| Опис: |
Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. – Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2018. – Вип. 2 (39).
У статті на базі польових етнографічних матеріалів автора, опублікованих польових матеріалів, архівних матеріалів з лабораторії етнології та краєзнавства Ужгородського національного університету, а також наявної літератури проведено аналіз характерних особливостей провідних свят післяріздвяного зимового циклу лемків Закарпаття кінця ХІХ – початку ХХ ст. У післяріздвяному річному народному календарному циклі автором виділено такі провідні свята: Старий Новий рік (14 січня), Святий Бабин вечір (18 січня), Хрещення Господнє (19 січня), Івана Хрестителя (20 січня), Стрітення Господнє (15 лютого). Зимові свята післяріздвяного циклу автором характеризуються через призму поєднання язичницьких та християнських рис і пов’язуються з відпочинком природи, яке у народі називали «засинанням землі». Символіка досліджуваних свят в першу чергу мала сприяти підготовці до весняних польових робіт, вона просякнута ворожіннями на майбутній урожай, шануванням господарських занять – землеробства, скотарства, бджільництва. У зимових святах, на відміну від інших календарних дат, краще простежуються вшанування предків, повага до рідних та близьких, односельчан. Зимові обряди пов’язані з давніми міфами про народження Всесвіту. Самобутня звичаєво-обрядова культура українців сьогодні змінюється під тиском глобалізації. Розтиражовані ЗМІ зразки сучасної американської маскультури (Helloween, день Валентина, вальпургієва ніч), проникаючи у молодіжну субкультуру, витісняють національне, своєрідне як забобонне на культурне узбіччя. Сучасне життя потребує дієвої програми заходів державного рівня, спрямованих на відродження та популяризацію морально-етичного складника народних календарних свят, національних звичаїв та обрядів, що сприятимуть вихованню української молоді на кращих традиціях нашого народу. Одним із дієвих способів таких дій є наукові дослідження, подібні нашому. Вони є чудовим підґрунтям для організації та проведення різноманітних культурно-мистецьких заходів, спрямованих на популяризацію традиційної народної культури, зокрема календарної обрядовості. |
