|
| Написано: |
2018 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
14.12.2024 |
|
| Твір змінено: |
14.12.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.2 МБ)
|
|
| Опис: |
Щеглов А.Ю. Львівський гарнізон у період з 1921 по 1939 рік –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 20.02.22 «Військова історія».
Національна академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного,
Львів, 2018.
У дисертації на основі широкого кола джерел та наукової літератури вперше
здійснене комплексне дослідження історії Львівського гарнізону у період з 1921
по 1939 роки. Дисертація присвячена малодослідженій науковій проблемі з
військової історії.
Актуальність дисертації випливає із загального стану досліджень мілітарної
історії Львова, яка лише частково висвітлена в українській історіографії. У праці
доводиться, що військовики міжвоєнного Львова були вагомим прошарком
населення міста та здійснювали істотний вплив на формування різноманітних
сфер його життєдіяльності. Найбільш відчутно це виражалося у їх залученні до
культурного життя міста, участі у освітньому процесі, будівництві спортивної
інфраструктури, здійсненні військової підготовки населення. Важливим є
вивчення історичного досвіду функціонування Корпусу кадетів № 1, який не
лише ґрунтовно підсилював згаданий вище вплив, але й формував майбутню
військову еліту тогочасної польської держави.
У Вступі висвітлено актуальність та доцільність проведеного дослідження;
сформульовано його мету та завдання; окреслено хронологічні рамки; визначено
предмет та об’єкт дослідження. У межах цього підходу надана характеристика
методологічного підґрунтя дослідження; описана наукова новизна отриманих
результатів та їх практичне значення; наведені відомості щодо апробації
результатів дослідження, висвітлено структуру та обсяг роботи.
Перший розділ «Історіографія, джерела та методологія дослідження»
присвячений аналізу стану розробки окресленої наукової проблеми, джерельної
бази дослідження, а також у ньомувисвітлено методологічні підходи до 3
вирішення проблеми. Історіографічний доробок зазначеної вище проблеми в
основному складають праці польських науковців. Його умовно можна
класифікувати як сукупність кількох тематичних груп: праці, присвячені
загальній організації збройних сил польської держави міжвоєнного періоду; праці,
що відображають історію видів та родів збройних сил; розвідки, які висвітлюють
історію військових частин війська Другої Речі Посполитої; праці, присвячені
кадетським корпусам тогочасної польської держави; розвідки, у яких аналізується
система військової підготовки населення поза межами війська; опрацювання,
присвячені культурно-освітній та виховній діяльності у збройних силах. Тематика
історії військових структур типу «гарнізон» увійшла до кола зацікавлень
науковців порівняно нещодавно та потребує подальшої розробки. Доведено, що
вітчизняна історіографія висвітлює тематику дисертаційного дослідження доволі
фрагментарно, переважно на емпіричному рівні, натомість з доволі цікавим
фактологічним матеріалом.
Джерельна база дослідження представлена матеріалами українських та
польських архівних установ, законодавчими та правовими актами, статистикою
міжвоєнного періоду, українськими та польськими періодичними виданнями,
мемуарною літературою, довідниками.
Методологічне підґрунтя дослідження склали загальнофілософські
методологічні засади (екзистенціалізму, філософської антропології,
філософського прагматизму) та принципи конкретно-наукової методології
(історизму, об’єктивності, взаємозв’язку, суперечливого розвитку, верифікації).
Значну методологічну роль відіграли методи наукового дослідження. До них
належать загальнонаукові – аналіз, синтез, аналогія, узагальнення, систематизація,
контент-аналіз; та конкретно-наукові – історико-логічний, хронологічно-
структурний, історико-порівняльний, ретроспективний.
У другому розділі «Військові підрозділи гарнізону» досліджено аспекти
формування міського гарнізону, опрацьовано проблематику дислокації його
підрозділів, здійснено аналіз організації військових частин з урахуванням
процесів реформування війська. Проаналізована система комплектування 4
військових частин з урахуванням національного складу призовників.
У дослідженні автор здійснив опис головних елементів символіки військових
частин, зокрема описані пам’ятні знаки львівських полків та їх бойові прапори.
Особлива увага автора присвячена складу командування округу корпусу –
військово-адміністративному органу, який розміщувався у Львові. Відображені
територіальні межі його компетенції, організаційно-штатна структура, сфери
діяльності відділів.
Третій розділ «Військова освіта у Львові», присвячений дослідженню
конкретних аспектів діяльності Корпусу кадетів № 1 – навчального закладу
гімназіального типу з військовою підготовкою. Проаналізовані передумови
запровадження системи функціонування кадетських корпусів як елементу
підготовки кандидатів до майбутньої військової служби, їх місце і роль у
загальнонаціональній системі освіти. Описані етапи становлення та реформування
навчального закладу, зміни у його організаційній структурі. Висвітлено умови
вступу та навчання у Львівському корпусі кадетів, кількісний склад учнів.
Простежено умови повсякденного життя львівських кадетів.
