|
| Написано: |
2019 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
24.09.2023 |
|
| Твір змінено: |
24.09.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(8.6 МБ)
|
|
| Опис: |
Савельєва К. С. Теракоти в контексті історії та духовної культури
населення Нижнього Подністров’я в античний час.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.04 «Археологія». — Одеський
національний університет ім. І. І. Мечникова, Одеса, 2019.
Дисертація присвячена дослідженню теракот з античних полісів та
сільських поселень Нижнього Подністров’я. Актуальність теми зумовлена
тим, що на сьогодні відсутні узагальнювальні роботи з вивчення теракот цього
регіону. В наш час, в результаті систематичних розкопок Ніконія та Тіри,
накопичений значний матеріал, який потребує введення до наукового обігу.
Актуальною є постановка загальних проблем вивчення теракот як складової
частини матеріальної культури (зокрема типології та хронології цих виробів).
Дослідження коропластики регіону дає можливість з’ясувати низку питань
історії та культури Нижнього Подністров’я. Джерельна база дослідження
нараховує понад чотири сотні виробів та охоплює період від останньої
третини VI ст. до н. е. до середини ІІІ ст. н. е.
Наукова новизна роботи полягає в наступному: вперше проведено
узагальнювальне дослідження античної теракотової пластики Ніконія та Тіри,
яке спрямоване на висвітлення низки питань історії та релігійного життя
населення двох полісів. Запропоновано типологію теракот за їхніми
сюжетами, простежене походження та часові межі існування окремих типів.
Вводяться до наукового обігу нові матеріали, зокрема такі, що раніше не були
відомі в регіоні. Ґрунтуючись на вивченні громадських культових місць, а
також житлових та господарських комплексів з античних пам’яток Нижнього
Подністров’я висвітлено роль теракот у релігійному житті еллінів, зокрема в
домашньому культі; виявлено найбільш популярні на різних етапах культи з
пантеону богів. Виявлено основні шляхи імпорту теракот до регіону,
3
охарактеризоване місцеве виробництво теракот в Тірі. Вперше простежено
динаміку використання статуеток в Ніконії та Тірі на різних історичних
етапах, здійснено порівняння кількісних та якісних показників коропластики
двох міст.
Огляд історії дослідження теракот античних пам’яток Нижнього
Подністров’я показав необхідність створення повного зводу відомих на
сьогодні виробів із залученням сучасних методологічних підходів, зокрема до
хронології, систематизації та інтерпретації їхнього змісту. Одним із
методологічних питань, що постали в процесі роботи є можливість
використання виробів коропластики в якості хронологічного індикатора.
Встановлено, що теракоти не можуть слугувати надійними матеріалами для
вузького датування комплексів. По-перше, відзначаються випадки тривалого
зберігання цих речей. По-друге, через особливості техніки виготовлення
статуеток (створення форм-матриць шляхом копіювання готових виробів)
можливим є відтворення зразків, що мають більш ранню дату. Таким чином,
датування самих теракот в кожному конкретному випадку вимагає аналізу
археологічного контексту.
Вивчення стратиграфії знахідок дало можливість створити типологію
теракот, яка заснована як на хронологічному принципі, так і на визначені
їхнього сюжету. Найбільш виправданим визнано принцип розподілу виробів
спочатку за хронологією, і лише потім за сюжетом та формою.
Інтерпретація сюжетів теракот або визначення їхнього символічного
змісту часто також є проблематичною. В теперішній час існує низка
стереотипів щодо ідентифікації деяких образів теракот. Одні й ті ж самі
зображення могли мати різний зміст (зокрема в залежності від історичної
ситуації та наявних торговельних та культурних контактів з іншими регіонами
античного світу). Лише аналіз археологічного контексту дозволяє наблизитись
до розуміння того змісту, який вкладався в ті чи інші статуетки їхніми
користувачами.
4
Матеріали, що були досліджені поділяються на чотири хронологічні
групи (1 — пізньоархаїчний, 2 — класичний, 3 — елліністичний, 4 —
провінційно-римський періоди). Такий підхід дав можливість прослідкувати
кількісні та якісні зміни, що відбувалися в коропластиці регіону протягом його
історії.
Численні знахідки теракот в житлових будинках Ніконія та Тіри
вказують на те, що вони відігравали значну роль в домашньому культі. Однак,
слід зауважити, що святилища (за винятком окремих культових об’єктів) в
регіоні не відкриті, тоді як житлові та господарчі приміщення в теперішній час
досліджені найбільш повно.
