|
| Написано: |
2022 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
02.05.2024 |
|
| Твір змінено: |
02.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(11.8 МБ)
|
|
| Опис: |
Сейтасанов Е. Р. Архітектурно-планувальна організація
кримськотатарського житла. – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 191 «Архітектура та містобудування». – Національна академія
образотворчого мистецтва і архітектури. Київ. 2022.
Дисертаційне дослідження присвячене визначенню принципів
архітектурно-планувальної організації кримськотатарського житла ХV –
початку ХХ століття, формуванню архітектурно-просторової організації
кримськотатарського житла та збереженню історичної архітектурної спадщини.
Об'єкт дослідження – кримськотатарське житло в структурі історичних
містобудівних утворень Криму ХV – початку ХХ століття.
Предмет дослідження – архітектурно-планувальна та просторова
організація старовинного кримськотатарського житла і розвиток її шляхом
відродження традиційних напрямків формоутворення.
Дисертаційне дослідження складається зі вступу, чотирьох розділів із
висновками до кожного, загальних висновків, списку використаних джерел,
ілюстративного матеріалу та додатків.
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, об’єкт,
предмет та методи дослідження. Описано базу наукових джерел, розкрито
наукову новизну, теоретичне та практичне значення дослідження. Показано
особистий внесок здобувача та апробація матеріалів дослідження.
Перший розділ «Загальні закономірності розвитку кримськотатарської
архітектури. Аналіз наукових досліджень» присвячений історії формування
кримськотатарського народу. Проведено ґрунтовний аналіз попередніх
досліджень з архітектурно-планувальної організації житла кримських татар,
вивчено джерела та наукові публікації, розглянуто художні твори, присвячені
архітектурі Криму.
3
Згідно з аналізом історичних джерел, кримськотатарській етнос почав
формуватися в Криму з XIII століття, і саме з цього часу можна простежити
розвиток кримськотатарської архітектури. Аналіз історії формування
кримськотатарського етносу виявив своєрідність та особливості стилю і
способу життя.
Досліджено комплекс історико-політичних і соціокультурних чинників,
під дією яких відбувалося формування кримськотатарського помешкання в
структурі поселень Криму протягом ХV – початку ХХ століття, які були
першоджерелом специфіки та особливостей архітектури. Опрацьовані
літературні джерела, проведені натурні обстеження. Сукупність розглянутих та
проаналізованих джерел відкрили можливість для дослідження питань
архітектурно-планувальної організації кримськотатарського житла.
Вивчена візуальна інформація: архівні документи, давні фотографії,
листівки й художні твори, на яких зафіксовано вже зруйновані взірці житлових
будинків. Це дає можливість краще зрозуміти художні особливості
найдавніших пам’яток кримськотатарської архітектури.
Окремо підкреслена творчість видатного архітектора та художника
Ірфана Гафаровича Шемседінова, який у своїх роботах не лише зберіг для нас
світ кримських ландшафтів у органічному поєднанні з самобутньою
кримськотатарською забудовою, а й розробив проєкти сучасного будівництва з
використанням народних традицій в архітектурі.
Другий розділ «Методика та основні методи дослідження» вивчає
напрямки розуміння проблеми з використанням комплексного методу історико-
архітектурного, функціонально-структурного і стилістичного аналізу, який
охоплює традиційні загальнонаукові підходи, а також розроблену загальну
методику функціонально-типологічного, стилістичного й архітектурно-
планувального аналізу організації кримськотатарського житла.
Третій розділ «Чинники формування розпланувальної організації
забудови кримськотатарських поселень» присвячений визначенню чинників
впливу на формування забудови кримськотатарських поселень.
4
Основним чинником формування архітектурно-просторової
організації житла та вибору конструктивних рішень і матеріалів були
природно-кліматичні умови. Проведений аналіз кліматичних та
географічних умов півострова Крим дозволив визначити основні чотири
райони, які мають значні відмінності. Це – степовий, передгірський,
гірський і південнобережний райони, які відрізняються за кліматичними
показниками, рельєфом, запасами прісної води, різноманітними
будівельними матеріалами.
Визначено відмінності архітектурно-розпланувальної організації
кримськотатарського житла по районах у структурі історичних поселень
кримських земель. Встановлено рівень збереження залишків забудови
кримськотатарського житла і сформульовані його особливості, на підставі яких
можна прогнозувати загальний характер збереження будівель ХV – поч. ХХ ст.
в кримських історичних поселеннях. В результаті аналізу було розроблено
чотири основні моделі містобудівної розпланувальної організації
кримськотатарської житлової забудови. А саме: компактна, розчленована,
розосереджена та ярусна. Саме характер житлової забудови, на яку
першочергово впливають кліматичні та географічні чинники, вплинув на
формування архітектурно-розпланувальну структуру житлових будинків.
