Ростислав Сегеда » Уніатська церква в політиці гетьманів України другої половини XVII ст.
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Уніатська церква в політиці гетьманів України другої половини XVII ст.
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2023 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
28.07.2025 |
|
| Твір змінено: |
28.07.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.1 МБ)
|
|
| Опис: |
Вісник аграрної історії, 2023, Випуск 43-44
Анотація. В науковій розвідці аналізується місце уніатської конфесії в політичному
курсі гетьманів України другої половини XVII ст. Розглядаються особливості розвитку
греко-католицької церкви в роки гетьманування І. Виговського, Ю. Хмельницького,
П. Тетері, П. Дорошенка. З’ясовується вплив політики Речі Посполитої та гетьманського
уряду на становище з’єднаної церкви. Обґрунтовано, що очільники Української козацької
держави другої половини XVII ст. у ставленні до уніатської конфесії продовжували
політику гетьмана Б.Хмельницького та використовували вимогу ліквідації греко-
католицької церкви як спосіб тиску на польський уряд. В політиці Речі Посполитої до
1667 р. уніатська церква не мала пріоритетного значення і досить часто приносилась
у жертву заради залагодження відносин з козаками. Визначено позицію уніатських ієрархів
у суспільно-політичних процесах, яка в цей час не відрізнялась особливою активністю.
Проаналізовано діяльність митрополита Гавриїла Календи, його неоднозначне становище в
церкві через невизнання польським урядом. На основі аналізу внутрішньополітичної ситуації
в Речі Посполитій середини 60-х років XVII ст. простежено, що зміни у відносинах між
польським урядом і уніатською церквою почали відбуватись з 1665 р., коли владика Гавриїл
Календа нарешті добився офіційного утвердження на митрополичому престолі. Знаковим у
зміні політичного курсу Речі Посполитої стало підписання Андрусівського перемир’я
1667 р., в результаті якого Польська держава відмовилась від ідеї повернення Лівобережної
України. Одним із вагомих напрямків політики польських урядовців стала підтримка
з’єднаної церкви, що забезпечувало зміцнення їх позицій в Правобережній Україні. Значно дієвішою стала позиція уніатських владик, що розгорнули різнопланову діяльність щодо
розвитку своєї церковної інституції.
Ключові слова: уніатська церква, Гавриїл Коленда, гетьмани України, польський
уряд, Річ Посполита, Московська держава, Гетьманщина, міжнародна ситуація,
Андрусівське перемир’я.
|
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