Динаміка яка спостерігається в сюжетах теракот на різних етапах,
головним чином пов’язана зі змінами в релігійній сфері. Функції теракот
залишались незмінними протягом всього античного періоду. Аналіз сюжетів
дозволив визначити найбільш популярні культи в релігії еллінів в різні
періоди. Такими є культи Афродіти, Деметри, Кібели, Діоніса. Водночас,
порівнюючи ці дані з відомостями, отриманими з інших джерел (епіграфіка,
нумізматика), встановлено, що не всі божества, культи яких зафіксовано в Тірі
та Ніконії відобразились в теракотах. Такі популярні божества як Зевс, Афіна,
Аполлон зображувались не часто.
В роботі порушені питання надійності використання виробів
коропластики в якості джерела для вивчення окремих історичних питань.
Одним з таких є питання культурних та торговельних контактів полісів
Нижнього Подністров’я з навколишнім світом. Встановлення місця
виготовлення статуеток є проблематичним через низку обставин (зокрема
широко розповсюдженим було копіювання імпортних зразків місцевими
майстрами). В багатьох випадках можна встановити лише місце походження
того чи іншого типу теракот, а не самих статуеток. Для виявлення та
уточнення основних шляхів потрапляння теракот до Ніконія та Тіри було
запропоноване порівняння з результатами вивчення керамічного комплексу
(оскільки провідні античні центри, які виробляли та постачали посуд,
5
виступали водночас експортерами теракот). У Ніконії, як і в інших містах
Північного Причорномор'я, що були засновані в VI ст. до н. е., найбільш
ранніми є статуетки імпортовані зі Східної Греції. В V—ІV ст. до н. е.
основним постачальником теракот до регіону була Аттика. В IV — першій
половині ІІІ ст. до н. е. активно розвиваються взаємовідносини Ніконія та Тіри
з іншими центрами Північного та Західного Причорномор’я, ці зв’язки Тіра
зберігає і в другій половині ІІІ—ІІ ст. до н. е. Зокрема, простежуються
контакти з Ольвією, Каллатісом та Херсонесом (спільні сюжети у
коропластиці — зображення крилатого юнака та Кібели, мініатюрні вівтарі). В
ІІІ—ІІ ст. до н. е. постачання теракот до Тіри здійснювали центри Малої Азії.
В коропластиці ІІ ст. до н. е. відобразився вплив Понтійського царства (маски
Діоніса та його свити виготовляв та постачав Аміс). В перших століттях нової
ери головним чинником змін у постачанні теракот та у їхніх сюжетах були
економічні та політичні зв’язки Тіри зі східними провінціями Римської імперії
та присутність в місті римського гарнізону. Частина теракот цього періоду
може бути безпосередньо пов’язана з культовою практикою армії (не
виключено і їхнє переміщення разом із військовими).
Ще одним важливим питанням є організація процесу виробництва
теракот в Тірі. Керамічні майстерні на сьогодні не виявлені, проте,
ґрунтуючись на вивченні матриць встановлено, що виробництво теракот
розпочалося не пізніше кінця ІV — початку ІІІ ст. до н. е. Значна частина
теракот Тіри належить до продукції місцевого виробництва. Ця продукція
виготовлена на професійному рівні в майстернях. У свою чергу, це
спостереження може характеризувати загальний розвиток керамічного
виробництва в Тірі в цей час, адже відомо, що виготовлення теракот та інших
категорій виробів з глини зазвичай здійснювалось в одних майстернях.
Порівняння з даними про виробництво теракот в інших регіонах дозволяють
припустити, що майстерні в Тірі могли бути розташованими як в центрі міста
(можливо поблизу святилища — для збуту продукції), так і за його межами.
6
Аналіз теракот Ніконія та Тіри, які мають археологічно обґрунтоване
датування, дозволив встановити основні тенденції виникнення, поширення та
динаміки використання виробів коропластики цих міст на різних історичних
етапах. Вивчення колекції теракот античного Ніконія показує, що протягом
життя міста, коропластика займала стабільно важливе місце в культовій
практиці його мешканців. Частка теракот на всіх етапах є приблизно рівною.
