| Опис: |
Том 1, «Власними силами».
Ось анотація та огляд основних думок книги:
Анотація
Ця книга, "Україна в добі Директорії Української Народної Республіки. Листопад 1918 — Листопад 1920. Том І" доктора Матвія Стахіва, опублікована 1962 року, є нарисом історії державного ладу та політичного розвитку УНР під час Директорії. Метою праці є об'єктивний огляд історії державно-правового та політичного розвитку Української Держави в добу Великої Української Революції, спростовуючи викривлені та фальсифіковані радянською владою інтерпретації. Автор ґрунтує українську державність на природному праві самовизначення народів, що відображено в універсалах, законах та конституції УНР. Значну увагу приділено питанню правомірності повстання Директорії проти гетьмана Павла Скоропадського, якого автор вважає "особистою самозванчою диктатурою", що виникла шляхом державного перевороту за допомогою іноземної військової сили. Книга аргументує, що опір українського народу проти такого режиму був цілком правомірним актом, спираючись на доктрину суверенності народу, що має коріння в античній демократії та середньовічній європейській думці. Дослідження також висвітлює внутрішні політичні дискусії та складні міжнародні обставини, включаючи боротьбу проти різних агресорів, що впливали на становлення Української Народної Республіки.
Огляд основних думок книги
Книга "Україна в добі Директорії Української Народної Республіки" Матвія Стахіва є глибоким історико-правовим дослідженням ключового періоду української державності. Основні думки, які висвітлює автор, включають:
Правові основи української державності: Стахів наголошує на тому, що українська державність, зокрема УНР, ґрунтується на природному праві націй на самовизначення. Він підкреслює, що це право було визнане і закріплене в ключових державно-правових актах УНР.
Легітимність Директорії та неправомірність Гетьманату: Автор рішуче обґрунтовує правомірність повстання Директорії проти режиму гетьмана Павла Скоропадського. Він стверджує, що режим Скоропадського був "неправомірною одноособовою самозванчою диктатурою", встановленою за допомогою іноземної військової сили, що робило його конституційно недійсним. Відповідно, збройний або пасивний опір українського народу проти такого режиму вважався цілком законним актом.
Доктрина народного суверенітету: Стахів активно використовує доктрину народного суверенітету, посилаючись на історичні прецеденти, такі як Американська Декларація Незалежності та Французька революція. Він простежує коріння цієї доктрини від давньої демократії та середньовічної європейської думки, підкреслюючи, що влада походить від Бога "через народ".
Три цикли української державності: Книга розглядає українську державність крізь призму трьох історичних циклів: княжий період (Київська Русь, Галицько-Волинське князівство, Литовсько-Руська держава), Козацька Держава та сучасна Українська Народна Республіка. Такий підхід допомагає зрозуміти тяглість української державотворчої традиції.
Внутрішні та зовнішні виклики УНР: Автор аналізує складну внутрішньополітичну ситуацію в УНР, включаючи дебати між різними соціалістичними фракціями щодо форми правління (парламентська демократія проти диктатури пролетаріату) та вплив економічної кризи після Першої світової війни. Крім того, значна увага приділяється зовнішнім загрозам з боку російських "білих" (армія Денікіна) та "червоних" (радянська Росія) сил, а також інтервенції Антанти.
Протидія радянській пропаганді: Одна з ключових цілей книги – протистояти викривленим та фальсифікованим радянською владою інтерпретаціям історії української державності, надаючи об'єктивний та науковий погляд на події доби Директорії. |
