Фелікс Самченко » Османо-папські відносини та загальноєвропейський контекст через призму чинника принца Джема
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Османо-папські відносини та загальноєвропейський контекст через призму чинника принца Джема
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
05.02.2026 |
|
| Твір змінено: |
05.02.2026 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(178.2 КБ)
|
|
| Опис: |
Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць. Випуск 71. – К., 2023.
Традиційний погляд історіографії на те, що відносини Османської імперії та класичного Заходу були стабільно ворожими є почасти виправданим, однак все ж в значній частині аспектів не відповідає дійсності. Найкраще це можна простежити на прикладі взаємовідносин її зі Святим Престолом, який ідеологічно був її головним супротивником, а також ще й центром, що відповідав за організацію хрестового походу проти османів та організацію всієї антиосманської боротьби. Тим не менше, Папи Римські, не гребуючи вступили в політичні домовленості із османським султаном, коли постало питання про утримання в почесному полоні його брата Джема. Більше того, чинник принца Джема спричинив наростання внутрішніх протиріч всередині християнського світу, що призвели до прямого зіткнення Папи Римського Олександра VI Борджіа та французького короля Карла VIII, спричинивши те, що Папа Римський пішов на фактичний союз із Баязидом ІІ. Протягом означених подій Святий Престол розгубив значну частину свого авторитету серед держав християнської Європи, які до того ж без вагань захищали свої інтереси йому на шкоду, зокрема, вимагаючи Джема собі в обхід Ватикану задля того, щоб грати із османами у власну політико-дипломатичну гру. Ці події показують, наскільки глибокими були внутрішньоєвропейські суперечності та яким чином вони впливали на загальну систему дипломатичних взаємин із Османською імперією. На додачу до цього відтепер Османська імперія зайняла своє місце в загальноєвропейській системі міжнародних відносин, переставши бути образом всеосяжного ворога, а ставши цілком реальним ситуативним партнером і органічним елементом міжєвропейської дипломатії, який активно використовували для обопільного шантажу, а інколи і як дійсний важіль своєрідної системи стримувань і противаг всередині християнського світу. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