Досліджені традиційні та наявні типи конструктивної системи й
будівельні матеріали у визначених районах. Відмінності містобудівної
розпланувальної організації житлової забудови, різноманітність
будівельних матеріалів та конструктивних систем формувалися відповідно
до характеру кліматогеографічного району, що стали і чинниками для
формування функціонально-планувальної та архітектурно-просторової
організації житлових будинків.
Четвертий розділ «Засади архітектурно-планувальної організації
кримськотатарського житла» присвячений функціонально-планувальній та
архітектурно-просторовій організації будівель, традиціям та культурі
5
кримських татар, пам’яткам, архітектурним особливостям кримськотатарського
житла.
Досліджено та узагальнено функціонально-планувальну структуру
кримськотатарських будинків у районах Криму. В результаті проведеного
дослідження, виявлено чотири типи функціонально-планувальної організації
житлових будинків. Перший – лінійний тип планувальної організації, другий –
кутовий, третій – замкнений, четвертий – продовжений тип планувальної
організації.
Лінійний характер планувальної організації утворюється з однієї чи двох
камер. При простих прямокутних камерах такий прийом створює умови для
чіткої організації будівельних процесів, а схема планування, як правило, має
просту конструктивну схему.
Кутова планувальна організація складається з трьох протяжних камер,
коридорів і веранд. Для будинку кутового типу характерне утворення
дворового простору, замкненого чи частково розкритого.
Замкнена функціонально-планувальна організація характерна для три- та
чотирикамерних будинків у формі квадрата. Вона формувалася за рахунок
того, що до відбудованого кутового будинку додавалася ще четверта кімната. В
центрі помешкання також була пічка, як і в інших типах будівель.
Продовжена функціонально-планувальна організація утворюється у разі
добудови другого поверху. Плаский дах верхнього поверху давав велику
житлову площу сусідньому будинку, що знаходився вище. Це було необхідно
через скупчення споруд уздовж вузьких гірських вулиць. Проведений аналіз
дозволив сформулювати основний принцип формування планувальної
організації будинків. Це принцип поетапного формування функціонально-
планувальної структури як ознака ідентичності житлової
кримськотатарської архітектури.
На основі аналізу джерельної бази та проведених натурних досліджень
були виявлені типи архітектурно-просторової організації кримськотатарських
будинків, що будувалися у різних районах Криму: степовому, гірському,
6
передгірному, південнобережному. Це ординарна, консольна та каскадна
архітектурно-просторова організація. «Ординарна» архітектурно-просторова
організація – стосується всіх одноповерхових будинків, які, як було визначено
раніше, мають «лінійну», «кутову» або «замкнену» архітектурно-планувальну
організацію. «Консольна» архітектурно-просторова організація – формується
практично в усіх двоповерхових кримськотатарських будинках продовженої
планувальної структури. Консольними були різні частини будівлі: поверх,
балкон, виступи, карнизи, еркери. Другий поверх будувався переважно з дерева
і був набагато легшим. Це давало можливість робити «нависання» над першим
кам’яним поверхом. Виступаюча частина верхнього поверху
(кримськотатарською «тереме») підтримувалася дерев'яними підпорами, які
нижніми кінцями упиралися в стіну першого поверху. «Терасна» архітектурно-
просторова організація – може належати як до одноповерхових, так і до
двоповерхових будинків, які розташовуються на рельєфі з помітними
перепадами. Саме тому окремі частини будівлі знаходяться на різній висоті,
утворюючи тераси на покрівлях приміщень, які розташовані нижче. «Каскадна»
архітектурно-просторова організація – переважно притаманна для
двоповерхових будівель, але іноді використовувалася і для одноповерхових
будинків, якщо його частини розташовані на різній висоті. У першому випадку
– це будівлі, де другий поверх нависає над першим, а задня чи бічна стіна
опирається на рельєф. Дах верхнього поверху – це тераса. Другий випадок – це
будинки, які формувалися з одноповерхових камер однакової висоти, які
розташовувалися на різній висоті рельєфу і також створювали каскадні тераси.
Помешкання будувалися вздовж або впоперек схилу, і кожна тераса була дахом
нижче розташованого приміщення.
Найчастіше будинок мав як консольні частини, так і тераси. Це стає
основною ознакою кримськотатарської архітектури. Дослідженням визначено,
що основою архітектурно-просторової організації є принцип каскадного
формування архітектурної форми, як ознака ідентичності житлової
кримськотатарської архітектури. Особливістю кримськотатарських будинків
7
були дахи та тераси. Дахи будували подвійні або трисхилі на системі
дерев'яних крокв. Найчастіше для покрівлі використовували черепицю
(татарку) і створювали геометричні орнаментальні килимові композиції.
Зазвичай дахи будували з широким навісом (кримськотатарською «сачах»),
щоб захистити стіни від дощу. Найбільш яскраво ідентичність
кримськотатарського народу виявилася в оформленні внутрішнього простору
житлових будівель. Це орнаментація елементів інтер’єру та зовнішнього
простору. Кримськотатарський орнамент «Орьнек» був внесений до
Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства
UNESCO у 2021 році. Також дуже вагомим елементом оздоблення став
кримськотатарський вітраж. Вітраж мав значну емоційну художню силу у
формуванні образу архітектурного середовища.
