Тетяна Шелег » Психологічні чинники життєтворчості у молодшому шкільному віці
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Психологічні чинники життєтворчості у молодшому шкільному віці

Дисертація
Написано: 2019 року
Розділ: Наукова
Додав: balik2
Твір додано: 02.07.2019
Твір змінено: 02.07.2019
Завантажити: pdf див. (2.1 МБ)
Опис: Шелег Т. В. Психологічні чинники життєтворчості у молодшому
шкільному віці. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Київський
національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки
України. – Київ, 2019.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню психологічних чинників
життєтворчості у молодшому шкільному віці. У роботі узагальнено теоретичні
положення про життєтворчість особистості у екзистенційному,
гуманістичному, індивідуальному, соціально-психологічному, суб’єктно-
діяльнісному підходах; виокремлено основні психологічні чинники
життєтворчості та досліджено особливості їх проявів у молодшому шкільному
віці; з’ясовано типи молодших школярів за проявами чинників життєтворчості;
встановлено залежність психологічних чинників життєтворчості від
середовища розвитку дитини молодшого шкільного віку.
Наразі дослідження життєтворчості носить здебільшого описовий
характер. З’ясовано, що життєтворчість є творчим процесом, що спрямований
на самоудосконалення, розвиток, організацію життєвих подій. Пік
життєтворчості припадає на дорослий вік. На теоретичному та методологічному
рівнях обґрунтовано концептуальні основи чинників життєтворчості, які
дозволяють сформувати цілісне психологічне уявлення про життєтворчість
людини як процес, що визначається рядом особистісних властивостей які
розвиваються в онтогенезі. У молодшому шкільному віці відбувається
становлення та розвиток особистісних якостей та психологічних механізмів, що
забезпечують вирішення життєвих завдань, саморозвиток та суб’єктне
самотворення дитини.
Психологічними чинниками життєтворчості у молодшому шкільному віці
є креативність, адаптивні механізми (психологічні захисти та копінг),
життєстійкість, рефлексія та самопізнання. 3

Молодший шкільний вік є сензитивним періодом для оптимізації чинників
життєтворчості. Найвагомішим чинником життєтворчості у молодшому
шкільному віці є креативність, вона відзначається динамічністю та чутливістю
до впливу вікових та психологічних особливостей, умов виховання і навчання.
Адаптивні механізми у молодшому шкільному віці зазнають трансформації.
Новоутворення цього вікового періоду – рефлексія забезпечує здатність дитини
до усвідомлення та оцінювання власних дій, станів, почуттів на основі здобутих
знань.
Найближче соціальне оточення (батьки, вчителі та вихователі) молодшого
школяра впливає на чинники його життєтворчості. Безпечне середовище
розвитку підтримує розвиток креативності та рефлексії, життєстійкості,
застосування адекватних віку та ситуації адаптивних механізмів та їх
інтенсивність, сприяє пізнавальній діяльності молодшого школяра.
Встановлено, що чинники життєтворчості молодших школярів
взаємопов’язані, і зміни в одному із ним можуть продукувати зміни в інших.
Виявлено зв'язок між механізмами адаптації, що проявляються у способах
психологічного захисту, та креативністю молодших школярів. Розвиток
креативності та відповідно всіх її показників позитивно пов'язаний із
інтелектуалізацією та компенсацією, негативно – із регресією.
У молодшому шкільному віці прояви життєтворчості знаходять вираження
у креативності, наполегливості та самостійності.
Креативність – це здатність дитини до оригінального самобутнього
творчого мислення, розуміння сутності проблеми, відкритості новизні та
різноманітності варіантів, детальної розробки власних ідей.
Наполегливість молодшого школяра зумовлюється дією зрілих захисних
механізмів. Його зосередженість на вирішенні проблеми, бажання
самоудосконалюватися, бути «правильним» та справляти гарне враження –
зумовлює специфіку життєтворчості поряд з креативністю.
Самостійність орієнтує молодшого школяра на подолання труднощів,
схильність дитини до роздумів, аналізу, самоаналізу забезпечується зрілими
психологічними захистами та механізмами рефлексії. Обережність
проявляється в уникненні проблемних ситуацій та пов’язаних із ними стимулів,
підозрілості, образливості, несхильності до ризику, напруженості та низькій
самооцінці.
За проявами чинників життєтворчості визначено особистісні типи
молодших школярів : демонстративний, поміркований та обережний.
Розроблено та апробовано програму психологічного супроводу розвитку
чинників життєтворчості молодших школярів, яка побудована у руслі
гуманістичної парадигми, реалізується у освітньому процесі початкової школи.
Психологічний супровід передбачає комплекс взаємопов’язаних заходів з
молодшими школярами та їх батьками.
Результати формувального експерименту доводять ефективність
оптимізації чинників життєтворчості у молодшому шкільному віці засобами
соціально-психологічного тренінгу. В учнів експериментальної групи
констатовано підвищення показників чинників життєтворчості. Виявлені зміни
є статистично значущими. В учнів контрольної групи значущих змін не
виявлено. Результати, отримані в процесі апробації програми психологічного
супроводу з оптимізації чинників життєтворчості доводять її ефективність.
Ключові слова: життєтворчість, молодший шкільний вік, психологічні
чинники життєтворчості, середовище розвитку, психологічний супровід.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.