Ольга Собкович » Культурно-мистецька діяльність Петра Холодного-старшого в контексті національного відродження в України початку ХХ століття
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Культурно-мистецька діяльність Петра Холодного-старшого в контексті національного відродження в України початку ХХ століття

Дисертація
Написано: 2021 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 13.07.2024
Твір змінено: 13.07.2024
Завантажити: pdf див. (11.6 МБ)
Опис:

Собкович О. С. Культурно-мистецька діяльність Петра Холодного-
старшого в контексті національного відродження в Україні початку ХХ
століття. — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
мистецтвознавства зі спеціальності 26.00.01 — теорія та історія культури.
Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв
України, Київ, 2021.
У десиртеційній праці вперше комплексно досліджено особливості
багатогранної діяльності Петра Холодного-старшого як складової
національно-культурного відродження України початку ХХ ст. Унаочнено
роль культурно-мистецької діяльності П. Холодного-старшого в
національному відродженні України початку ХХ ст., що окреслює характерні
ознаки соціокультурного простору доби та поглиблює розуміння культурно-
історичного контексту. В цьому полягає наукова новизна дослідження.
Встановлено взаємозумовленість особистісних прагнень Петра
Холодного-старшого та соціокультурної ситуації в Україні початку ХХ ст. для
розуміння його ролі в історії культури окресленого періоду. В результаті
висвітлення культурно-освітньої, творчої діяльності реконструйовано образ
культурного діяча періоду національно-визвольних змагань 1917–1921 рр.,
котрий мав вплив на історико-культурну ситуацію та ствердження
національного вектора в культурному контексті доби. Він часто був
«першопрохідцем», разом з однодумцями (І. Огієнком, І. Стешенком,
С. Русовою, Д. Антоновичем, М. Біляшівським, М. Щербаківським та ін.)
зумів створити підґрунтя для розвитку важливих (навіть визначальних) для
кожної цивілізованої країни сфер – культури, освіти й мистецтва. Одним із
вагомих аспектів дослідження є вивчення масиву архівних джерел, які містять


3



інформацію щодо реформування системи освіти, порушують питання
повернення культурної спадщини (повернення національних культурних
цінностей Росією на територію України), – ті проблеми, що є актуальними й
нині. Встановлено ідейний взаємозв’язок мистецької, виставкової, культурно-
освітньої діяльності Петра Холодного-старшого на основі творення сучасної
української культури, що унаочнив масштабний і комплексний підхід діяча
щодо впровадження у життя ідей національного відродження,
продемонстровано цілісність його постаті як одного з активних представників
української інтелігенції, яка долучилася до творення української культури
початку ХХ століття. Ствердження самобутності українського мистецтва мала
на меті виставкова діяльність П. Холодного-старшого, що базувалась на
консолідації українських мистців за світоглядними принципами, а не
естетичними вподобаннями (Перша Українська артистична виставка 1911 р.,
виставки Гуртка діячів українського мистецтва 1920-х рр.). Ідеям
національного відродження відповідало й ведення національної лінії у сфері
культури та освіти на державному рівні та створення авторської концепції
українського мистецтва у власній візуальній творчості.
Із національно-культурним рухом українського відродження тісно
пов’язана прикладна графіка мистця, яка охоплює оформлення громадсько-
політичної та літературної періодики, підручників та україномовної
літератури для дітей, історичних повістей. Власне, робота з оформлення
історичних календарів-альманахів, часописів (громадсько-політичний та
літературний тижневик «Визволення» за 1921 р., календар-альманах «Дніпро»
(1923–1929), історичний календар-альманах «Червоної калини» на 1926 р.
(1925), календар «Просвіти» на 1929 р.) була продовженням його багаторічної
суспільно-культурної діяльності, що основувалася на національно-
патріотичних поглядах і тепер отримала втілення у візуальному форматі
обкладинок видань, ідейні засади яких стосувалися популяризації питань
української культури, історії та сьогодення (до прикладу «Дніпро» був
друкованои органом Українського товариства допомоги емігрантам з Великої


