Лінгвістична синергетика ідіолекту Євгена Маланюка

ЗМІСТ................................................................................................................................... 2
ПЕРЕЛІК ТЕРМІНІВ............................................................................................................ 5
ВСТУП................................................................................................................................ 10
РОЗДІЛ 1. СИНЕРГЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ МОВОТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКА........ 23
1.1. Основоположні поняття синергетики в дослідженні сфери мистецької творчості....23
1.1.1. Нова парадигма світогляду в науці................................................................................... 23
1.1.2. Пріоритет цілісності – основоположний принцип системного підходу....................... 27
1.1.3. Системотворчі чинники поетичного ідіолекту................................................................ 32
1.1.4. Базові процеси самоорганізації в нелінійних дисипативних системах......................... 36
1.1.5. Феномен складності та аспекти його вивчення............................................................... 44
1.1.6. Немарковські процеси. Фактор пам’яті............................................................................ 48
1.1.7. Темпоритм – синергетичне підґрунтя процесів мистецького синтезу.......................... 56
1.1.8. Ієрархія складності. Акцентування локусів і дисипація в системі................................ 62
1.1.9. Нерівноважність як внутрішнє джерело розвитку системи............................................72
1.2. Феномени авторської свідомості та їх відтворення в поетичному тексті.................... 75
1.2.1. Інтегративна роль картини світу письменника................................................................75
1.2.1.1. Єдність суперечностей і цілісність образу світу митця......................................... 77
1.2.1.2. Діалектика об’єктивного та суб’єктивного в індивідуальній мистецькій картині
світу 87
1.2.2. Історіософія як стилетворчий чинник поезії Євгена Маланюка.................................... 94
1.2.2.1. Історіософське підґрунтя і мистецький розвиток номінації Степова Еллада.....95
1.2.2.2. “Римська” парадигма образів: акцентування змістових локусів мілітарного духу
й державності..................................................................................................................................101
1.2.3. Епістемічний оператор Я знаю – верифікатор мистецької правоти............................ 108
Висновки до розділу 1..................................................................................................................120
РОЗДІЛ 2. СИНЕРГЕТИКА ПРОЦЕСІВ ІНТЕНСІОНАЛІЗАЦІЇ В ПОЕТИЧНОМУ
ТЕКСТІ..............................................................................................................................124
2.1. Алетична модальність і можливий світ поетичного твору...........................................124
2.1.1. Проблема істинності (логічної валентності) висловлення в ліричному дискурсі......124
2.1.2. Інтенсіональні контексти. Семантика можливих світів і сучасні лінгвістичні
концепції дискурсу..................................................................................................................... 134
2.1.3. Інтенсіональний світ поетичної мови: діалог можливих світів....................................139
2.2. Інтенційне підґрунтя словесно-художньої творчості..................................................... 151
2.2.1. Культура, мова, поезія крізь призму інтенційності....................................................... 153
2.2.2. Фрактальна природа феноменів ментальної сфери та символічної семантики лексем
157
2.2.3. “Розтяжка інтенції” як порушник рівноваги в художній системі................................ 168
2.3. Референційна сфера поетичного висловлення................................................................ 172
2.3.1. Методологічні акценти референційних концепцій поетичної мови............................172


