Євгеній Шаповаленко » Повсякденне життя сільського населення Чернігівщини в роки окупації (1941-1943 рр.)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Повсякденне життя сільського населення Чернігівщини в роки окупації (1941-1943 рр.)

Дисертація
Написано: 2018 року
Розділ: Історична
Додав: balik2
Твір додано: 09.03.2020
Твір змінено: 09.03.2020
Завантажити: pdf див. (52.7 МБ)
Опис: Шаповаленко Є.Ю. Повсякденне життя сільського населення Чернігівщини в роки окупації (1941-1943 рр.). На правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 «Історія України». Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Чернігів. 2018.
У дисертації, грунтуючись на документальних та усних джерелах, значну частину яких уперше було запроваджено до наукового обігу, комплексно досліджено повсякденне життя мешканців сіл Чернігівської області у 1941-1943 рр.
Схарактеризовано настрої населення у перші місяці війни та зміни, які відбулися у життєдіяльності селян напередодні та під час окупації Чернігівщини у серпні-вересні 1941 р. Представлено відомості про зменшення кількості населення області в результаті евакуації, міграції, мобілізації та втрат в ході бойових дій. З'ясовано, що переважну більшість складу партизанських загонів, які діяли у роки окупації на Чернігівщині, складали мешканці сіл. Значних втрат сільське населення області зазнало через переслідування нацистами у перші місяці окупації представників сільського активу, комуністів та комсомольців. Впродовж 1941-1943 рр. населення області скоротилося через репресивні заходи окупантів, а також через примусовий вивіз селян на роботу до Німеччини.
З'ясовано, що основними причинами, які спонукали місцеве населення піти на співпрацю з окупантами, стали образи, завдані радянською владою мешканцям сіл та їхнім родичам, невіра у перемогу над ворогом й намагання покращити умови життя в нових реаліях, а також непереборні обставини - примус, шантаж, які застосовували нацисти аби схилити до співпраці осіб, які себе скомпрометували.
Схарактеризовано основні параметри окупаційного режиму на Чернігівщині, який сформувався як система заборон та покарань. Життям та проблемами селян окупаційна влада переймалась лише з огляду на необхідність
підтримки робочої сили, яка забезпечувала Вермахт продуктами харчування та іншим спорядженням.
На підставі документів та усних свідчень встановлено, що ставлення сільського населення до окупантів було негативним, а взаємини з тими, хто співпрацював з нацистами, складалися неоднозначно. На мікроклімат у сільських громадах істотно впливав партизанський рух. Населення сіл надавало допомогу партизанам, перебуваючи під постійною загрозою покарання.
Істотний вплив на настрої селян справляла німецька пропаганда, яка активно поширювалась через газети та радіо, які контролювалися окупаційною владою. Каналом альтернативної інформації стали партизанські загони та підпільні групи, які поширювали зведення Радінформбюро та радянську пресу, що стримувало моральну деградацію селян.
Встановлено, що у роки окупації забезпечення сільського населення Чернігівщини товарами повсякденного вжитку ускладнилось через фактичне згортання торгівлі. А відтак, життєво важливими для селян став обмін товарами. Поширеними явищами стали спекуляція та крадіжки. Брак необхідних товарів зумовив відродження ремесла та промислів. Селянські господарства стали натуральними - все вироблене, переважно, споживалось на місці. У виборі стратегій виживання сільське населення покладалось виключно на власні сили.
З’ясовано, що сільськогосподарська праця, як і раніше, була основним змістом буття сільського населення Чернігівщини в роки війни. Брак техніки та тяглової сили перетворив обробіток землі на ручну працю, а додаткові роботи по будівництву доріг, ремонту мостів, прибиранню снігу тощо лягати непосильним тягарем на селян.
Кількість шкіл у сільській місцевості значно скоротилась, а неможливість відвідувати школи дітьми через їх активне залучення до робіт по господарству, брак одягу тощо призвели до фактичного згортання освіти на селі. Загострення релігійних почуттів у складних життєвих обставинах знаходило підтримку окупантів з кон’юнктурних міркувань і принагідно нехтувалося, коли йшлося про інтереси окупантів. Заходи окупаційної влади зі збереження здоров'я населення
реалізовувалися настільки, наскільки це було необхідно для підтримки у його здатності працювати, а також обмеження негативного впливу на боєздатність німецької армії. За відсутності ліків та лікарів, селяни лікувалися переважно засобами народної медицини.
Ключові слова: Чернігівщина, матриця повсякденності, повсякденне життя, повсякденні практики, селяни, окупаційний режим, новий порядок, стратегії виживання, партизани, колаборанти.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.