|
| Написано: |
2019 року |
|
| Розділ: |
Мистецтво |
|
| Твір додано: |
29.05.2024 |
|
| Твір змінено: |
29.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(56.2 МБ)
|
|
| Опис: |
Щукіна Юлія.
Гама творчої долі Миколи Коваля / Творчий портрет народного артиста Укрїни/ — Х. : Колегіум, 2019. — 316 с., іл.
ISBN 978-966-8604-91-1
Цю книгу присвячено творчій долі одного з провідних майстрів оперного мистецтва України к. XX — поч. XXI cтоліть народного артиста України Миколи Коваля
(1946 — 2018). Випускник Харківського державного інституту мистецтв ім. І. Котляревського, М. Коваль був нащадком традицій корифеїв харківської вокальної школи
П. Голубєва і Б. Гмирі. Уособлюючи класичний приклад актора-співака, М. Коваль
сорок п’ять років віддав сцені Харківського національного театру опери та балету
ім. М. Лисенка, а також впродовж двадцяти років успішно викладав у Харківському
національному університеті мистецтв. Соліст здобув визнання не лише харків’ян, адже
він з успіхом виступав також у Києві, Парижі, Мадриді, Москві, а крім того — на
сценах Німеччини, Голандії, Польші, Швейцарії... Книга привертає увагу широким
контекстом особистого творчого шляху Миколи Коваля. Матеріалом автору послужили півсотні оперних постановок режисерів Л. Куколєва, В. Лукашева, І. Нестеренко, І. Черничка та диригентів В. Гореліка, А. Калабухіна, В. Куценка, В. Мутіна,
Я. Скибинського, І. Шаврука, у яких Микола Коваль створив особистісно-своєрідну
галерею класичних та сучасних образів. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Зміст
Увертюра 3
З-за такту: «Чому, сказати, й сам не знаю, живе у серці стільки літ ота стежина в нашим краї…»
Білопілля та селище Верхосулка як колиска хисту М. Коваля. Видатні митці родом з із Сумщини.
Драматична історія роду М. Коваля. Дитинство, перші враження від музики і навчання у школі.
6
I «Шел я сквозь вьюгу, шел сквозь небо…
Но я тебя отыщу все равно»!
Переїзд родини до Косівщини. Вокалісти-куміри М. Коваля. Складний шлях до омріяної професії:
завершення школи та навчання у маріупільському будівельному училищі (практика на заводі
ім. Ілліча); армійська «швейкіана» (М. Коваль — шофер маршалів та генералів) та перші виступи
у самодіяльності; робота на сумському заводі ім. М. Фрунзе; перші уроки музики та співу в клубі
Косівщини та у сумській музичній школі (клас Я. Кульчинського); навчання у Харківському інституті
мистецтв (зустріч із педагогами О. Костюком та Т. Кондратьєвою, перші маленькі партії та найбільші
досягнення студентських років М. Коваля — Марсель з «Богеми», Граф з «Весілля Фігаро», Грязной з
«Царевої нареченої», Онєгін). Перший фондовий запис М. Коваля (вокальний цикл С. Файнтуха).
21
II «Люблю, как буйный ветер любит волю»!
М. Коваль — соліст Харківського академічного театру опери і балету. Огранка хисту в «хрещених
батьків» В. Лукашева та А. Калабухіна. Вибір сценічних наставників. Невеличкі партії на академічній
сцені. Національний темперамент та органіка в українській оперній класиці (Султан з «Запорожця
за Дунаєм», Петро з «Наталки Полтавки»). Заявка на героя покоління у перших великих образах —
Грязной з «Царевої нареченої», Ескамільйо з «Кармен». Оперні герої П. Чайковського — репертуар
М. Коваля на все життя: Потап («Чародійка»), Томський («Пікова дама»), Ебн-Хакіа («Іоланта»).
Вершини репертуару ліричного баритона — Онєгін та Жермон («Травіата»). Продовження пушкінської
теми у партії Троєкурова («Дубровський», оперна студія). М. Коваль — лауреат Всесоюзного конкурсу
вокалістів. Знайомство з легендами оперної сцени І. Козловським та І. Петровим під час виступів у
Москві. Перші гастролі М. Коваля до Європи.
51
III «Згадайте, братія моя...»
