Олександр Шама » «Органічна» держава Арістотеля як кінцева мета розвитку античного суспільства
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
«Органічна» держава Арістотеля як кінцева мета розвитку античного суспільства
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
30.10.2018 |
|
| Твір змінено: |
30.10.2018 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(493.5 КБ)
|
|
| Опис: |
Україна–Європа–Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. – Вип. 17. – Тернопіль: Видавництво ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2016.
На відміну від Платона, який поклав в основу своєї концепції держави теократичну ідею, держава Арістотеля побудована за аналогією до живої природи і заснована на “біологічній” метафізиці. Як існування біологічної особини визначається інтересами її виду, так існування людського індивіда визначається інтересами його сім’ї, роду і поліса (міста-держави”). Арістотелева держава – не “піраміда”, верхів’я якої губиться в Універсумі, а “живе тіло” біологічного виду, що покладається самим собою і на самому собі зосереджене. Досягнення повної самодостатності (автаркії) її найвища мета, а громадяни, “зливаючись” з державою, осягають таким чином “досконале життя”. За Арістотелем, громадянство визначається походженням: син громадянина – теж громадянин, тобто простежується свого роду регрес від полісу до родоплемінного суспільства, заснованого на кровно-родинних зв’язках. |
|
|
|
|
Пов'язані автори:
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
