Віталій Володимирович Шевченко » Унійна проблематика та її полемічний дискурс в житті Руси-України середини XV — кінця XVI століття
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Унійна проблематика та її полемічний дискурс в житті Руси-України середини XV — кінця XVI століття

Дисертація
Написано: 2004 року
Розділ: Історична
Твір додано: 09.05.2024
Твір змінено: 09.05.2024
Завантажити: pdf див. (1.7 МБ)
Опис: Мета і завдання дослідження. Мета дослідження випливає з актуальності
теми і полягає у необхідності здійснення всебічного аналізу унійної проблематики
, теософська, історична та літературознавча складова якої максимально сприяла б
розкриттю її релігійної домінанти, а також допомогла б з’ясувати основні
парадигми полемічного дискурсу як найбільш адекватного, всебічно увиразненого
засобу конфесійної рефлексії доби Відродження, Реформації та Контрреформації.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
—подолати одноконфесійність та вузькодисциплінарність підходів до
висвітлення унійної проблематики, а також з нею зв’язаного полемічного дискурсу;
—вивищити релігійний примат унійних заходів, спрямованих на
православно-католицьке примирення;
—розкрити алювіальний характер унійної проблематики, найбільш повним
вираженням якої виступають пам’ятки полемічної літератури;


5

—обгрунтувати теософський зміст догматико-канонічних питань, що
склали предмет переговорів з приводу унії Грецької та Римської Церков на
Ферраро-Флорентійському соборі, показати їх генетичний зв’язок з
проблематикою православно-католицьких суперечностей до — й
післярозкольного періоду, означити різні підходи речників православної та
католицької ортодоксій до інтерпретації вчення про filioque, примат Римського
Папи в християнській Церкві, чистилище, Євхаристію тощо;
—з’ясувати погляд на проблему канонічності унійних постанов Ферраро-
Флорентійського собору та з’ясувати причини, що стали на перешкоді до їхньої
реалізації як в польсько-литовсько-руському регіональному басейні, так і в межах
християнської ойкумени протягом першого пофлорентійського вісімдесятиліття;
—дослідити окремі аспекти унійних рефлексій на основі пам’яток
літературного походження середини XV — початку XVI століть та з’ясувати їх
орієнтаційні відмінності з огляду на церковно-релігійні тенденції помісно-
регіонального та вселенського значення;
—вичленити релігійну домінанту унійних ініціатив доби Реформації та
проаналізувати їхню сутність на тлі віронавчальних інновацій, що знайшли свій
неповторний вияв у Речі Посполитій та Московському царстві 20—50-х років XVI ст
.;
—розкрити сутність унійних заходів періоду Контрреформації та з’ясувати
їхню специфіку, базуючись на творах Б.Гербеста й П.Скарги;
—унаочнити модусну двовекторність сприйняття ідеї унії в православному
середовищі Речі Посполитої упродовж 70-х — середини 90-х років XVI ст., а
також з’ясувати причини антиоб’єднавчих настроїв, найпомітніше увиразнених в
інвективності полемічних суджень укладачів Супрасльського рукописного
збірника, в творах провідних діячів Острозького вченого гуртка, а також в засадах
, які визначали конфесійну позицію окремих монастирських інституцій, патронів
православної Церкви, членів братств тощо;
—розкрити еклезіологічний підтекст, релігійні виміри та історичну
обумовленість передберестейського унійного процесу 1590—1596 років на
якнайширшому документальному базисі і в той спосіб з’ясувати питомі виміри
унійної проблематики кінця XVI ст., її складний контекст та генетичну
спорідненість помісної Берестейської унії православних та католиків Речі
Посполитої з об’єднавчими ухвалами Ферраро-Флорентійського, вселенського
собору.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.