Ольга Щодра » Європейська торгівля з арабським Сходом у VIII–Х ст.: роль слов'ян і Русі
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Європейська торгівля з арабським Сходом у VIII–Х ст.: роль слов'ян і Русі

Стаття
Написано: 2022 року
Розділ: Історична
Твір додано: 04.04.2024
Твір змінено: 09.04.2024
Завантажити: pdf див. (374.4 КБ)
Опис: Вісник Львівського університету. Серія історична. 2022. Випуск 54. С. 13–41

На основі інформації джерел та історіографічних досліджень зроблена спроба з’ясувати роль слов’ян і Русі у ранньосередньовічній торгівлі Європи з арабським Сходом, визначити ймовірні маршрути міжнародних торговельних шляхів, зокрема Шляху з варяг у греки. Унаслідок арабських завоювань відбулися істотні зміни в географії міжнародних торговельних шляхів. Вони змістилися з басейну Середземного моря на північ і проходили через заселені слов’янами реґіони Центрально-Східної Європи і Русь. Нова система водних і суходільних шляхів сполучала торговельними зв’язками європейський франкський Захід, слов’янське Балтійське Помор’я, Подунав’я і руський Схід континенту. З розвитком торгівлі з арабським Сходом сформувався і почав функціонувати Шлях із варяг у греки, який сполучав землі балтійських слов’ян-вагрів з Києвом і Константинополем. Він пролягав через торговельні центри поморських слов’ян на Балтиці, через Віслу, Західний Буг, Прип’ять, Дніпро і до Чорного моря співпадав з маршрутом трансконтинентальної магістралі між Європою і арабським Сходом, яка проходила далі на схід через Азовське море, Дон, Волгу і Каспій. Як вказують арабські автори, зі слов’янських земель і Русі на схід надходили головні товари арабського імпорту, зокрема хутра, мед, віск, франкські мечі. Найраніші і найбільші скарби арабських дирхемів, виявлені в землях балтійських слов’ян, що за складом подібні до скарбів на території Русі, також свідчать те, що головними контрагентами арабської торгівлі в Європі були слов’яни і Русь. Великий обсяг торговельних операцій руських торговців підтверджує поява в Русі в першій половині ІХ ст. монетного двору і початок карбування власної срібної монети. Про активну участь Руської держави в міжнародній торгівлі свідчить також будівництво мережі кам’яних фортець у верхів’ях Сіверського Дінця, Осколу і на Середньому та Нижньому Доні, які були не лише прикордонними форпостами Русі, а й торговельними станами.

Ключові слова: слов’яни, слов’янське Балтійське Помор’я, Русь, міжнародна торгівля, міжнародні торговельні шляхи, Шлях з варяг у греки, середньовічна трансконтинентальна магістраль.
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.