Віталій Шуміло » Повсякденність буття Єлецького та Троїцько-Іллінського монастирів під час першої, другої та третьої хвиль червоного терору в Чернігові та Україні
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Повсякденність буття Єлецького та Троїцько-Іллінського монастирів під час першої, другої та третьої хвиль червоного терору в Чернігові та Україні
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2023 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
09.10.2023 |
|
| Твір змінено: |
09.10.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(570.1 КБ)
|
|
| Опис: |
Сіверянський літопис. 2023. № 4
Метою статті є висвітлення повсякденного буття Єлецького та Троїцько-Іллінського монас-
тирів під час червоного терору в Чернігові та України в цілому. Методологія дослідження: вико-
ристані історико-генетичний, історико-порівняльний, біографістичний методи, а також історич-
ної реконструкції. Наукова новизна роботи: уперше здійснено спробу комплексного огляду повсяк-
денного буття чернігівських Єлецького й Троїцько-Іллінського монастирів та їх насельників у кон-
тексті загальнодержавної історії, зокрема червоного терору 1918–1920-х рр. Запропоновано ввес-
ти в науковий обіг поняття про три періоди червоного терору в Чернігові: першої (19.01.–
12.03. 1918), другої (12.01.–12.10. 1919) та третьої (з 06.11. 1919 по 1922) окупації міста совєт-
ськими військами. Уперше на основі архівних документів описано історію концентраційного табо-
ру на території Єлецького монастиря на поч. 1920-х рр. тощо. Висновки. Під час першої хвилі чер-
воний терор у Чернігові носив стихійний характер. Системності терор набув за другої і особливо
третьої хвиль (після остаточної перемоги більшовиків у громадянській війні), оскільки був складо-
вою частиною загальнодержавної політики совєтської влади. З’ясовано, що: 1) Єлецький монастир
було закрито під час другої окупації міста більшовиками, на його території розмістився загін Чер-
вонних козаків, а поряд із монастирем – на території Чернігівського духовного училища – відбува-
лися масові розтріли містян, зокрема й духовенства, відтак діяльність монастиря більше не від-
новлювалася; 2) Чернігівська духовна семінарія (територія сучасного військового госпіталя) діяла
до звільнення Чернігова Добровольчою армією й закрита була у листопаді – грудні 1919 р., після
остаточної окупації міста совєтською владою, під час третьої хвилі червоного терору; 3) після
закриття владою Духовної консисторії та конфіскації на території Єлецького монастиря її примі-
щення та архіву в Чернігові було створено Єпархіальну раду, найімовірніше восени – на початку зи-
ми 1918 р., у жовтні 1920 р. владою буде заборонено і Єпархіальну раду. Відтак розпочався період
напівлегального існування церковних інституцій на Чернігівщині, боротьба за існування в нових
умовах, компроміс і підпорядкування богоборчій владі одних і безкомпромісне служіння Богу інших
церковнослужителів Чернігівської єпархії.
Ключові слова: православ’я, Чернігівська єпархія, Єлецький монастир, Троїцько-Іллінський мо-
настир, червоний терор, гоніння на Церкву, єпископ Пахомій (Кедров), совєтська влада.
|
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