4



України у Львові»). Видання, над якими працював П. Холодний-старший
гуртували навколо себе видатних грамадських, військових та культурних
діячів (М. Голубець, С. Гординський, М. Грушевський, В. Дорошенко,
Д. Дорошенко, Д. Донцов, І. Іванець, Б. Лепкий, І. Липа, Ю. Липа,
Ю. Магалевський, О. Навроцький, І. Огієнко, С. Сірополко, М. Троцький,
М. Черемшина, О. Шульгин та ін.) й залучали широке коло читачів. У цьому
продовження консолідуючої функції українців, яку бачимо у виставковій
діяльності П. Холодного-старшого. Ілюстрування мистцем книжок для дітей
шкільного віку, його праця з «Товариством Шкільної Освіти», було також
продиктовано потребою часу, адже разом з реформуванням освіти постала
необхідність і нових підручників для національної школи. І Петро Холодний-
старший, як досвідчений педагог, котрий був добре обізнаний не тільки з
потребами методико-педагогічної бази, а й зі світом зацікавлень школярів,
долучився до оформлення підручників та ілюстрування дитячої літератури.
У результаті комплексного аналізу творчої діяльності Петра
Холодного-старшого зроблено висновок про наявність продуманої авторської
концепції національного мистецтва, що втілилася у церковному мистецтві,
жанрі портрета та композиціях на фольклорну тематику. Це дає можливість
розглядати його доробок як складову національного культурного відродження
у візуальній творчості. Концепція національного мистецтва П. Холодного-
старшого відображає характерні візуально-пластичні, стильові пошуки в
художній культурі початку ХХ століття (зазначено зростання ролі
національної традиції, джерелом якої була спадщина мистецтва Давньої Русі)
та їх світоглядну пов’язаність із національно-культурним рухом українського
відродження. П. Холодний-старший синтетично поєднує у своїй творчості
минуле та сучасне. Джерелом минулого є звернення до традиції
східнохристиянського церковного мистецтва, а сучасним – її переосмислення
відповідно до актуальних вимог. Візуально у творах П. Холодного-старшого
відчувається зв’язок із візантійським стилем, але він прослідковується
надзвичайно делікатно через вільну авторську трансформацію іконографічних


5



схем у світське мистецтво, роботою з хронотопом, де визначальним стає
національно одухотворений образ, що має емоційно-змістове навантаження.
Зокрема, у портретах військових, звертаючись до інтерпретації парсун,
мистець увіковічнює мужність, героїзм та жертовність українських вояків. Він
прагне через індивідуальне передати характерне, типове, що уособлює
український характер та ідею ствердження людських чеснот. Апелювання до
парсун дало змогу художникові вибудувати національну лінію у цьому жанрі
від давнини до сучасності. Символічно, що Петро Холодний-старший
звертається до парсунної традиції лише у зображенні військової героїки,
лишаючи лірико-поетичне й камерне для жіночих портретів. У творах на
фольклорну тематику визначальним стає колорит темперного живопису, який
наближає до зразків стародавнього церковного мистецтва. Зазначено, що
зацікавлення Петра Холодного-старшого фольклором було органічним у
контексті взаємопов’язаних чинників: ідеї «національного відродження», що
передбачало звернення до народної поетики, «винайдення традиції», коли
естетичне та образно-художнє значення фольклору окреслювало виміри
національної традиції та органічне поєдналося зазначеного з модерном, його
міфологізмом.
Окремо розглянуто церковне мистецтво П. Холодного-старшого,
розуміння мистцем «візантійського» джерела у творенні оновленого
сакрального мистецтва та «національного стилю». Відповідно добі
національного відродження церковне малярство мистця створює простір для
української культури: він вводить у композиції ікон та вітражів зображенням
історичних діячів (найперше часів Київської Русі: св. Ольги та Володимира,
Бориса і Гліба, Ченців Св. Антонія та Феодосій Перерські та ін.), що
засвідчували давню та самостійну українську культуру, державність;
звертається до зображення архангела Михаїла, а також Богородиці-Покрови,
які оберігають та захищають людство. Емоційно-символічне прочитання цих
образів посилюється в контексті національно-визвольних змагань; для
підсилення національного характеру композицій мистець звертається не


6



тільки до сюжетів, типажів, а й до етнічного колориту (орнаментики,
української символіки) у церковних композиціях. Усе це надавало виразного
українського характеру церковному мистецтву Петра Холодного-старшого.
Основні результати дисертаційного дослідження можуть бути
корисними для підготовки нових і вдосконалення вже наявних видань з історії
українського мистецтва початку ХХ століття. Матеріали наукової праці,
фактологічні дані, значну частину ілюстративної добірки можна широко
використовувати у навчальних посібниках, методичних розробках,
спеціальних курсах з історії мистецтва та культури України.
Ключові слова: культурно-мистецька діяльність, культурний діяч,
національне відродження, фольклор, візантійська традиція, модерн,
виставкова діяльність, мистецьке об’єднання, творчість, П. Холодний-
старший.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
Пов'язані автори:
Холодний Петро Іванович
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.