Цим дослідженням визначено принцип орнаментації архітектурної
форми, як ознаки ідентичності житлової кримськотатарської архітектури.
Зазвичай орнаментика використовувалася як для зовнішньої поверхні, так і у
внутрішньому просторі приміщень. Отже, дослідженням були визначені три
принципи, які ідентифікують планувальну та просторову організацію
кримськотатарського житла і які є ознакою ідентичності.
Проведений аналіз історичних кримськотатарських поселень Криму за
характером збереження в них розпланувального каркасу та житлової спадщини
показує незадовільний стан збереження. Процес руйнування триває і вимагає
термінових заходів для збереження залишків архітектурної спадщини. Процес
консервації та визначення об’єктів пам’ятками архітектури з часом стає
проблематичним. Дослідженням розроблено пропозиції щодо охорони
спадщини кримськотатарського житла, які засновані на середовищному підході
до архітектурної спадщини в цілому. Пропозиція стосується створення музею
просто неба в селі Коккоз (Соколине) Бахчисарайського району. Друга
пропозиція – розглянути питання про створення копії фрагменту житлової
кримськотатарської забудови на території Національного музею народної
архітектури та побуту України, який розташований на південній околиці Києва,
8
в Голосіївському районі, поблизу місцевості Пирогів. Як метод збереження
ідентичності житлової кримськотатарської архітектурної спадщини,
дослідженням запропоновано принцип музеєфікації народної архітектури
та традиційного побуту. Цей принцип закладено як рекомендації для охорони
та збереження архітектурної спадщини кримськотатарського народу.
Ключові слова: архітектура, архітектурно-планувальна організація,
орнамент, збереження культурної спадщини, архітектурне середовище, житло,
реконструкція житла, реконструкція, модернізація, історична забудова,
функціонально-планувальне рішення, гнучкість архітектурно-планувальних
рішень, філософія в архітектурі, архітектурно-просторова організація,
адаптивне функціонально-планувальна структура.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП ........................................................................................................................ 19
СЛОВНИК ЕТНІЧНИХ ТЕРМІНІВ ........................................................................ 31
СЛОВНИК АРХІТЕКТУРНИХ ТЕРМІНІВ ........................................................... 33
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ....................................... 34
РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ
КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ АРХІТЕКТУРИ. АНАЛІЗ НАУКОВОГО
ДОСЛІДЖЕННЯ. ...................................................................................................... 35
1.1. Історія формування кримськотатарського етносу. ......................................... 35
1.2. Аналіз бібліографічних джерел та наукових публікацій ............................... 51
1.3. Вивчення візуальної інформації: архівних фотографій, документів та
художніх творів, присвячених архітектурі та природі Криму. ........................ 64
Висновки до розділу 1 .............................................................................................. 79
РОЗДІЛ II. МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ................ 83
2.1. Загальна методика дослідження ....................................................................... 83
2.2. Методична оцінка факторів (або чинників), що впливають на архітектурно-
планувальну організацію кримськотатарського житла. .................................... 89
Висновки до розділу 2 .............................................................................................. 99
РОЗДІЛ III. ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ РОЗПЛАНУВАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
ЗАБУДОВИ КРИМСЬКОТАТАРСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ. ..................................... 104
3.1. Кліматичні, географічні та містобудівні особливості розташування
житлової забудови. .............................................................................................. 104
3.2. Прийоми містобудівної організації забудови ............................................... 112
3.3. Конструктивні та інженерні особливості кримськотатарського житла ..... 123
Висновки до розділу 3 ........................................................................................... 138
РОЗДІЛ IV. ЗАСАДИ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО ЖИТЛА ................................................................. 142
4.1. Функціонально-планувальна структура житлових будинків ...................... 142
4.2. Архітектурно-просторова організація кримськотатарського житла та її
образна своєрідність ........................................................................................... 154
18
4.3. Художньо-декоративне оздоблення інтер’єру традиційного
кримськотатарського житла ............................................................................... 163
4.4. Рекомендації та методика охорони і збереження архітектурної житлової
спадщини кримськотатарського народу. .......................................................... 173
Висновки до розділу 4 ............................................................................................ 179
Загальні висновки: ................................................................................................... 183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................... 188
ДОДАТОК А. Список публікацій здобувача за темою дисертації .................... 208
Статті у наукових фахових виданнях України: .................................................... 208
Статті у наукових періодичних виданнях інших держав .................................... 208
Інші публікації, матеріали конференцій та тези доповідей ................................ 208
ДОДАТОК Б ............................................................................................................ 210
Ілюстративний матеріал ......................................................................................... 210
ДОДАТОК В ............................................................................................................ 275
Джерела ілюстрацій ................................................................................................ 275
ДОДАТОК Г ............................................................................................................ 279
Додаткові матеріали, які засвідчують апробацію положень дисертації............ 279
|
|
|
