Василь Щеглюк

Щеглюк Василь Романович народився 19 листопада 1944 р. у селищі Тяпче Долинського району Івано-Франківської області. Член постійної депутатської комісії медицини, освіти і соціального захисту.

Після закінчення Болехівської СШ №1 навчався стаціонарно на електромеханічному факультеті Львівського політехнічного інституту, який закінчив у 1967 р. Паралельно у 1964-1966 рр. пройшов навчання у громадському університеті журналістики при Львівському облуправлінні з питань преси.

 
Трудова діяльність:

1961-1962 рр. - працював вантажником у Долинській конторі буріння.
 
Працював конструктором і провідним конструктором у проектних організаціях Запоріжжя і Львова, енергетиком і головним енергетиком на львівських підприємствах, 1,5 року – службовцем у Львівській обласній державній адміністрації, 12,5 року перед виходом на пенсію – в міській раді. Тривалий час був керівником відділу та сектору побуту. Останні його посади в ЛМР – начальник управління промисловості та підприємництва, заступник начальника управління державної реєстрації.
 
Як інженер має декілька технічних винаходів, патент на останній з яких оформлений у 2011р.
 
Деякий час працював журналістом у районній та обласній газетах. Регулярно публікував і публікує статті на різні теми в газетах, журналах і на електронних сайтах, виступає по радіо і на телебаченні. Був членом Руху і Товариства української мови з початку їх створення, член ВУТ «Просвіта» і партії ВО «Свобода».
 
З 1993 по 2006 р. виконував обов’язки заступника голови громадської комісії міської ради з питань функціонування української мови у м. Львові.
 
Із шкільних років займається малюванням та літературною творчістю. В радянські часи його вірші та новели публікувалися у газетах, колективних збірниках, журналах «Жовтень» і «Україна», але не були видані окремою книжкою, хоча подавав рукописи у видавництва. Однією з причин була та, що зі студентських років перебував під наглядом КДБ (через участь у міжвузівському хорі «Гомін» у 1964-65рр., який було заборонено, а також через «буржуазний націоналізм»). Першу збірку поезій «Трунок вічності» видав «самвидавом» у 1990р. Згодом добірки його творів, у т.ч. сатиричних та гумористичних, не раз публікувалися у журналі «Дзвін».
 
Після проголошення незалежності України видав 12 збірок поезій, 2 історичні романи, один з яких – документальний, та історичне есе-дослідження. Його роман для підлітків «Несподівані скарби» став лауреатом міжнародного конкурсу «Коронація слова – 2011».
 
У літературному записі В. Щеглюка в 2010 р. було видано також спогади його родича, відомого діяча ОУН, полковника УПА Л. Павлишина «На грані двох світів».
 
Член партії ВО "Свобода"
 
Додаткові дані від 21.02.2020 р.
У 2019 р. В. Щеглюк відсвяткував своє 75-річчя. До цієї дати організував і провів презентацію книг і художніх картин у Долинській районной бібліотеці Івано-Франківської області, а також дві виставки своїх картин у рідному селі Тяпче та у приміщенні Львівської організації Спілки письменників України. Крім уже названих, видав ще 10 збірок поезій (серед них – "Прозоріння" - 2014 р., "Полки у небо йдуть" і "Акорди любові" - 2015 р.,"На хвилях дум та реалій" – 2016 р. "Лірика тривог" - 2017 р., "Амфоризми" – 2018 р.) та роман "Любов і покара" у 2018 р., який був відзначений дипломом Міжнародного конкурсу "Крилатий Лев".