|
| Написано: |
2018 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
17.12.2018 |
|
| Твір змінено: |
17.12.2018 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(8.3 МБ)
|
|
| Опис: |
Шульга С. А. Чехи в Західній Волині: етносоціокультурні трансформації (60-і роки ХІХ – середина ХХ століть). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за
спеціальностями 07.00.01 – історія України, 07.00.02 – всесвітня історія. –
Інститут українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України, Інститут
народознавства НАН України. – Львів, 2018.
Дисертація присвячена комплексному аналізу життєдіяльність чеської
громади Західної Волині в умовах етносоціокультурних трансформацій
60-х років ХІХ – середини ХХ ст. як цілісного явища. Робота підготовлена на
основі аналізу різновидових писемних джерел, які зберігаються в центральних та
регіональних архівах України та Чеської Республіки, розміщені в друкованих
збірниках документів.
На основі комплексного аналізу джерел та літератури встановлено та
узагальнено три періоди чеської імміграції в Західній Волині: 60-і роки ХІХ ст. –
кінець Першої світової війни; 1921–1939 рр.; 1939–1947 рр.
В праці проаналізовано фактори імміграції чеського населення на
територію Волинської губернії Росії. Зʼясовано, що суспільно-політичні процеси
та кризові явища в обох монархіях в середині ХІХ ст. сприяли прискоренню
міграції чеського населення, зокрема у Південно-Західний край Російської
імперії, виявилися сприятливі умови економічного, політичного, релігійно-
культурного характеру, серед яких економічним факторам переселення
відведена провідна роль. Протекціоністська політика урядів Росії передбачала як
економічні, так і політичні цілі: обмеження польських впливів у регіоні після
повстання 1863–1864 рр., звуження економічних та особистих прав його
учасників, посилення позицій Російської православної церкви, заповнення ринку
робочої сили та землі, підсилення слов’янофільських впливів.
Переселення з Чехії на Волинь розпочалося з приватної ініціативи у 1868 р.,
еміграція активізувалася і, як наслідок, 10 липня 1870 р. Олександр ІІ підписав
постанову Комітету міністрів «Про оселення чехів на Волині», що зумовило 3
масову імміграцію чеського населення на Волинь. Чехи отримали пільги у
придбанні землі, право самоврядування, звільнялися від рекрутської повинності.
Наголошено, що з метою послаблення польсько-католицької присутності в краї
царський уряд підтримав ідею створення т. зв. «гуситської» церкви для чехів,
вважаючи її проміжним етапом для переходу їх у православ’я, утворено три
чеських приходи. Однак проект гуситської церкви був відхилений. Це змусило
чехів переходити у православ’я, до чого спонукали майнові обмеження для
католиків. Акцентовано увагу на трансформації політики російського уряду у
80-х рр. ХІХ ст. щодо іноземних поселенців: від протекційних до обмежувальних
заходів по землеволодінню, самоврядуванню, освіті чехів.
Прослідковано впливи модернізаційних процесів кінця ХІХ – початку
ХХ ст. на громаду чехів Волині. Аргументовано прискорення господарського
розвитку, простежена соціальна та просторова мобільність чеської громади,
розкрито риси другої хвилі імміграції чехів на терени Південно-Західного краю.
Внаслідок русифікації та модернізації виявлено ознаки втрати чехами певних
характерних рис ідентичності.
Розглянуто участь чехів та словаків в Першій світовій війні. Виявлено
посилення політичної активності громади протягом війни, прихильність чехів та
словаків до слов’янофільської ідеї та російської влади, створено громадську
організацію Союз чехословацьких товариств Росії та військові формування у
складі російської армії – Чеську дружину, яка стала прототипом військових сил
відродженої Чехословацької республіки. Головну роль в її організації та
функціонуванні зіграли волинські чехи.
Другий період імміграції позначено прискореним економічним розвитком
поселень, розвоєм культурно-освітнього простору чеської громади, тісними
зв’язками із «старою» батьківщиною. Розглянуто громадські та культурно-
освітні практики чехів, охарактеризовані види господарської діяльності.
