| Опис: |
Книжка цяя не є підручник для котроїсь (певного типу) школи. Це, на авторову думку, допомічно-довідкова книжка для студентства (головно лінґвістичної спеціяльности), кваліфікованої частини учительства та взагалі для кваліфікованих робітників слова, що для них мова українська є, сказати б, знаряддя виробниче. Гадаю, що здасться вона й буде цікава також аспірантам лінґвістичної спеціяльности, ба й узагалі дослідникам української мови. Зміст «Нарисів» — розвідки та статті на теми переважно синтаксичні (у
зв’язку з фразеологією та стилістикою). Об’єкт — народня мова (особливості, що характеризують українські народньо-територіяльні діялекти). Чимало фактів та явищ синтаксичних є в книжці й таких, що досі були поза увагою не лише підручників, ба й узагалі дослідників. |
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВІД АВТОРА
I. Безпідметові речення з неособовими дієслівними формами минулого часу на -но, -то та їхні особливості в українській мові
IІ. Безпідметові конструкції, що в них діє ніби щось «таємне», невідоме, якась сила
IІІ. Конструкції з присудком на -ся (-ться, -лося), — але не пасивним, — та їхні особливості в українській мові
IV. Особливості в згоді дієслова-присудка (коли він ув однині, а коли в множині) з підметом та зв’язані з ними стилістичні відтінки
V. Особливості та стилістична вага ніякого роду
VI. Часові конструкції та їхні особливості в українській мові
VII. Прийменники (деякі)
VIII. За невластивість українській народній мові родового присвійного та які конструкції знає вона на його місці
IX. За невластивість українській народній мові т. зв. присудкового орудного та за велику поширеність натомість присудкового назовного, знахідного, давального та всіляких прийменникових, ба й інших конструкцій
X. «Которий (котрий)», «який», «що». Їхні функції та стилістична вага
XI. Особливості числівників та числівникових конструкцій
XII. Як віддає українська мова минулий час моментальний (форми кол. «аориста» та їхня стилістична вага)
XIII. Форми минулого часу дієслів доконаних із знач. майбутнього та їхня стилістична вага
XIV. Як українська народня мова комбінує в істор. оповіді різні часи (тепер., мин., майб.) та якого стилістичного ефекту цим доходить
XV. Чи все одно казати: 1) я буду мандрувати і 2) я мандруватиму (майбутній час з -му і майбутній час з буду). Спроба з’ясувати їхню природу, їхні значення та відтінки
XVI. У яких конструкціях та як уживає українська мова дієйменника
XVII. Способи переказувати непряму мову та їхня стилістична вага
XVIII. Конструкції з віддієслівними іменниками замість відповідних особових форм дієслівних (присудків, vb. finit.). Їхня стилістична вага в українській мові
XIX. Іменники якісні замість відповідних конструкцій з прикметниками та прислівниками
XX. Конструкції з прикметниками в функції присудковій та їхня стилістична вага
XXI. Віддієслівні іменники та їхні особливості в українській мові
XXII. Деякі прислівники українські та їхня стилістична вага
XXIII. Які конструкції знає українська мова замість невластивих їй у функції відносних сполучників займ. «которий, (котрий)» та «який»
XXIV. Коли та як уживають сполучників «і», «та», «та й» (різниця між ними)
XXV. Так — як, як — так, як — як, так — так, і — і, хоч — хоч, що — що, чи — чи
XXVI. Коли тa як уживають сполучників «аби» та «щоб»
XXVII. Заперечні конструкції та їхня стилістична вага
XXVIII. Безсполучникові (асиндетон) конструкції в українській мові та їхня стилістична вага
XXIX. Паратактичні (сурядні) конструкції в українській мові та їхня велика вага стилістична
ДЖЕРЕЛА
ЛІТЕРАТУРА
|
