| Опис: |
Чорноморська минувшина: Записки Відділу історії козацтва на півдні України, випуск 12 /за ред. В.А.Смолія. – Одеса: Типографія «Друк Південь», 2017.
Метою дослідження є реконструкція процесу формування і бойової діяльності Дунайської флотилії в російсько-турецькій війні 1768–1774 рр. Досягнення поставленої мети потребувало вирішення наступних дослідницьких завдань, а саме: 1) визначити місце Дунайської флотилії у планах російського уряду і вищого командування під час російсько-турецької війни 1768–1774 рр.; 2) з’ясувати особливості формування і проблеми будівництва флотилії; 3) конкретизувати функції і особливості бойової діяльності флотилії; 5) показати значення діяльності Дунайської флотилії у справі вирішення Чорноморської проблеми у 2-й пол. XVIII століття.
Об’єктом дослідження даної роботи є Дунайська флотилія періоду російсько-турецької війни 1768-1774 рр. Предметом дослідження є військова служба Дунайської флотилії 1770–1774 рр. Територіальні межі дослідження визначаються Дунайським театром бойових дій 1770–1774 рр. і включають території Південної України, Молдови, Румунії і Болгарії. Наукова новизна отриманих результатів полягає в комплексному дослідженні недостатньо розробленої у вітчизняній і зарубіжній історіографії теми формування і військової діяльності Дунайської флотилії в російсько-турецькій війні 1768–1774 рр. Матеріали роботи можуть бути використані при розробці проблем суднобудування, військової діяльності річкових флотилій Чорноморського басейну, історії запорозького козацтва, а також при розробці узагальнюючих праць з воєнно-політичної історії Молдови, Румунії, Болгарії і Туреччини.
В цілому військові дії на Дунаї в 1770–1774 рр. показали, що Дунайська флотилія не виправдала очікувань російського уряду. Разом з цим треба відмітити, що уряд недостатньо розумів реалії, з якими довелось зіткнутися армії і флоту на Дунаї. Практика показала наступне: річки в Молдові і Волощині для військового суднобудування були непридатними; в прилеглому до Дунаю регіоні бракувало потрібної для флотських потреб деревини, транспортних засобів, а також фахівців суднобудівельної і теслярської справ; величезна віддаленість дунайського театру бойових дій від баз російського флоту робила справу вкрай витратною як у фінансовому плані, так і у часі. На все це накладались і незадовільна організація з боку флотських служб, і незнання командуванням регіону, і брак досвіду російських моряків; досвід і знання набувались буквально на ходу. Разом з цим фахівці морської справи зібрали необхідні гідрографічні дані і набули неоціненного бойового досвіду, які стануть в нагоді в наступних російсько-турецьких змаганнях на Дунаї. Нарешті постало питання, а як же вплинуло будівництво російської військової флотилії на розвиток придунайського регіону? На це можна відповісти однозначно – призвело до марного знищення лісових ресурсів краю і обтяжило населення, яке не мало від того жодної користі. Найціннішу деревину росіяни забрали з собою, решту знищили. Суднобудівельний досвід, набутий росіянами в цій війні, надалі населенням Придунав’я не використовувався.
Ключові слова: бот, галера, галіот, шхуна. |
