судового процесу й способи
доведення правопорушень, що мають продемонструвати ставлення шляхти
до правопорушення – як до приватної справи потерпілого чи злочину проти
спільноти/держави;
– описати позасудовий механізм полагодження конфлікту, яким був
приятельський суд, продемонструвати його ефективність для підтримання
спокою у шляхетській спільноті;
– перевірити на окремих прикладах дієвість запропонованих висновків
щодо існування певного конвенційного механізму провадження та
полагодження конфлікту.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.