Тарас Шмігер » Джерела перекладознавчої концепції Пантелеймона Куліша
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Джерела перекладознавчої концепції Пантелеймона Куліша
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2019 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Додав: |
balik2
|
|
| Твір додано: |
27.05.2021 |
|
| Твір змінено: |
27.05.2021 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1003.5 КБ)
|
|
| Опис: |
Слово і Час. 2019 • №9
Перекладознавча концепція П. Куліша сформувалася на основі його перекладацької практики, але на неї значно вплинули й тогочасне українське перекладознавство (Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський, Я. Головацький та М. Максимович), і німецька перекладознавча думка (Й. Гердер, В. Гумбольдт, Ф. Шляєрмахер і А. Шлеґель). Міркування українського критика суголосні міркуванням слов’янських критиків, утім П. Куліш дивився на проблеми відтворення ідентичності тексту значно глибше. З погляду терміносистеми для П. Куліша головними критеріями еквівалентного перекладу стають “поетичний дух і склад” твору. Крім того, П. Куліш фактично одним із перших (якщо не першим) увів в українське перекладознавство термін “неперекладне”, який став дуже популярний у теоретико-критичних дискусіях ХХ ст. |
|
|
|
|
Пов'язані автори:
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
