|
| Написано: |
2025 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
24.08.2025 |
|
| Твір змінено: |
24.08.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(4.7 МБ)
|
|
| Опис: |
Сарган Н.Ю. Становлення мікротопонімії Житомирського Полісся. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття
наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 – Філологія. – Інститут
української мови НАН України. – Київ, 2025.
У запропонованій роботі здійснено комплексний аналіз мікротопонімії
Житомирського Полісся – важливого фрагмента топонімікону України.
Досліджуваний регіон характеризується етномовною своєрідністю,
унікальністю ландшафтів, а також глибокими історико-культурними
традиціями. Оскільки мікротопоніми зберігають архаїчні лексеми та
діалектизми, їх дослідження дає змогу простежити мовні процеси, пов’язані з
конкретними територіями. З огляду на це вивчення мікротопонімів
Житомирського Полісся має важливе наукове значення.
Актуальність роботи зумовлена потребою фіксації та вивчення
мікротопонімікону Житомирського Полісся, який іще не був об’єктом
спеціального комплексного лінгвістичного дослідження, а також необхідністю
вивчення специфіки становлення мікротопонімів у межах усієї України.
Мета дослідження полягає в тому, щоб виявити й проаналізувати основні
етапи становлення мікротопонімії досліджуваного ареалу, вивчити її семантичне
розмаїття та словотвірні моделі, визначити особливості функціонування
мікротопонімів у мовленні місцевого населення.
У центрі уваги – 7350 мікротопонімів, зафіксованих у межах поліської
частини Житомирської області. Західна та північна межа досліджуваного ареалу
збігаються із сучасним адміністративним кордоном Житомирської області;
східна проходить поблизу населених пунктів: Народичі, Малин, Радомишль,
Корнин, а південна – поблизу міст Полонне, Житомир, Корнин.
У процесі дослідження використано усні свідчення мешканців зазначеного
регіону, архівні й картографічні джерела. Основу матеріалу становлять
мікротопоніми, вилучені з актових книг (XVI–XVII ст.), історичних документів
(від XV ст.), де зафіксовано давні або вже зниклі назви мікротопооб’єктів,
3
топографічних мап (XIX ст.), а також мікротопоніми, зібрані під час польових
експедицій (колишній Новоград-Волинський район) та анкетування (колишні
Коростенський, Романівський, Олевський, Пулинський, Малинський та інші
райони).
Дисертація ґрунтується на теоретичних засадах української й ширше –
слов’янської ономастики, зокрема мікротопонімії як спеціального розділу
топоніміки, що вивчає назви дрібних географічних об’єктів.
У межах лексико-семантичного аналізу зафіксовані мікротопоніми
згруповано відповідно до характеру твірних основ – апелятивних або онімних.
Відонімні назви похідні від антропонімів і топонімів (гідронімів, ойконімів,
інших мікротопонімів). Антропонімна мотивація охоплює назви, утворені від
особових імен, прізвищ, прізвиськ, які відображають соціальний статус, заняття,
зовнішність або етнічну належність осіб. Аналіз відантропонімних утворень
показав переважання чоловічих особових імен слов’янського та християнського
походження. Жіночі антропоніми представлені меншою мірою. Загалом частка
відонімних мікротопонімів становить 40,8% від сукупності досліджуваних назв.
Відапелятивні мікротопоніми формувалися на основі географічної,
соціально-економічної й сакральної лексики, а також фіто- і зоономенів. Аналіз
засвідчив, що природно-географічні чинники (рельєф, водні ресурси, типи
ґрунтів тощо) – одні з основних у формуванні мікротопонімії регіону. Велика
кількість назв мотивована лексемами, що позначають елементи орографії,
гідрографії та фізичних властивостей природних об’єктів.
Назви, утворені від лексики зі сфери господарської діяльності
(землеробство, ремесла, промисловість), а також від назв поселень, угідь, доріг,
різних типів споруд і будівель, відображають важливі аспекти щоденного життя
місцевої людності та вказують на функціональну роль об’єктів у просторі.
Лексика на позначення рослин, дерев, кущів, тварин, птахів тощо стала
основою вагомої частини мікротопонімного матеріалу, що відображає
особливості тваринного та рослинний світу регіону.
