| Опис: |
У статті досліджуються критерії, на основі яких укладають рейтинги міжнародних мов і прогнозують їхнє майбутнє. Шанси мови стати міжнародною не надто залежать від її демографічної потужності, структурних переваг чи легкості для вивчення. Важить насамперед вплив, який носії мови справляють на інші народи. Критерії «міжнародності» мови фактично збігаються з критеріями її комунікативної цінності, суспільної престижності, соціолінгвістичної ваги.
В основу рейтингів впливовості національних мов кладуться різні критерії: державний статус, комунікативний потенціал, економічна потужність, кількість тих, хто вивчає її як іноземну тощо. Ці рейтинги виявляють істотніші критерії міжнародної мови: поширеність на кількох континентах, статус офіційної (робочої) мови в міжнародних організаціях, цінність як джерела сучасних знань, велику кількість її носіїв як другої. Специфічною ознакою, яка виводить міжнародну мову в клас світових, слід визнати її загальносвітову поширеність. Такою мовою послуговуються в усьому світі, нею володіє (як першою чи другою) більшість населення Землі, її світовий статус визнають у всіх країнах.
Склад клубу провідних мов постійно змінюється: одні мови прибувають до нього, інші вибувають — залежно від військово-політичних, демографічних, економічних і культурних успіхів своїх носіїв. Хоч кількість носіїв англійської як другої невпинно зростає, її домінування слід розглядати як явище тимчасове. У середині ХХІ ст. може скластися нова ієрархія мов: у своїх регіонах з англійською на рівних конкуруватимуть інші великі мови — китайська, іспанська, арабська, гінді / урду. Хоч державний статус української мови й створює сприятливі передумови для її розвитку, значно швидше вона могла б поширюватися завдяки своїй інформаційній цінності, інтелектуальній потужності, культурній привабливості, економічним успіхам України.
Ключові слова: міжнародна мова, світова мова, демографічна потужність мови, впливовість мови, мовні рейтинги, англійська мова, українська мова.
Мовознавство, 2021, № 5, с. 17-33 |
