| Опис: |
Шумило С. «Книга збору милостині» за 1761—1764 рр. з архіву Ватопедського монастиря як джерело до історії українсько-афонських зв’язків у XVIII ст. Український
історичний журнал. 2023. № 3 (570). С. 164—175
Мета — на основі аналізу маловідомих архівних джерел та опублікованих матеріалів
простежити існування зв’язків афонського Ватопедського монастиря з українським козацт-
вом у XVIII ст., розкрити їх значення в розбудові однієї з провідних афонських обителей,
виявити роль української козацької старшини у ктиторській підтримці святогірських чен-
ців. Методологічні засади ґрунтуються на принципах історизму, наукової об’єктивності,
системності, діалектичному підході до історичних явищ. Використано сукупність загаль-
нонаукових, міждисциплінарних, спеціальних методів дослідження. Наукова новизна.
Введено в науковий обіг невідоме раніше джерело XVIII ст. з архіву Ватопедського мо-
настиря на Афоні («Книга збору милостині» за 1761—1764 рр.), яке є важливим доку-
ментом до історії українсько-афонських зв’язків у XVIII ст. У цьому рукописі ватопедські
ченці фіксували всі отримані від представників козацтва та духовенства пожертви під
час своїх подорожей землями Слобожанщини та Гетьманщини за 1761—1764 рр., зав-
дяки чому вдається простежити географію мандрів афонітів українськими теренами, їхні
контакти та отримані пожертви. Шляхом аналізу архівних та опублікованих матеріалів
виявлено малознані аспекти ктиторської підтримки козацтвом афонських монастирів та,
зокрема, вже зазначеної подорожі ватопедських ченців українськими землями, яка пере-
дувала листуванню ченців Ватопеда з кошовим отаманом Війська Запорозького П. Кал-
нишевським та встановленню «ктиторського патронування» з боку Січі над Ватопед-
ським монастирем і підтримки в розбудові святогірської богословської школи Афоніада,
що діяла при цій обителі. Висновки. Аналіз джерел засвідчує, що ктиторами, донаторами
та жертводавцями афонських обителей у цей час нерідко виступали представники знат-
ної козацької старшини, яка розглядала свою участь у підтримці афонських монастирів
як неодмінний атрибут власного елітарного статусу в українському суспільстві XVIII ст.
Проведений аналіз джерел засвідчує, що патріарша ставропігійна Ватопедська обитель на
Афоні впродовж багатовікової історії мала тісні контакти в українських землях. Особливо
активно такі взаємини проявилися у XVIII ст., коли козацтво долучилося до ктиторської
підтримки цього одного з авторитетних афонських монастирів. Це, своєю чергою, сприя-
ло як зміцненню контактів із центром православного чернецтва на Афоні, так і посилен-
ню його популярності серед українського чернецтва та козацтва, забезпечуючи взаємний
духовно-культурний обмін і вплив.
Ключові слова: Ватопедський монастир, Афоніада, Свята гора, Афон, Київська митро-
полія, Гетьманщина, Слобожанщина, Військо Запорозьке, Січ, козацтво, чернецтво. |