Особлива увага автора присвячена організації навчального та виховного
процесів у кадетському корпусі. Встановлено, що навчальний процес утворювався
із цивільної та військової складових, які, своєю чергою, відповідали програмам
математично-природничої гімназії та першого курсу школи підхорунжих піхоти.
Виокремлено й описано характерні особливості організації навчального процесу,
кореляції його складових. Проаналізовані програми підготовки, що
застосовувались у навчально-виховному процесі. Здійснена періодизація системи
військової підготовки у навчальному закладі з урахуванням системи навчання
стрілецькій справі та вивчення кадетами основних систем озброєння. Значну
увагу приділено системі фізичного виховання учнів кадетського корпусу,
доведено її тісний зв'язок із навчанням військовій справі.
Автором простежено становлення і розвиток виховної системи навчального
закладу. На основі аналізу історичних джерел зроблено висновок про її
ефективність. Надана узагальнена характеристика основних підходів організації 5
виховного процесу корпусу. Описані принципи, форми та методи виховної
роботи. З’ясовано особливості використання бойових традицій та релігії у
виховному процесі.
У четвертому розділі «Львівський гарнізон в освітньому, культурному та
спортивному житті міста» здійснено аналіз впливу військовиків міста на складові
його життєдіяльності.
Детально розкрито проблему боротьби із неписьменністю серед особового
складу Львівських військових частин. Встановлено кількісне вираження
масштабів цього явища у гарнізоні. Проаналізовано правове підґрунтя здійснення
освітньої діяльності та її основні форми. Надано характеристику програми
підготовки у системі початкових солдатських шкіл, які діяли у гарнізоні.
Висвітлено асиміляційний вплив культурно-освітнього процесу на його учасників.
З’ясовано особливості функціонування системи військових бібліотек міста,
встановлено мету їх функціонування, надана узагальнена характеристика фондів.
У розділі ґрунтовно розкрито процеси участі підрозділів у різноманітних
культурних заходах – загальнодержавних святкуваннях, військових та релігійних
святах, організації балів та вечорів, надана характеристика їх проведення.
З’ясовано особливості участі військових оркестрів у культурному житті міста.
Висвітлено роль офіцерських, сержантських клубів та осередків у культурному
житті військовиків, з’ясовані основні завдання їх діяльності. Проаналізована
участь військовиків у формах масової культури міжвоєнного Львова. Надана
характеристика діяльності гарнізонного кінотеатру та кінотеатру Корпусу кадетів.
Висвітлені особливості функціонування радіостанції Кадетського корпусу, її
місце у загальному радіопросторі міста. Простежено процеси функціонування
аматорських військових театрів Львівських підрозділів, встановлена мета їх
діяльності та виховний вплив на військовослужбовців.
Досліджено внесок підрозділів гарнізону у розвиток військової та
спортивної інфраструктури Львова. Встановлено, що підрозділами гарнізону було
побудовано та відремонтовано велику кількість спортивних об’єктів міста, що
справило істотний вплив на розвиток міського спорту та фізичну культуру містян.
Особлива увага автора присвячена роботі керівного органу з організації та
координації фізичного виховання й військової підготовки населення – Міського
комітету фізичного виховання та військової підготовки.
Практичне значення одержаних результатів полягає у отриманні нових
знань з історії гарнізону Львова у окреслений період. Вони можуть бути
використані під час здійснення наукових розвідок із військової історії міста,
військового краєзнавства, написанні науково-дослідних, навчальних та
краєзнавчих праць, організації військової, спортивної підготовки та навчання
молоді.
Ключові слова: Львів, гарнізон, міжвоєнний період, військовий підрозділ,
військова підготовка, корпус кадетів, культурне життя, спортивне життя, освітня
діяльність.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП………………………………………………………………………………...14
РОЗДІЛ 1. Історіографія, джерела та методологія дослідження……………...18
1.1.Стан наукової розробки теми……………………………………………………18
1.2. Огляд джерел……………………………………………………………………..28
1.3. Методологічні основи дослідження……………………………………….........34
РОЗДІЛ 2. Військові підрозділи гарнізону….…………………………………...45
2.1. Організаційна структура та дислокація підрозділів…………………………...45
2.2. Командування округу корпусу № VI…………………………………………....67
РОЗДІЛ 3. Військова освіта у Львові……………………………………………..74
3.1. Передумови створення та організація Корпусу кадетів № 1…...……………...74
3.2. Навчальний процес у Корпусі кадетів …..……………………...…………........86
3.3. Виховний процес у Корпусі кадетів……………...……………………………100
РОЗДІЛ 4. Львівський гарнізон у освітньому, культурному
та спортивному житті міста…………….…………………………………………116
4.1. Освітня діяльність у підрозділах гарнізону...…………………………………116
4.2. Культурне життя гарнізону та його військові традиції………………............130
4.3. Участь підрозділів гарнізону в будівництві та розвитку спортивної бази
міста…………………………………………………………………………………..147
4.4. Міський комітет фізичного виховання та військової підготовки……………154
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………163
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….......171
ДОДАТКИ……………………………………………………………………….......187
|
|
|
