Володимир Скляр » Збереження традиційного українського вбрання та його популяризація в діяльності фольклорно-етнографічних колективів Харківщини на межі ХХ–ХХІ століть
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Збереження традиційного українського вбрання та його популяризація в діяльності фольклорно-етнографічних колективів Харківщини на межі ХХ–ХХІ століть
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
28.12.2025 |
|
| Твір змінено: |
28.12.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(411.4 КБ)
|
|
| Опис: |
Народна творчість та етнологія: №2 / НАНУ, ІМФЕ ім. М.Т.Рильського. – К., 2024.
У сучасних умовах надзвичайно важливе значення має усвідомлення українцями власної національної ідентичності. Ознакою цього процесу є відродження української народної культури, у тому числі й зацікавленість традиційним вбранням. Важливим маркером для українців не лише в Україні, але й за кордоном стала українська вишиванка. Не є винятком і Слобідська Україна, зокрема Харківщина, де відроджуються українські традиції. У Харкові з кінця ХІХ ст. і до початку 30-х років ХХ ст. існувала потужна етнологічна школа, фундатором якої став академік Микола Сумцов. Важливе значення в дослідженні українського традиційного вбрання Слобожанщини мала наукова діяльність Віри Білецької. На жаль, у 30-х роках ХХ ст. ця наукова школа була знищена сталінським тоталітарним режимом, а доробок науковців опинився в так званому відділі спеціального зберігання.
Відновилися дослідження традиційної культури Слобожанщини лише за часів Незалежності України. Важливе значення в популяризації традиційної культури Слобідської України, зокрема, українського народного вбрання наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст., має творча діяльність фольклорно-етнографічних колективів Харківщини. Серед цих колективів чільне місце посідають «Муравський шлях» (м. Харків) та «Вербиченька» (с-ще Нова Водолага Харківського р-ну Харківської обл.), які є взірцем виконавської майстерності, автентичності відтворення фольклору Слобожанщини та пошуково-дослідницької діяльності, у тому числі за точністю сценічного вбрання. Цьому сприяли організація і регулярне проведення Спілкою фольклористів та етнологів міста Харкова фестивалю традиційної народної культури для дітей і молоді «Кроковеє коло». Зацікавленість народними традиціями Харківщини на межі ХХ–ХХІ ст. виплинула на появу майстринь, які не лише відтворюють українське народне жіноче, чоловіче та дитяче вбрання, але й виховують нові покоління майстринь.
Діяльність подвижників української традиційної культури сприяє усвідомленню на теренах Харківщини української національної ідентичності. Завдяки плідній багатолітній творчій діяльності цих колективів до пізнання історичних витоків українців Слобожанщини долучається ще більше коло харківців. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