4
Простежено, яким чином фізико-географічні умови Житомирського
Полісся, зокрема характер рельєфу, ґрунтів та вологість території визначають
мотивацію місцевих мікротопонімів (найпоширеніші ГТ в основах
досліджуваних назв – ті, що описують рельєф та особливості ґрунтів: гора́
,
доли́на, я́ма, пісо́к, гли́на, боло́то). З’ясовано кореляцію в мотивації ВГН між
термінами на позначення особливостей ґрунту (руда́
, ка́мінь) та лексемами із
царини промисловості (ру́дня, гу́та). Загалом назви, мотивовані апелятивами,
становлять 59,2% від загальної кількості мікротопонімімів Житомирського
Полісся.
Важливою частиною аналізу стало вивчення структурних моделей
мікротопонімів та способу їх творення. Описано прості (одноосновні), складні
(морфологічно поєднані) та складені (описові конструкції з кількох слів, зокрема
«іменник + прикметник», «іменник + іменник», «числівник + іменник» тощо)
власні географічні назви.
Прості мікротопоніми часто утворювали за допомогою онімізації
апелятивів і трансонімізації, субстантивації, а також суфіксальним,
префіксальним конфіксальним способами. У суфіксальному словотворі
використовували форманти, притаманні загальноукраїнській ономастичній
традиції. Окремо відзначено архаїчні форманти, зокрема суфікс *-jь, що
трапляється в обмеженій кількості назв, але вказує на їхню архаїку. Префіксальні
й конфіксальні моделі менш поширені.
Складні назви утворювали морфологічним способом, а саме: складання,
зрощення та абревіації. Зафіксовано імперативні конструкції (Роди-Земля), що,
на думку вчених, мають архаїчну структуру.
Серед складених мікротопонімів досліджено дво- та багатокомпонентні
мікротопоніми, які відображають номінативні моделі «іменник + прикметник»,
«іменник + числівник» «іменник + іменник», а також прийменникові конструкції
(«назви-орієнтири») та багатослівні описові конструкції.
Проведений аналіз засвідчує, що мікротопонімія Житомирського Полісся
надзвичайно багатогранна та репрезентативна з лінгвістичного погляду. Вона
5
ввібрала діалектні особливості місцевої мови та відображає специфіку
локального ландшафту й побут місцевих жителів.
Робота репрезентує мікротопонімію як важливий об’єкт лінгвістичних
досліджень, що відкриває перспективи для розвитку ономастики та лінгвістики
загалом, взаємодії мовознавства з історією, етнологією, географією,
антропологією, а також є джерелом збереження локальної мовної спадщини.
Загальні результати дослідження дають підстави зробити висновок про
багатошарову й динамічну природу мікротопонімної системи Житомирського
Полісся, яка формувалася впродовж тривалого часу під впливом комплексу
чинників – географічних, соціально-економічних, історичних, культурних і
мовних. Виявлені словотвірні моделі та семантичні типи створюють підґрунтя
для подальшого вивчення мікротопонімії інших регіонів України, а також для
порівняльного аналізу різних ареалів.
Ключові слова: мікротопонім, мікрогідронім, мікроойконім,
Житомирське Полісся, лексико-семантичний аналіз, мотивація, семантика,
твірна основа, спосіб творення мікротопоніма, структура, фукціонування. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………………..14
РОЗДІЛ І. СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОТОПОНІМІЇ
В УКРАЇНСЬКОМУ МОВОЗНАВСТВІ………………………………….….…23
1.1 З історії дослідження української мікротопонімії………………………….....23
1.2. Суть поняття мікротопонім та його ознаки…………………………………..31
1.3. Теоретико-методологічні засади опрацювання мікротопонімів……………39
Висновки до Розділу І ………………………………………………………...…...46
РОЗДІЛ ІІ. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТВІРНИХ ОСНОВ
МІКРОТОПОНІМІВ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛІССЯ……………………..47
2.1 Відпропріальні мікротопоніми Житомирського Полісся…………………49
2.1.1 Відантропонімні мікротопоніми Житомирського Полісся…………..……50
2.1.1.1 Мікротопоніми, похідні від особових імен………………………………..51
2.1.1.2 Мікротопоніми, мотивовані протопрізвищами (прізвищевими назвами)
та / або прізвиськами………………………………………………………………54