М. Коваль в операх композиторів радянської доби: участь в «Оптимістичній трагедії» та «Оводі» оперної
студії та в «Молодій гвардії» і «У бурю» ХАТОБу. Перші помітні образи: Лапченко («Іркутська історія»),
Вовк, Геніальний сищик («Бременські музики», «По слідах бременських музик»), Новиков («Маївка»),
Дюк («Та, що біжить по хвилях»), Брянський («Прапороносці»). Широкий діапазон від патріотичної
трагедії до перлини національного водевілю у головних досягненнях М. Коваля в сучасному репертуарі:
Бородін («Пам’ятай мене»), Шельменко («Сват мимоволі»). М. Коваль — Т. Шевченко з ораторії
В. Губаренка (фондовий запис Київської центральної студії звукозапису).
78
IV «Пред вами комедианты… и что мы люди тоже — вас помнить
прошу я»
Становлення М. Коваля як драматичного баритона. Тоніо (Пролог) з «Паяців», співпраця з Театром
Вельки Польщі. Нарощування вердіївського репертуару. Аристократи всіх мастей: ефіопський цар
Амонасро, маркіз ді Поза, Граф ді Луна. Вершинний вердіївський образ кількох десятирічч — Ріголетто
(тема трагізму боротьби з роком). Салонна класика на кону оперної студії (Фальк з «Летючої миші»,
Граф з «Весілля Фігаро»). Підтвердження статусу співака-«вериста» (російськомовна партія Шарплеза
у «Мадам Батерфляй» /оперна студія ХДІМ/ та перша партія італійською мовою — барон Скарпіа у
«Флорії Тосці» /ХАТОБ/).
96
Гама творчої долі Миколи Коваля
315
V «Достиг я высшей власти!»
М. Коваль — заслужений артист України. Участь в «Утопленій» М. Лисенка на хвилі зацікавлення
українською класикою. Досвід російської авангардної опери: Лєандр з «Любові до трьох помаранчів»
С. Прокофьєва; М. Коваль — Борис Годунов у виставі-екзистенційній драмі М. Мусоргського (унікальна
концепція образу в сузір’ї видатних майстрів). «Маленькі трагедії» С. Рахманінова: образи класичної
літератури в прочитанні російського композитора («Алеко» та дві версії «Франчески да Ріміні»).
Російська романсіада М. Коваля.
133
VI «Тореадор, смелее в бой!»
Класичний оперний репертуар М. Коваля мовою оригіналу. Участь в опері за старозавітнім сюжетом під
час внутрішньої театральної смути (досвід сучасної інтерпретації опери «Самсон і Даліла» К. Сен-Санса
в роботі з французьким режисером М. Жієсом). Співпраця із норвезьким диригентом А. Ріммерайтом,
і перші контрактні гастролі М. Коваля в Німеччині та Швейцарії. Ескамільйо з вистави-свята «Кармен»
В. Лукашева. Участь М. Коваля у гастролях «Кармен» та «Аїди» по Іспанії. Гастролі Голландією, Чехією,
Францією, Нідерландами. 50-річчя артиста та тріумф «Бориса Годунова» в «Опера де Массі» (Париж).
М. Коваль — представник ХАТОБа на міжнародних фестивалях України та Росії. Співпраця за контарктом
із Національною оперою України. Грязной («Царева наречена») і Ріголетто серед нового ансамблю
виконавців. Яго — вершина вердіївського репертуару зрілого періоду творчості співака («Отелло»).
Співпраця із диригентом Т. Мартіні. Народний артист України М. Коваль — Тоніо (Пролог) і Жрець
Дагона у нових прочитаннях «Паяців» та «Самсона і Даліли». Ювілейна вистава «Євгеній Онегін»
до 60-річчя М. Коваля. Гастролі вистав «Ріголетто», «Самсон і Даліла», «Євгеній Онєгін» та «Борис
Годунов» у Німеччині.
167
VII «Виноградную косточку в теплую землю зарою…»
Вокальний клас професора М.П. Коваля у Харківському національному університеті мистецтв ім.
І. Котляревського. Дружба із Харківським національним технічним університетом «ХПІ». Співпраця
М. Коваля із сучасними авторами-пісенниками. Чотири ювілейні роки артиста. Імперські очільники
у виконанні М. Коваля: роль-мрія Князь Ігор; гастрольний виступ у партії Ігоря на сцені Львівського
національного театру опери та балету ім. С. Крушельницької; Ясновельможний у «Черевичках». Остання
прем’єра співака — Яго («Отелло»). Участь у фестивалю «Viva, Verdi!» до 200-річчя композитора та
фестивалях «Схід-Опера» і «SummerFestOpera».
234
Література. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 295
Додатки:
Репертуар Миколи Коваля в оперних виставах . . . . . . . . . . . . . .302
Концертний репертуар М. Коваля. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 306
Фондові записи Миколи Коваля. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 309
Державні відзнаки М. Коваля. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 311
Гастрольні маршрути Миколи Коваля . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .312
|
|
|