Відносини чеської меншини із владою встановлювалися з огляду на економічний
розвиток, невелику чисельність громади, компактне її розселення у Волинському
воєводстві. Встановлено асиміляційний характер національної політики Польщі щодо меншин, окремих заходів щодо чехів Польська держава не здійснювала, а
послуговувалася загальними її засадами, враховувала складні міждержавні
відносини з Чехословаччиною. Прослідковано випрацювання чехами методів
протистояння асиміляції.
Простежено етносоціокультурні трансформації в Західній Волині 40–
50-х рр. ХХ ст., які визначили третій період імміграції волинських чехів.
Проаналізовано дії влади СРСР щодо чеської меншини, показано їх
обмежувальний, репресивний характер. В період нацистської окупації утворено
чеську організацію Руху опору «Бланік», волинські чехи зберігали нейтралітет
до груп опору різного спрямування. Після поразки гітлерівських військ в
Чехословаччині військовиками корпусу Л. Свободи створено «Союз чехів з
Волині» (1946), який ініціював рееміграцію волинських чехів.
Прослідковано укладання радянсько-чехословацької угоди 10 липня
1946 р. про оптацію. Констатовано, що угода стала продовженням процесу
укладання повоєнних міждержавних домовленостей в Східній Європі та
задекларувала право добровільного вибору громадянства волинськими чехами,
українці Східної Словаччини переселялися під впливом агітації, за підтримки
влади. Адаптація волинських чехів в ЧСР відбувалася в умовах сприяння з боку
влади, українці на Волині відчули неспроможність тоталітарного режиму
СРСР/УРСР вирішувати соціальні та культурно-освітні проблеми переселенців.
Репресивні дії радянського режиму спричинили бажання більшості переселенців
зі Словаччини до повернення.
Волинські чехи у умовах етносоціокультурних та політичних
трансформацій зберегли й посилили усвідомлення національної приналежності,
сформували своєрідні риси регіональної ідентичності, толерантно ввійшли у
місцевий соціум, обрали винятковий спосіб відносин із владою, створили
феномен господарського та культурного prospereti й повернулися на
батьківщину, уберігши водночас етнонімічну назву «волинські» чехи.
Ключові слова: волинські чехи, Волинь, імміграція, національна
політика, асиміляція, ідентичність, оптація, рееміграція. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Вступ ......................................................................................................................... 15
Розділ1. Історіографія і джерела .......................................................................... 23
1.1. Історіографія проблеми .................................................................................... 23
1.2. Джерельна база .................................................................................................. 47
Розділ 2. Теоретико-методологічні засади дослідження ................................. 68
Розділ 3. Імміграція чехів у Волинську губернію
Російської імперії .................................................................................................... 94
3.1. Переселення чехів у 60–70-ті рр. XIX ст.: від протекції влади
до обмежень .............................................................................................................. 94
3.2. Динаміка чисельності та розселення ............................................................. 120
3.3. Волинські чехи в модернізаційних процесах кінця ХІХ ст.
– початку ХХ ст. ..................................................................................................... 134
3.4. Чехи Західної Волині в Першій світовій війні:
проблема самоідентифікації .................................................................................. 150
Розділ 4. Чеська громада Волинського воєводства ....................................... 184
4.1.Національна політика урядів Респубіки Польща:
чеський фактор ....................................................................................................... 184
4.2. Види та форми господарської активності ..................................................... 217
4.3. Громадські організації: збереження ідентичності
та взаємозв’язки з батьківщиною ......................................................................... 269
Розділ 5. Суспільно-політичні трансформації 40–50-х рр. ХХ ст. .............. 312
5.1. Волинські чехи в роки Другої світової війни ............................................... 312
5.2. Угода про оптацію 10 липня 1946 р. ............................................................. 358
5.3. Рееміграція та проблеми адаптації оптантів ................................................. 381
Висновки ................................................................................................................ 424
Список використаних джерел ........................................................................... 432
Додатки ................................................................................................................... 538
|
|
|