2.1.2 Мікротопоніми, мотивовані топонімами………………………...….………58
2.2 Відапелятивні мікротопоніми Житомирського Полісся……………………..64
2.2.1 Мікротопоніми, мотивовані географічними термінами…………………....64
2.2.1.1 Мікротопоніми, твірні основи яких характеризують рельєф……………65
А) Мікротопоніми, мотивовані назвами рівнинного рельєфу…………………...65
Б) Мікротопоніми, мотивовані назвами негативного рельєфу…………………67
В) Мікротопоніми, утворені від назв позитивного рельєфу………………...…..73
Г) Мікротопоніми, що характеризують особливості ґрунту…………………..84
2.2.1.2 Мікротопоніми, мотивовані гідрографічними термінами……………….93
2.2.1.3 Мікротопоніми, мотивовані лексемами, що відображають інші
особливості топооб’єктів…………..……………………………………….….. 106
2.2.1.4 Мікротопоніми, мотивовані фіто- та зоономенами……………………..113
А) Мікротопоніми, похідні від назв дерев та / або лісів із переважанням одного
виду дерева………………………………………………………………………...113
12
Б) Мікротопоніми, похідні від назв кущів, трав, квітів та водних
рослин……………………………………………………………………….……...119
В) Мікротопоніми, мотивовані назвами окультурених рослин………………..121
Г) Мікротопоніми, мотивовані назвами понять, опосередковано пов’язаних із
рослинами..………………………………………………………………………...123
Ґ) Мікротопоніми, утворені від лексем на позначення ділянок, де ростуть дерева
та кущі……………………………………………………………………………..125
Д) Мікротопоніми, мотивовані зоономенами…………………………………..131
2.2.2 Мікротопоніми, мотивовані лексикою антропогенного походження…...133
2.2.2.1 Мікротопоніми, мотивовані назвами типів населених пунктів / поселень,
господарських угідь та споруд….………………………………………………...133
А) Мікротопоніми, похідні від апелятивів на позначення типів поселень та їхніх
частин.. ………………………….……………………………………...…….…...133
Б) Мікротопоніми, мотивовані апелятивами на позначення житловогосподарських угідь………………………………………..………………………136
В) Мікротопоніми, мотивовані назвами осель та їхніх частин………………137
Г) Мікротопоніми, мотивовані назвами будівель господарського
призначення……………………………………..…………………………………139
Ґ) Мікротопоніми, мотивовані назвами різних споруд………………………....141
Д) Мікротопоніми, мотивовані назвами шляхів сполучення…………………...144
2.2.2.2 Мікротопоніми, твірні основи яких указують на господарську
діяльність………………………………………………………………….………146
А) Мікротопоніми, в основах яких відображено способи освоєння
території………………………….……………………………………………....146
Б) Мікротопоніми, мотивовані лексемами на позначення різноманітних
земельних ділянок…………………………………………………………………150
В) Мікротопоніми, мотивовані назвами, пов’язаними з утриманням
тварин…………………..……………………………………………………….…154
Г) Мікротопоніми, мотивовані лексемами на позначення понять із галузі
промисловості та ремесел……………………………………………………….156
13
2.2.2.3 Мікротопоніми, мотивовані лексикою на позначення об’єктів та явищ
сакрального характеру………………………………………………………...….161
Висновки до Розділу ІІ……………………………………………………………165
РОЗДІЛ ІІІ. СТРУКТУРНО-СЛОВОТВІРНИЙ АНАЛІЗ
МІКРОТОПОНІМІВ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛІССЯ……………………168
3.1. Характеристика простих (однослівних) мікротопонімів Житомирського
Полісся……………………………………………………………………………..169
3.1.1. Мікротопоніми, утворені лексико-семантичним способом……………...170
3.1.2. Морфологічний спосіб творення мікротопонімів Житомирського
Полісся……………………………………………………………………………..179
3.1.3. Мікротопоніми, утворені морфолого-синтаксичним способом……...….188
3.1.4 Складні мікротопоніми Житомирського Полісся…………………...….…192
3.2 Складені мікротопоніми Житомирського Полісся……………………...…..194
Висновки до Розділу ІІІ…………………………………………………………...203
ВИСНОВКИ ...........................................................................................................206
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………………210
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………..….216
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..........................................................236
ДОДАТКИ………………………………………………………………..……….242
|
|
|
