Олександр Шама » Деякі аспекти становлення і розвитку середньовічної державності
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Деякі аспекти становлення і розвитку середньовічної державності
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
30.10.2018 |
|
| Твір змінено: |
31.10.2018 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(589.7 КБ)
|
|
| Опис: |
Україна–Європа–Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. – Вип. 20. – Тернопіль: Видавництво ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2017.
Концепції “теократії” Платона і “політії” Арістотеля в Пізній Античності були синтезовані Августином у вчення про “два гради”. В Середньовіччі “град небесний” був ототожнений з Церквою, а відтак – з “теократією” Платона, “град земний” – зі світською (феодальною) державою, а отже, з “політією” Арістотеля. Зберігши організацію і економічну могутність з часів Імперії, Церква в умовах занепаду античної державності зайняла керівні позиції у європейському суспільстві. Однак, з формуванням феодальної військової ієрархії, між двома “градами” розпочалась боротьба, завершена тимчасовим компромісом, що в соціальній сфері проявився у формуванні клерикально-феодального нобілітету, а в ідеологічній – розробкою концепції “трьох станів”, у якій Церкві вдалось нав’язати військовим і владі релігійно-моральні функції (“рицар-чернець” і “король – добрий пастир”). Разом з тим, в умовах протистояння двох “градів” середньовічна людина опинилась в унікальній ситуації духовної свободи, одержавши можливість реалізації августинівського “метафізичного союзу” з “абсолютною особистістю”. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