3

2.3.2. Онтологія поетичної дійсності: нескінченне становлення буття.................................176
2.3.2.1. “Органічна” поетика Євгена Маланюка в контексті світової традиції.............. 178
2.3.2.2. Проза і поезія у створенні предметного світу.......................................................181
2.3.2.3. “Від буття до становлення”. Тривкість мистецьких творів у часі...................... 185
2.4. Семіотична специфіка поетичного тексту....................................................................... 191
2.4.1. Вертикальний вимір віршованого тексту і спаціальність поетичного знака.............. 193
2.4.2. Іконічна природа експресивних поетичних знаків........................................................ 199
2.4.2.1. Функції зорової та ритмічної зображальності...................................................... 202
2.4.2.2. Актуалізація внутрішньої форми слова як процес семантизації зв’язку між
ступенями знаковості.....................................................................................................................208
2.4.2.3. Типи зв’язку “звук – смисл” на шкалі звукової іконічності................................215
2.4.2.4. Додаткова семантизація граматичних форм і категорій у поетичному тексті.. 229
Висновки до розділу 2..................................................................................................................233
РОЗДІЛ 3. ДЕОНТИЧНА МОДАЛЬНІСТЬ – ДОМІНАНТА СОЦІАЛЬНО
АНГАЖОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ....................................................................................... 238
3.1. Логічний зміст деонтичної модальності........................................................................... 238
3.2. Ідея української державності – деонтична домінанта ментальної сфери Євгена
Маланюка...................................................................................................................................... 242
3.3. Система засобів безпосереднього вираження логічно-нормативного змісту в
поетичному тексті........................................................................................................................ 244
3.3.1. Категорія імператива – осердя волюнтативної семантики. Адресати імперативного
звернення..................................................................................................................................... 245
3.3.2. Модальна семантика інфінітивних речень..................................................................... 250
3.3.3. Волюнтативна семантика безособових, генітивних та номінативних речень у
поетичному тексті....................................................................................................................... 259
3.3.4. Вирішальна роль інтонації в прескриптивному дискурсі.............................................265
3.3.5. Фразові частки – ферменти модальної семантики висловлення.................................. 269
3.3.6. Міжрівнева взаємодія мовних засобів та інформаційнообмінні процеси в полі
деонтичної модальності..............................................................................................................285
3.3.6.1. Лексеми символічного змісту у вираженні ідеї боротьби................................... 286
3.3.6.2. Дериваційна парадигма лексем з коренем пруг-/пруж- як кваліфікатори
компонентів S1 та S2 ядра норми...................................................................................................299
3.3.6.3. Стилістичні фігури – підсилювачі впливу на адресата........................................309
3.3.6.4. Власне текстові засоби в полі деонтичної модальності.......................................315
3.3.6.5. Синергійна дія засобів вираження волевиявлення в поетичному тексті............324
Висновки до розділу 3..................................................................................................................333
РОЗДІЛ 4. ЛІНГВОПОЕТИЧНИЙ КОНЦЕПТ ПАМ’ЯТІ МОВНИХ ОДИНИЦЬ У
ПОЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ ЄВГЕНА МАЛАНЮКА...................................................... 337
4.1. Пам’ять як чинник наростання складності в організації когнітивних систем........ 337
4.1.1. Відкритість і діалогізм у сфері культури........................................................................337
4.1.2. Контекстуальна природа мови і пам’ять слова..............................................................342
4.2. Взаємодія систем поетичних ідіолектів у сфері перекладу (Й. С. Махар – Є.
 Маланюк)......................................................................................................................................349


4

4.3. Символ як виразник специфіки ідіолекту письменника (М. Хвильовий – Є.
 Маланюк)......................................................................................................................................353
4.3.1. Марія і вишневий цвіт у творчості М. Хвильового і Є. Маланюка............................. 354
4.3.2. Зорі і гори в художньому світі Миколи Хвильового.....................................................360
4.3.3. Результативний аспект складності в смисловій організації лексем-символів............364
4.3.4. Темпосвіт новел М. Хвильового в структурах пам’яті лексем і граматичних форм. 366
4.4. Ладотональність і резонансна взаємодія ідіолектів Миколи Гумільова і Євгена
Маланюка...................................................................................................................................... 368
4.4.1. Мовно-образна системність творчості М. Гумільова і Є. Маланюка: близьке і
відмінне........................................................................................................................................369
4.4.2. Парадигматика лексем музичної семантики.................................................................. 374
4.4.3. Естетична категорія ладотональності в поетичному тексті..........................................378
4.4.3.1. Резонансна взаємодія систем поетичних ідіолектів і ладові альтерації.............383
4.4.3.2. Перший рядок і клаузула як ладові функції в поетичному тексті...................... 391
4.5. Сходження до поетичної правди (Анна Ахматова – “Антистрофи” Євгена
Маланюка).....................................................................................................................................396
4.5.1. Заперечення як конструктивний принцип організації поетичного тексту..................397
4.5.2. Культурологічні контексти образу героїні у творі Є. Маланюка.................................405
4.6. Істина, здобута з джерел етномовної памяті (поетична логіка поразки й перемоги в
поезії Ліни Костенко та Євгена Маланюка)............................................................................420
4.6.1. Історіософське підґрунтя поетичної творчості Л. Костенко і Є. Маланюка...............420
4.6.2. Актуалізація зв’язку між формою вираження та змістом мовних одиниць – шлях до
встановлення поетичної правди................................................................................................ 424
4.6.3. Ресурси етномовної пам’яті в поетичному Слові.......................................................... 434
Висновки до розділу 4..................................................................................................................438
ВИСНОВКИ......................................................................................................................443
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................................... 453