|
| Написано: |
2015 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
22.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
22.04.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.5 МБ)
|
|
| Опис: |
Мета дослідження – всебічний аналіз конфліктних комунікацій шляхти
Волинського воєводства від середини XVI до 30-х років XVII ст., їх
обумовленість культурними нормами, базовими соціальними стосунками,
владними формальними і неформальними механізмами.
Відповідно до мети сформульовані дослідницькі завдання:
– дослідити особливості основного джерела для ранньомодерної історії
України – судових книг – як сконструйованого, часто фікційного наративу,
що обумовлювалося обставинами його постання, пріоритетами
шляхетського етосу, змагальним характером судової системи та ставленням
до злочину переважно як до приватної кривди постраждалого;
– проаналізувати культурні пріоритети та базові соціальні стосунки шляхти
Волині (родинні, приятельські, клієнтарно-патрональні) з акцентом на
взаємовідносинах пана та рукодайного слуги-шляхтича, адже останні
виступали головним інструментом провадження конфлікту;
– виділити та описати зони конфлікту з точки зору важливості їх для
спільноти, виявити присутність цих місць у правових приписах, простежити
збіги/незбіги права та шляхетського етосу у поглядах на зони конфлікту, що
дасть можливість охарактеризувати конфлікт як приватну чи публічну
справу;
– реконструювати ритуал «одповіді» (оголошення про помсту) як один із
найважливіших елементів провадження конфлікту, що сигналізував про
його початок, а також часто супроводжував усі його етапи, зокрема
завершення ворожих стосунків («знесення одповіді»);
7
– з’ясувати місце поєдинку в процесі провадження конфлікту: чи був він
спробою позасудового завершення суперечки, а чи лише символічним
жестом – одним із ритуалів упродовж перебігу конфлікту, аналогом
оголошення про помсту;
– простежити особливості шляхетських правопорушень (убивств, наїздів та
грабежів), що служили підставою для тверджень про нехтування шляхтою
правом: судову риторику, яка використовувалася для їх описування, правові
приписи щодо цих злочинів, шляхетські уявлення про них та реальні
обставини їх скоєння;
- показати функціонування судової системи в контексті особливостей
шляхетської культури та її результативність щодо полагодження
суперечностей в соціумі: її «автономію», що ґрунтувалася на використання
ІІ Литовського статуту та руської мови як мови судочинства; механізми
формування складу судових урядників; реальний режим роботи судових
інституцій та межі їхньої юрисдикції; етапи судового процесу й способи
доведення правопорушень, що мають продемонструвати ставлення шляхти
до правопорушення – як до приватної справи потерпілого чи злочину проти
спільноти/держави;
– описати позасудовий механізм полагодження конфлікту, яким був
приятельський суд, продемонструвати його ефективність для підтримання
спокою у шляхетській спільноті;
– перевірити на окремих прикладах дієвість запропонованих висновків
щодо існування певного конвенційного механізму провадження та
полагодження конфлікту. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1
ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ 13
1.1. Історіографія 13
1.2. Джерела 33
РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 42
РОЗДІЛ 3
ШЛЯХЕТСЬКА КОРПОРАЦІЯ ВОЛИНІ: БАЗОВІ СТОСУНКИ
ТА КУЛЬТУРНІ ПРІОРИТЕТИ
62
3.1. Вступні зауваги: Волинське воєводство як шляхетська
корпорація
62
3.2. Базові стосунки шляхетської спільноти 68
3.3. Стосунки пана та «рукодайного» слуги в контексті
конфліктного повсякдення.
77
3.4. Культурні пріоритети шляхти 99
РОЗДІЛ 4
КОНФЛІКТНЕ ПОВСЯКДЕННЯ: ЗОНИ КОНФЛІКТУ 118
4.1. Конфліктні зони 120
4.2. Символічне насильство 137
РОЗДІЛ 5
ОГОЛОШЕННЯ ПРО ПОМСТУ ТА ВИКЛИКИ НА ПОЄДИНОК
ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН
140
5.1. Оголошення про помсту як ритуал 140
5.2. Виклики на поєдинок: форми та функції 165
3
5.2.1. Поєдинок у Західній Європі. 167
5.2.2. Поєдинки в Польській Короні та Речі Посполитій 175
5.2.3. Поєдинки на Волині 183
РОЗДІЛ 6.
УБИВСТВА, НАЇЗДИ ТА ГРАБЕЖІ В ШЛЯХЕТСЬКОМУ
СЕРЕДОВИЩІ: ОПИСУВАННЯ, СПРИЙНЯТТЯ ТА ОБСТАВИНИ
СКОЄННЯ
202
6.1. Убивства в контексті права, уявлень та повсякденних практик 202
6.1.1. Убивства в уявленнях і в практиках 202
6.1.2. Убивства згідно з правовими приписами 214
6.1.3. «Цивільні» убивства 218
6.1.4. «Кримінальні» убивства 225
6.2. Наїзди та грабежі в контексті шляхетської культури 246
РОЗДІЛ 7
ФУНКЦІОНУВАННЯ СУДОВОЇ СИСТЕМИ В КОНТЕКСТІ
ШЛЯХЕТСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
273
7.1. Ґродський та земський суди. Їх формування та компетенція 273
7.2. Судовий процес 293
РОЗДІЛ 8
ПРИЯТЕЛЬСЬКЕ ЄДНАННЯ
325
РОЗДІЛ 9
МОДЕЛІ КОНФЛІКТНИХ ВЗАЄМИН: У РОДИННОМУ КОЛІ ТА
КОНФЛІКТ ЯК ПОМСТА
352
9.1. Вбивство князів Четвертинських: судовий процес та
замирення 352
9.2. Вбивство Балтазара Гнівоша як історія помсти 370
ВИСНОВКИ 397
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 407
|
|
|