Що стосується Тіри, її матеріальна культура раннього періоду (кінець VІ—V
ст. до н. е.) не досліджена. До періоду ІV — середини ІІІ ст. до н. е. належить
близько двох десятків теракот (13 % від загальної кількості виробів з Тіри).
Встановлено, що пік активності їхнього використання припадає на другу
половину IІІ—II ст. до н. е. (55 %), що відображає тенденції розвитку
коропластики в античному світі, та співпадає зі стабільним періодом в історії
міста. Проте ця ситуація зберігалася порівняно недовго. З кінця II ст. до н. е.
виробництво теракот значно скоротилось або припинилось, що пов’язано з
політичною та економічною кризою, яка охопила в цей час античні міста
Північного Причорномор’я. Відродження виробництва в Тірі відбулося в
римський час, проте в менших масштабах. Частка теракот римського часу (32
%), хоча і є меншою в порівнянні з попереднім періодом, але досить вагомою.
Здійснено порівняння між колекціями теракот Тіри та Ніконія для
хронологічного відрізку, який охоплює IV — першу половину ІІІ ст. до н. е.
Кількість відомих на сьогодні теракот Тіри та Ніконія цього часу є приблизно
однаковою. Між ними є паралелі, які свідчать про існування тих самих шляхів
імпорту та спільний характер релігійного життя. В цілому, духовна культура
двох міст на вказаному етапі, очевидно, мала спільні риси.
Ключові слова: Нижнє Подністров’я, Північно-Західне
Причорномор’я, Тіра, Ніконій, теракотові статуетки, коропластика. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП…………………………………………….………………….…….16
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛЬНОЇ БАЗИ………….………………..…...22
1.1. Історія формування та вивчення корпусу теракот Нижнього
Подністров’я………………………………………………………………………22
1.2. Методика дослідження теракот…………….………….…………...29
1.2.1. Систематизація матеріалів………………………………………….29
1.2.2. Датування теракот…………………………………………………...32
1.2.3. Підходи до інтерпретації сюжетів теракот………………………...35
РОЗДІЛ 2. ХРОНОЛОГІЧНА ТА ТИПОЛОГІЧНА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ
КОЛЕКЦІЇ………………………………………………………………………....45
2.1. Теракоти пізньоархаїчного періоду (остання третина VI — перша
третина V ст. до н. е.)……………………………………………….…………….45
2.2. Теракоти класичного періоду (друга третина V — друга третина ІV
ст. до н. е.)………………………………………………………………………....54
2.3. Теракоти елліністичного періоду (остання третина IV — перша
половина I ст. до н. е.)………………………..……………………….………..…63
2.4. Теракоти провінційно-римського періоду (І—ІІІ ст. н. е.)……...…..95
РОЗДІЛ 3. ТЕРАКОТИ В РЕЛІГІЙНОМУ ЖИТТІ НАСЕЛЕННЯ
НИЖНЬОГО ПОДНІСТРОВ’Я….…………...………………………….……...113
3.1 Теракоти в контексті культових, житлових та господарських
комплексів………………………………………………………………………..113
3.1.1. Пізньоархаїчний та класичний час………………………………..113
3.1.2. Елліністичний час………………………………...………….……..124
3.1.3. Римський час……………………………………………………......130
3.2. Культи божеств в Ніконії та Тірі за даними коропластики….…….131
3.2.1. Ніконій………………………………………………………………131
3.2.2. Тіра…………………………………………………………………..136
15
3.3. Культурний взаємовплив між варварами та еллінами Нижнього
Подністров’я (за матеріалами коропластики)……………………………………….146
РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ІМПОРТУ ТЕРАКОТ ТА ПИТАННЯ
МІСЦЕВОГО ВИРОБНИЦТВА В АНТИЧНИХ ПОЛІСАХ НИЖНЬОГО
ПОДНІСТРОВ’Я…………………………………………….……………….….155
4.1. Культурні та торговельні зв’язки Ніконія та Тіри з античним світом
за матеріалами коропластики.……………….………………………………….155
4.2. Місцеве виробництво теракот…………………………………...…..164
4.3. Статистичні дані з хронології теракот……….....……………….….170
ВИСНОВКИ……………………………………………………...……......179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ …………...185
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ…………………...…………………….………..236
ДОДАТКИ…………..………………………………………………..…....237
А. Каталог теракот………………………………...………………………237
Б. Ілюстрації………………………………………………………….……280
|
|
|
