Сергій Шумило » Невідомі ефіопські листи ієросхимонаха Антонія (Булатовича) за березень–жовтень 1911 р. з архіву Андріївського скиту на Афоні
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Невідомі ефіопські листи ієросхимонаха Антонія (Булатовича) за березень–жовтень 1911 р. з архіву Андріївського скиту на Афоні

Документ
Написано: 2024 року
Розділ: Історична
Твір додано: 02.04.2024
Твір змінено: 02.04.2024
Завантажити: pdf див. (1.6 МБ)
Опис: Сіверянський літопис. 2024. № 1


Метою публікації є введення до наукового обігу восьми невідомих листів ієросхимонаха Антонія
(Булатовича) за березень–жовтень 1911 р., які були надіслані ним з Ефіпої на Афон ігумену Андріїв-
ського скиту схіархимандриту Ієроніму (Силіну). Цю кореспонденцію віднайдено автором статті
під час роботи з архівом Андріївського скиту в 2018 р. Методологічні засади дослідження ґрунту-
ються на принципах історизму, наукової об’єктивності, системності, діалектичному підході до іс-
торичних явищ. Відповідно до поставленої мети й завдань було використано сукупність загально-
наукових, міждисциплінарних, спеціальних методів дослідження. Наукова новизна полягає в тому,
що вперше до наукового обігу уведені «ефіопські» листи ієросхимонаха Антонія (Булатовича) за бе-
резень–жовтень 1911 р. На основі аналізу записів у цих документах розкрито подробиці четвертої
подорожі о. А. Булатовича до Ефіопії, які дотепер через брак джерел були вкрай скупі та супереч-
ливі. Зазначається, що Булатовичем як очевидцем у листах повідомлено важливі свідчення про
стан здоров’я ефіопського імператора Менеліка II (1844–1913), який тоді перебував у вкрай важ-
кому стані, через що ширилися чутки, що він давно помер, а від його імені начебто править двій-
ник. Із листів дізнаємося, що о. А. Булатовича було допущено до імператора для проведення молеб-
ня про одужання. Вказується, що під час перебування в Ефіопії Антоній Булатович намагався за-
снувати тут православну місію та монастир або Подвір’я Афонського Андріївського скиту, куди
мав плани переселити з Афону ченців-однодумців. Наголошено, що завдяки виявленим невідомим
листам о. Антонія, по-новому розкриваються подробиці як його четвертої подорожі до Ефіопії,
так і причин погіршення стосунків з ігуменом Андріївського скиту, що суттєво вплинуло на подаль-
ший перебіг подій, зародження «ім’яславського» руху та спалаху «афонської смути» в 1912–
1913 рр., на чолі якої був Антоній (Булатович).
Ключові слова: Антоній Булатович, Менелік ІІ, Ієронім Силін, Борис Чемерзін, ім’яслав’я, Ефіо-
пія, Абіссинія, Афон, Свята Гора, Андріївський скит, Ватопед, Ватопедський монастир.
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.