Остап Середа » Ruś będzie tańcyć! «Руські бали» у Львові як фактор українсько-польських взаємин у Галичині кінця 40-х - 60-х років XIX ст.
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Ruś będzie tańcyć! «Руські бали» у Львові як фактор українсько-польських взаємин у Галичині кінця 40-х - 60-х років XIX ст.
Стаття
|
|
|
Написано: |
2007 року |
|
Розділ: |
Історична |
|
Твір додано: |
01.07.2013 |
|
Твір змінено: |
01.07.2013 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(1.4 МБ)
|
|
Опис: |
Львів: місто - суспільство - культура: Збірник наукових праць / За редакцією Олени Аркуші й Мар'яна Мудрого. — Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2007. — Т. 6: Львів - Краків: діалог міст в історичній ретроспективі. — (Вісник Львівського університету. Серія історична. Спеціальний випуск 2007). — С. 316-38
У середині ХІХ ст. "руський бал" став важливою подією в календарі суспільного життя Львова й Галичини загалом. З'явившись на зламі традиційного й модерного, публічного й приватного, світського й церковного, політичного й еротичного, він був одночасно розважальною і національно-представницькою подією. Бальні танці, народні вбрання, елементи театралізованого дійства, суспільно-значуща поведінка під час національного балу ставали метафорами, які дозволяли виявити характер, устремління та ідентичність нації. У 1849-1851 роках, а тоді від 1862 року щорічні "руські бали" були нагодою для руських діячів заявити про свою присутність у столиці Галичини, а відтак сформувати власну публічну сферу. Проведення "руських балів" у Львові під час польської національної жалоби в першій половині 1860-х років мало на меті підкреслити незалежність галицьких українців від поляків. Однак через те, що традиція балів була занадто вкорінена в культуру аристократичних еліт і віддалена від народної культури, на яку орієнтувалися новочасні українські діячі, національний бал у галицько-руському чи загалом українському випадку з часом втратив своє політичне значення. |
|
|
|
|
Відгуки читачів:
|
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
|
|
|